Індивідуальне читання

Індивідуальне читання

 Індивідуальне читання – це самостійне читання німецькомовної літератури, яку кожен студент обирає для себе, з подальшим обговоренням; індивідуальна робота передбачає також підготовку доповідей з прочитаного. Одна з особливостей організації індивідуального читання студентів полягає в наданні студентам свободи у виборі автентичного німецькомовного твору для читання. При цьому не рекомендується обирати для індивідуального читання поетичні тексти і тексти, що є адаптованими чи були взяті з мережі Інтернет. Таке застереження зумовлено тим, що у поетичних текстах багато книжної чи застарілої лексики, що суттєво утруднює осмислення тексту, а в адаптованих творах нерідко спостерігається спрощення лексики та граматики, що знижує ступінь автентичності тексту. Те ж саме стосується й творів з мережі Інтернет. Мінімальний обсяг автентичного тексту для індивідуального читання на 1 курсі має становити 50 – 60 сторінок за семестр.

 

Для індивідуального читання пропонується така література:

1. Felix Theo. Der Märchenkönig. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 1) Niveau A1 – A2. – Langenscheidt, – Berlin, 2003. – 40 S.

2. Felix Theo. Das Gold der alten Dame. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 2) – Langenscheidt, – Berlin, 2005. – 42 S.

3. Peter Härtling. Tante Tilli macht Theater. Weinheim; Basel : Beltz & Gelberg, 1997.

4. Bernhard Schlink. Der Vorleser. – Diogenes Taschenbuch, 1995. – 207 S.

5. Miriam Pressler. Bitterschokolade. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1986. –    158 S.

6. Hilda Stahl. Teddy Jo und das Rätsel des gelben Zimmers. – Memra-Verlag, 1987. –   124 S.

 

Контроль індивідуального читання 

Контроль індивідуального читання передбачає виконання студентами таких завдань:

  1. Підготовка анотації до прочитаного та питань до тексту. (Контроль письма).
  2. Презентація змісту прочитаного. Студент розповідає про причину обрання саме цього твору, його сюжетну лінію, проблематику, головних героїв тощо. (Контроль говоріння й аудіювання).
  3. Відповіді на запитання одногрупників (викладача) за текстом. (Контроль говоріння й аудіювання).
  4. Складання глосарію до твору. У процесі читання твору студент має виписувати незнайомі лексичні одиниці (ЛО) та їх переклад у окремий зошит. Під час індивідуального читання протягом семестру студент має вивчити мінімум 200 – 250 ЛО (активний словниковий запас), решта ЛО становить пасивний словниковий запас. (Контроль поповнення активного і пасивного словникового запасу).
  5. Читання уривку тексту. (Контроль читання вголос і виявлення фонетичних помилок).
  6. Переклад (усний або письмовий) уривку тексту або окремих речень. (Контроль навичок перекладу).

 

 Подолання труднощів аудіювання

Рекомендації з подолання труднощів аудіювання

 

Важливою складовою аудиторної та самостійної роботи студентів 1 курсу є прослуховування автентичних аудіотекстів ((напр., німецькомовних аудіокурсів „Deutsche Welle“: Deutsch Interaktiv). На початковому ступені навчання студенти прослуховують модифіковані аудіотексти, завдяки чому розвивається фонематичний слух, уміння прогнозувати зміст повідомлення.

Для подолання об’єктивних труднощів аудіювання (наявних в аудіотексті) необхідно особливу увагу приділяти таким складникам інтонації аудіотексту як паузація, мелодика та логічний наголос, які полегшують сприймання мовлення на слух. Опорою для розуміння є також емоційне ставлення автора повідомлення до фактів і явищ, про які йдеться в аудіотексті. Сприймання мовлення на слух починається з виділення смислових орієнтирів. Для цього використовуються не тільки фактори, що складають інформацію тексту, але й вставні слова, повтори, риторичні запитання тощо, які сприяють прогнозуванню і полегшують мовну здогадку.

