Загальні рекомендації

Загальні рекомендації щодо складання плану та написання студентських наукових робіт

Обсяг наукової роботи

Обсяг основного тексту наукової роботи визначається в залежності від освітньо-кваліфікаційного рівня і групи спеціальностей. До загального обсягу наукової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки (малюнки), які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів випускної роботи підлягають наскрізній нумерації на загальних засадах.

Наукові роботи групи гуманітарних спеціальностей повинні мати наступний обсяг сторінок формату А4 (за умов дотримання правил форматування випускної роботи):

  • курсові роботи – 25−30 сторінок (1,1 – 1,3 АА);
  • випускні роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” − 40−45 сторінок (1,8−2 АА);

Висновки курсової роботи викладаються на 2−3 сторінках, а дипломної – на 4−5 сторінках.

Кількість наведених бібліографічних джерел у переліку повинна бути не меншою: для курсової роботи – 20, для дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” – 40, “Спеціаліст”, “Магістр” – 60. До того ж, не менше 20% від кількості використаних джерел мають складати джерела, видані не пізніше ніж за 5 років до часу захисту роботи.

Складові студентської наукової роботи

Титульна сторінка

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Основна частина (Розділ І, Розділ ІІ, …)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Резюме (Zusammenfassung)

ВСТУП

Орієнтовний обсяг вступу 2−4 сторінки.

Кожна з структурних частин вступу (актуальність дослідження, мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методи дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів) повинна виділятися напівжирним шрифтом та подаватися у зазначеній послідовності.

РОЗДІЛИ

Кількість розділів 2−3 (2 – для курсової роботи, 2 – для дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, 3 – “Магістр”). Число розділів може перевищувати вказану кількість, якщо поява подальших розділів продиктована логікою дослідження, причому в кожному розділі розглядається окреме важливе питання, яке неможливо включити до попередніх розділів.  

Назву кожного розділу треба сформулювати таким чином, щоб вона не виявилась ширше за тему самого дослідження або була рівновеликою їй. Розділ являє собою тільки один з аспектів теми, і назва повинна віддзеркалювати цю підпорядкованість.

Кожний розділ повинен складатися не менш як з двох підрозділів.

Бажано, щоб основному тексту кожного розділу передував короткий опис обраного напряму дослідження та обґрунтування застосованих методів дослідження. Кожну частину розділу (підрозділ, пункт, підпункт) доцільно закінчувати коротким узагальненням, що допоможе в подальшому сформулювати висновки.

У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

РОЗДІЛ 1, як правило, має теоретичний характер, де подається загальне теоретичне підґрунтя дослідження, посилання на наукові праці, де вже розглядалася досліджувана проблема, визначення основних понять і категорій проблеми, характеристика основних використаних термінів і понять, критичний аналіз праць інших дослідників, інформація про історію розгляду проблеми науковцями тощо. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

РОЗДІЛ 2 та наступні розділи мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу, доводяться робоча гіпотеза роботи та теоретичні положення, що були окреслені в розділі 1. Кожний розділ роботи завершується стисло викладеними узагальненнями та висновками.

У ВИСНОВКАХ підбиваються підсумки дослідження, викладаються найважливіші наукові та практичні результати, що одержані в роботі, надаються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у ВСТУПІ, наводяться рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрями подальшого дослідження теми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Це одна із суттєвих частин випускної роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.       Не слід включати до переліку ті джерела, на які не були зроблені посилання в роботі, таким чином, на кожне джерело повинно бути посилання у тексті роботи. Крім того, до цієї частини не рекомендується включати енциклопедичні та тлумачні словники, газети, науково-популярну та художню літературу. Бібліографічний опис оформлюється згідно з вимогами Державного стандарту України.

Список використаних довідкових джерел. У науковій роботі після списку використаних джерел слід наводити список використаних довідкових джерел, до якого вносяться словники, енциклопедії, довідники, довідкові джерела з мережі Інтернет тощо (якщо автор роботи використав ці джерела). Посилання на ці джерела в тексті роботи та їх бібліографічний опис у списку оформлюється згідно з вимогами до посилань і бібліографічного опису наукових джерел.

Список джерел ілюстративного матеріалу. Після списку використаних довідкових джерел слід наводити список джерел ілюстративного матеріалу, до якого вносяться офіційні документи, закони, постанови, міжнародно-правові документи, наукові або технічні джерела, газети, журнали, художні твори, джерела з мережі Інтернет, електронні носії інформації тощо, з яких автор наукової роботи брав приклади для аналізу.

Додатки. До додатків доцільно включати: тексти для аналізу, використані в ході дослідження, термінологічні словники та глосарії, вправи та методичні матеріали для подальшого використання у навчальному процесі, фотокопії текстів (документів, схем, фотографій), слайди, аудіо- та відеозаписи, таблиці допоміжних даних тощо. Таблиці, графіки, схеми, що наводяться в основній частині роботи або у додатках, повинні бути пронумеровані і мати заголовок.

