Прикметники в німецькій мові, як і в українській, поділяються на якісні (klein — маленький, gut — добрий, spät — пізній та ін.) і відносні (golden — золотий, jährlich — щорічний, freudig — радісний та ін.).
Але в німецькій мові відносних прикметників менше, ніж в українській. В більшості випадків українським відносним прикметникам відповідає перша частина складного іменника.
Порівняйте:
польові роботи — die Feldarbeiten
письмовий стіл — der Schreibtisch
весняний місяць — der Frühlingsmonat
Німецькі прикметники мають дві форми: повну і коротку. Прикметники в повній форм: бувають у реченні означенням. Повна форма прикметників відмінюється, змінюється за родами і числами і стоїть перед визначуваним іменником, узгоджуючись з ним у роді, числі і відмінку.
ein großer Erfolg — великий успіх
eine große Wirtschaft— велике господарство
ein großes Ereignis — велика подія
große Erfolge — великі успіхи
Прикметник у короткій формі є у реченні іменною частиною присудка (так званим предикативом — das Prädikativ). Він не відмінюється і на відміну від української мови не узгоджується з підметом у роді і числі.
Порівняйте:
Der Berg ist hoch. Гора висока.
Die Arbeit ist schwer. Праця тяжка.
Das Gebäude ist schön. Будинок гарний.
Die Berge sind hoch. Гори високі.