 

Приклади завдань для перевірки розуміння аудіотексту:

  • Визначити головну думку прослуханого аудіотексту.
  • Прореагувати на почуте.
  • Визначити, чи відповідає наведена в завданні інформація змісту аудіотексту.
  • Виправити твердження які не відповідають змісту аудіотексту.
  • Завершити висловлювання відповідно до змісту аудіотексту.
  • Зафіксувати стисло в письмовій формі ключові слова / основний зміст аудіотексту.
  • Дати відповіді на запитання до прослуханого аудіотексту.
  • Упорядкувати пункти плану чи блоки аудіотексту за логікою змісту.
  • Сформулювати запитання до аудіотексту.

 

Індивідуальна робота

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА  ЗІ  СТУДЕНТОМ

(Індивідуально-консультативна робота)

 

Індивідуально-консультативна робота – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами,  яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, бесіди, перевірки виконання завдань з самостійної роботі студентив (СРС) тощо.

Індивідуальна робота викладача зі студентом органічно пов’язана з навчально-методичним комплексом аудиторного навчання, продовженням та розвитком якого вона є. Вирішення практичних завдань та цілей за видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, говоріння, переклад) передбачає закріплення, розвиток та вдосконалення знань, навичок і вмінь, які закладаються на практичних заняттях. Кожному аспекту викладання та виду мовленнєвої діяльності відповідають вправи, що відображують їхню специфіку. Відповідно до структури навчальної діяльності вправи забезпечують ознайомлення з додатковими іншомовними інформативними матеріалами, спонукання до спостережень та висновків, активне виконання, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

На початковому етапі вивчення німецької мови (І – ІІ курси навчання) виникає необхідність у додатковій роботі над фонетикою. Індивідуальні заняття можуть бути спрямовані на покращення вимови, фонетичне відпрацювання окремих звуків, слів, цілих речень, а також скоромовок, приказок, віршів тощо, перебудову звичної артикуляції на основі встановлення схожості та відмінності у вимові звуків рідної та німецької мов, формування фонематичного слуху, а також оволодіння технікою вимови звуків німецької мови у мовленнєвому потоці у процесі говоріння та читання.

Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, а також для пояснення йому певних теоретичних положень та їх практичного застосування.

Залежно від змісту і призначення виділяють такі види консультацій:

  • тематичні – проводяться з певних тем або з найбільш складних питань програмного матеріалу;
  • цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;
  • консультації із самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків СРС.

Види та форми організації індивідуально-консультативної роботи визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни і включаються до графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Зміст індивідуально-консультативної роботи визначається викладачем у відповідності з потребами студентів.

 

Контроль знань

Поточний і підсумковий контроль знань студентів

 Поточне оцінювання знань студентів проводиться у межах кожного модуля, що створює підстави для підсумкового оцінювання. Поточний контроль реалізується у формі опитування, експрес-контролю (тести, прямий та зворотній переклад речень, прослуховування і обговорення аудіо текстів і відеофільмів, словникові диктанти, перекази, формулювання питань до текстів, відповіді на запитання тощо), а також оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання.  Поточний контроль  передбачає оцінювання рівня знань студента з дисципліни, систематичності роботи протягом семестру, активності у вивченні програмного матеріалу тощо.

Модульна контрольна робота (МКР) є складовою поточного контролю і здійснюється у формі виконання студентом модульних контрольних завдань (контрольної роботи, тесту тощо) згідно затвердженого графіку. Виконання студентами МКР спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними всього навчального матеріалу, що входить до певного модуля. Зміст МКР, критерії її оцінювання визначаються робочою програмою з дисципліни.

Модульний контроль здійснюється в кінці кожного модуля. Максимальна оцінка у балах за кожен модуль – 20 балів, яка є середнім арифметичним наступних оцінок: середня оцінка за підсумками поточного контролю, яка виставляється в кінці модуля; оцінка з індивідуального читання; оцінка за модульну контрольну роботу (МКР).

 Підсумковий контроль складається з двох частин: письмової та усної.

Письмова частина  –  комплексна підсумкова письмова робота (тест) на перевірку знань та вмінь. Завдання  тесту можуть бути наступними: 1) творчий переказ (переказ з елементами міркування) одноразово прослуханого тексту обсягом 2000 – 2500 др. знаків. Тривалість виконання роботи – 2 академічні години.              2) Виправлення 10 лексичних, граматичних, орфографічних і пунктуаційних помилок у письмово пред’явленому тексті з поясненням помилок. Обсяг тексту складає 180 – 200 повнозначних слів. Тривалість роботи – 30 хвилин.