Резюме. До дипломних (курсових), робіт додається резюме обсягом до двох сторінок німецькою мовою. У резюме вказують мету, завдання та матеріал дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Текст резюме до дипломної (курсової) роботи не підшивається, а подається разом з роботою.

Технічне оформлення наукової роботи

Випускні роботи кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” і “магістр” необхідно оформлювати відповідно до державного стандарту.

Нормативні параметри форматування та обсягу наукової роботи

  1. Форматування наукової роботи

Роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) з книжною орієнтацією до 28−30 рядків на сторінці та 60−65 знаків у кожному рядку. Оформлення випускної роботи за допомогою комп’ютерної техніки виконується з використанням шрифту Times New Roman з полуторним міжрядковим інтервалом і кеглем 14 пунктів.

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту.

Текст випускної роботи друкують, залишаючи, зазвичай, береги таких розмірів: лівий − 25 мм, правий − 15 мм, верхній − 20 мм, нижній − 20 мм.

Відстань між назвою розділу і наступним текстом, між кінцем тексту і заголовком підрозділу, заголовком розділу і підрозділу має дорівнювати 3−4 інтервалам, тобто текст повинен починатися після 1 пропущеного рядка.

Міжрядковий інтервал у заголовку розділу або підрозділу повинен бути таким самим, як і в тексті роботи.

Абзацний відступ має дорівнювати 12 мм і повинен бути однаковим по всій роботі.

Не дозволяється розміщувати назву підрозділу, пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше 2 рядків тексту.

Кожну структурну частину роботи (ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) треба починати з нової сторінки.

Рекомендації (зразки формулювань)

І розділ – теоретична частина роботи, у якій слід з’ясувати і викласти теоретичні положення дослідження. Окреслюємо суть проблеми, аналізуємо праці дослідників, які займалися цією проблемою, визначаємо, що залишилося без розгляду і чому тощо. Тобто, варто з’ясувати і викласти наступне:

Що зумовлює потребу (необхідність) у вивченні питання (див. тему роботи)?

Чи достатньо вивчено це питання (див. тему роботи)?

Хто з дослідників цим займався, і які проблеми їх цікавили?

Приклади формулювань:

Питанням дослідження … займалися як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, зокрема, (прізвище) розглядав питання (коротко вказати питання, яким займався дослідник); (прізвище) дослідив проблему …; …

У своїх роботах дослідник(и) … (прізвище, ініціали) дотриму(є)(ю)ться думки, вважа(є) (ють),  (викласти коротко погляди).

Однак на сьогоднішній день недостатньо дослідженим залишається /викликає інтерес/  питання …(яке?).

Бажано також з’ясувати, чи існують протиріччя у поглядах дослідників, у чому вони не погоджуються один з одним? Що залишилося недостатньо висвітленим?

Ми з’ясували, що існують різні погляди щодо (чого? – наприклад, щодо  певного питання, класифікації …, визначення поняття…,)

(Ви маєте показати, що ґрунтовно вивчили це питання та проаналізували наукові дослідження з цієї теми).

Зазначені чинники визначають актуальність дослідження.

Метою дослідження є вивчення… (наприклад: закономірностей лексико-семантичних трансформацій при перекладі …).

Проаналізувавши різні підходи,  ми дотримуємося (поділяємо погляд… (прізвище дослідника)…, оскільки … (аргументувати, чому). 

ІІ розділ – розглядаємо конкретну наукову проблему (див. тему роботи) більш детально.

Наприклад, при написанні роботи з перекладознавства: на основі досліджень з проблем перекладознавства треба визначити, які існують труднощі перекладу … (див. тему роботи), що саме викликає ці труднощі (можливо, вже існує якась класифікація лексичних одиниць (див. тему роботи), які викликають труднощі при перекладі), які помилки можуть виникати при перекладі таких лексичних одиниць. Які існують шляхи подолання цих труднощів? (Які застосовуються способи перекладу?) Тобто, у цій частині слід проаналізувати все, що зроблено у галузі перекладознавства до цього часу з певної проблеми (див. тему роботи).

Типовою помилкою студентів є те, що вони докладно описують у роботі загальновідомі явища (наприклад, усі перекладацькі трансформації та способи перекладу, що існують, які викладені у більшості підручників з фаху) а отже, втрачається сенс роботи. Слід відобразити у роботі тільки те, що стосується саме Вашої теми і Вашої проблеми. Все це – на основі аналізу наукових досліджень (з посиланнями на джерела!)

ІІІ розділ – розглядаємо та аналізуємо практичний матеріал (відібраний з художньої літератури, газет, документів тощо), ґрунтуючись на висновках, які Ви зробили й описали у І і ІІ розділах. Тобто, вивчивши роботи дослідників, можна, наприклад, зупинитися на певній класифікації (трансформацій чи способів перекладу), а потім дослідити це явище на практичному матеріалі (наприклад, чи дійсно при перекладі застосовуються саме такі способи перекладу або трансформації). А отже, після аналізу практичного матеріалу, у висновках, можна, наприклад, підтвердити або не погодитися з певними висновками дослідників, запропонувати свою класифікацію, навести статистичні дані дослідження тощо.