Усна частина – усний екзамен, екзаменаційний білет якого містить такі завдання:

  1. Читання вголос з урахуванням правил інтонаційно-інформаційної організації адаптованого тексту з пройденої тематики (обсяг 0,7 друк. арк.), постановка запитань до основних смислових частин тексту та відповіді на запитання екзаменатора до тексту.
  2. Діалогічне мовлення. Бесіда з іншим студентом, що екзаменується, чи екзаменатором на основі запропонованої мовленнєвої ситуації на базі вивченого протягом семестру тематичного матеріалу (з підготовкою).
  3. Монологічне мовлення. Висловлювання по одній з тем програми курсу на основі заданої мовленнєвої ситуації (без підготовки).
  4. Усний переклад 5 речень, складених на основі пройденого граматичного і лексичного матеріалу.

 

Критерії оцінювання усної відповіді на іспиті

 Оцінка “Відмінно” виставляється при оцінках за відповіді на І, ІІ та ІІІ питання білету: “5”, “5”, “5” або   “5”, “5”, “4”.

Оцінка “Добре” виставляється при оцінках за відповіді на І, ІІ та ІІІ питання білету: “4”, “4”, “5” ;  “4”, “4”, “4” або “4”, “4”, “3”.

Оцінка “Задовільно” виставляється при оцінках за відповіді на І, ІІ та ІІІ питання білету: “4”, “3”, “3” або  “3”, “3”, “3”.

Оцінка “Незадовільно” виставляється при оцінках за відповіді на І, ІІ та ІІІ питання білету: “2”, “2”, “2” або  “2”, “2”, “3”.

 

Максимальна кількість балів за екзамен (письмова та усна частини) – 40.

 

Система рейтингових балів і критерії оцінювання

 

№п/п Навчальна діяль­ність і дисципліна

студента

Ваго­вий

бал

Рейтингова

оцінка

 

Критерії оцінювання

1. Відвідування навчальних занять протягом

модуля, рівень активності та рівень знань на практичних заняттях

5

5

 

 

 

 

Відсутність пропусків занять протягом модуля. Студент виявляє готовність виконувати всі завдання викладача.     У відповідях завжди демонструє високий рівень знань за матеріалом модуля.

4

4

Пропущено не більше 4-х навчальних годин без поважних причин. Студент виявляє готовність виконувати всі завдання викладача, проте незначна частина відповідей не зовсім вірна.

3

3

Пропущено не більше 8 навчальних годин без поважних причин. Студент виявляє готовність виконувати переважну кількість завдань викладача, але до 50 % відповідей не зовсім вірна.

2

0

Наявність пропусків навчальних занять більше 8 навчальних годин без поважних причин. Низька активність студента на занятті, переважна частина відповідей невірна.
2. Виконання поточних домашніх завдань

5

5

наявність 100 % усіх виконаних у визначені терміни письмових робіт.

4

4

наявність 85 % усіх виконаних у визначені терміни :письмових робіт.

3

3

наявність 60 % усіх виконаних у визначені терміни письмових робіт.

2

0

наявність до 50 % усіх виконаних згідно завдань письмових робіт.
3. Виконання завдань на самостійне позааудиторне опрацювання навчального матеріалу.

5

5

виконання 100 % завдань на самостійне поза аудиторне опрацювання програмного навчального матеріалу з повним дотриманням поставлених викладачем вимог щодо грамотності мовлення у визначені терміни.

4

4

виконання студентом 85 % завдань на самостійне позааудиторне опрацювання програмного навчального матеріалу у визначені терміни.

 

3

3

виконання студентом 60 % завдань на самостійне поза аудиторне опрацювання програмного навчального матеріалу                 у визначені терміни.

2

0

виконання студентом 50 % завдань на самостійне поза аудиторне опрацювання програмного навчального матеріалу                у визначені терміни.
4. Модульний контроль

5

5

Орфографічно грамотне написання усіх завдань тесту. Максимально точне розуміння змісту прочитаного (прослуханого) тексту, правильне виконання лексико-граматичних завдань: допускається 1 – 2 помилки граматичного або лексичного характеру. Виконання завдань на 90 – 100 %.

4

4

Орфографічно грамотне написання усіх завдань тесту: допускається 3 – 4 помилки. Достатньо добре розуміння змісту прочитаного (прослуханого) тексту. Правильне виконання лексико-граматичних завдань: допускається    3 – 4 помилки граматичного або лексичного характеру. Виконання завдань на 75 – 89 %.

3

3

Недостатньо грамотне написання усіх завдань тесту: допускається 5 – 7 орфографічних помилок. Неповне розуміння змісту прочитаного (прослуханого) тексту. Задовільне виконання лексико-граматичних завдань: допускається 5 – 7 помилок граматичного або лексичного характеру. Виконання завдань на 74 – 50 %.

2

0

Безграмотне написання усіх завдань тесту: допущено більше 8 помилок. Погане розуміння змісту прочитаного (прослуханого)  тексту. Незадовільне виконання лексико-граматичних завдань, при виконанні яких допущено 8 і більше помилок граматичного або лексичного характеру. Виконання завдань до  50 %.

 

 Заохочувальні та штрафні бали:

 за участь у позааудиторних заходах німецькою мовою (у святі поезії, фонетичному конкурсі, фестивалі німецької пісні, заключному турі олімпіади з німецької мови тощо) додається 5 балів за кожний вид участі;

  • пропуск занять, неявка на модульну контрольну роботу, неподання письмових робіт без поважних причин, невиконання студентом завдань на самостійне позаудиторне опрацювання програмного навчального матеріалу карається штрафними балами у розмірі вагового балу відповідного виду контролю, тобто рейтингова оцінка пропущеного заняття або невиконаного завдання – 0 балів.
  • Максимально можлива кількість заохочувальних балів 5+5+5=15 балів.

 

Порядок проведення іспитів та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни

 До сесії допускаються студенти, семестровий рейтинг яких на початок сесії становить 20 балів і вище за умови позитивного виконання трьох модульних контрольних робіт. Студенти із семестровим рейтингом на початок сесії нижче 20 балів вважаються такими, що не виконали вимоги навчального плану з дисципліни. Вони не допускаються до семестрового контролю і підлягають відрахуванню з університету.

За  рішенням  викладача  можливе оцінювання одного із змістових  модулів  без  проведення  модульного контролю (за сумою балів, які студент отримав за кожен вид виконаної роботи, передбаченої для даного модулю).

За кожний модуль студент може отримати максимально 20 балів (за відвідування занять, рівень активності та рівень знань на практичних заняттях, за виконання поточних домашніх завдань, за самостійну та індивідуальну роботу, за модульну контрольну роботу тощо).

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за   100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з трьох модулів у семестрі та оцінки за іспит. Максимальний рейтинг студента за     3 модулі кожного семестру без заохочувальних балів становить: 20+20+20=60 балів (+ 40 балів за іспит). Студент, який виконав усі види навчальної роботи з дисципліни, успішно пройшов модульний контроль і  має семестровий рейтинг 60 балів, може отримати екзаменаційну оцінку «відмінно» за семестр без проходження підсумкового семестрового контролю («автоматично»).

 

Структура оцінювання успішності навчання студента при вивченні дисципліни: 

Поточна успішність

(максимальний рейтинг – 60 балів)

Підсумковий контроль  

Сума

(підсумкова оцінка)

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Іспит

20 20 20 40

100

 

Підсумкова оцінка  з  дисципліни  у  балах  переводиться  в  оцінку  за національною шкалою та оцінку за шкалою ЕСТS.

 

Відповідність отриманих студентом залікових балів за 100-бальною шкалою до шкали  ECTS та загальнонаціональної шкали 

За 100-бальною шкалою

За шкалою

ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

A

5

відмінно

 
85 – 89 B  

4

 

 

добре

(дуже добре)

75 – 84

C

65 – 74

D

 

3

 

 

 

задовільно

 

60 – 64

E

(достатньо)

35 – 59

FX

 

2

 

 

 

незадовільно

 

 

(з можливістю повторного складання)

1  – 34

F

(з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)

 

 

Індивідуальна робота

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА  ЗІ  СТУДЕНТОМ

(Індивідуально-консультативна робота)

 

Індивідуально-консультативна робота це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами,  яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі.

Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, бесіди, перевірки виконання завдань з СРС  тощо.

Індивідуальна робота викладача зі студентом органічно пов’язана з навчально-методичним комплексом аудиторного навчання, продовженням та розвитком якого вона є. Вирішення практичних завдань та цілей за видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, переклад) передбачає закріплення, розвиток та вдосконалення знань, навичок і вмінь, які закладаються на практичних заняттях. Кожному аспекту викладання та виду мовленнєвої діяльності відповідають вправи, що відображають їх специфіку. Їх направленість забезпечує відповідно до структури навчальної діяльності ознайомлення з додатковими іншомовними інформативними матеріалами, спонукання до спостережень та висновків, активне виконання, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

На початковому етапі вивчення німецької мови (І – ІІ курси навчання) виникає необхідність у додатковій роботі над фонетикою. Індивідуальні заняття можуть бути спрямовані на покращення вимови, фонетичне відпрацювання окремих звуків, слів, цілих речень, а також скоромовок, приказок, віршів тощо, перебудову звичної артикуляції на основі встановлення схожості та відмінності у вимові звуків рідної та німецької мов, формування фонематичного слуху, а також оволодіння технікою вимови звуків німецької мови у мовленнєвому потоці у процесі говоріння та читання.

Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, а також для пояснення йому певних теоретичних положень та їх практичного застосування.

Залежно від змісту і призначення виділяють такі види консультацій:

  • тематичні – проводяться з певних тем або з найбільш складних питань програмного матеріалу;
  • цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;
  • консультації із самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків самостійної роботи студентів (СРС).

Види та форми організації індивідуально-консультативної роботи визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни і включаються до графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Зміст індивідуально-консультативної роботи визначається викладачем у відповідності з потребами студентів.

Індивідуальне читання

Індивідуальне читання

 Індивідуальне читання – це самостійне читання німецькомовної літератури, яку кожен студент обирає для себе, з подальшим обговоренням. Індивідуальна робота передбачає також підготовку доповідей з прочитаного.

Одна з особливостей організації індивідуального читання студентів полягає в наданні студентам свободи у виборі автентичного німецькомовного твору для читання. При цьому не рекомендується обирати для індивідуального читання поетичні тексти і тексти, що є адаптованими чи походять з мережі Інтернет. Таке застереження зумовлено тим, що у поетичних текстах багато книжної чи застарілої лексики, що суттєво ускладнює осмислення тексту, а в адаптованих творах нерідко спостерігається спрощення лексики та граматики, що знижує ступінь автентичності тексту. Те ж саме стосується й творів з мережі Інтернет.

Мінімальний обсяг автентичного тексту для індивідуального читання на 1 курсі має становити 50 – 60 сторінок за семестр.

 

Для індивідуального читання пропонується така література:

1.                 Felix Theo. Der Märchenkönig. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 1) Niveau A1 – A2. – Langenscheidt, – Berlin, 2003. – 40 S.

2.                 Felix Theo. Das Gold der alten Dame. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 2) – Langenscheidt, – Berlin, 2005. – 42 S.

3. Peter Härtling. Tante Tilli macht Theater. Weinheim; Basel : Beltz & Gelberg, 1997.

4. Bernhard Schlink. Der Vorleser. – Diogenes Taschenbuch, 1995. – 207 S.

5. Miriam Pressler. Bitterschokolade. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1986. –    158 S.

6. Hilda Stahl. Teddy Jo und das Rätsel des gelben Zimmers. – Memra-Verlag, 1987. –   124 S.

 

Контроль індивідуального читання

  1. Підготовка анотації до прочитаного та питань до тексту. (Контроль письма).
  2. Презентація змісту прочитаного. Студент розповідає про причину обрання саме цього твору, його сюжетну лінію, проблематику, головних героїв тощо. (Контроль говоріння й аудіювання).
  3. Відповіді на запитання одногрупників (викладача) за текстом. (Контроль говоріння й аудіювання).
  4. Складання глосарію до твору. У процесі читання твору студент має виписувати незнайомі лексичні одиниці (ЛО) та їх переклад у окремий зошит. Під час індивідуального читання протягом семестру студент має вивчити мінімум 200 – 250 ЛО (активний словниковий запас), решта ЛО становить пасивний словниковий запас. (Контроль поповнення активного і пасивного словникового запасу).
  5. Читання уривку тексту. (Контроль читання вголос і виявлення фонетичних помилок).