Характер текстів для читання
Для формування адекватних умінь читання велике значення має характер текстів: їх зміст, інформативність, цікава фабула тощо. Від якості текстового матеріалу залежить мотивація читацької діяльності студентів.
До іншомовних текстів для читання пред’являються певні вимоги, а саме:
- Ідейно-виховна цінність текстів. Такі тексти повинні сприяти формуванню морально-етичних якостей читача.
- Пізнавальна цінність текстів, науковість їх змісту. Тексти мають будуватися на фактичному матеріалі про країну та її народ, мова якого вивчається, а також включати відомості з найрізноманітніших галузей людських знань (науково-популярні тексти).
- Відповідність змісту текстів віковим особливостям та інтересам студентів. Ці тексти повинні відповідати інтелектуальному рівню розвитку студентів, бути значущими для них, задовольняти їх емоційні та пізнавальні запити.
На першому етапі основним завданням є розвиток навичок техніки читання уголос і про себе/мовчки та досягнення швидкості читання, яка становить 300 друк, знаків/хв. Це включає роботу з укріплення асоціацій між буквами та звуками, формування зоро-графічних та слухомоторних зв’язків, які сприяють миттєвому впізнаванню і розумінню значень слів; розширення поля читання, синтагматичного членування речень та встановлення смислових зв’язків між компонентами речення і цілими реченнями тексту; розуміння змісту текстів, що побудовані на засвоєному матеріалі. У зв’язку з цим розуміння змісту прочитаного можливе без мовного чи смислового аналізу.
Вправи на розвиток графемно-фонемних зв’язків
Прочитати букву в різних позиціях у слові.
Вибрати названу букву з ряду даних.
Визначити кількість букв і звуків у слові.
Назвати слова з літерою … на початку слова.
Скласти вимовлене (чи швидко показане викладачем) слово з карток алфавіту (на дошці, парті).
Вправи з техніки читання ізольованих слів га словосполучень
Згрупувати слова відповідно до типу складів.
Змінюючи початкову літеру, утворити нові слова, прочитати їх.
Прочитати пари слів, що відрізняються одним елементом.
Підібрати пари слів, що римуються.
Прочитати незнайомі слова за правилами читання.
Відгадати пропущену літеру, прочитати слова.
Підібрати до слів відповідні малюнки (і навпаки). Прочитати слова.
Знайти вимовлене учителем слово серед ряду слів на картках.
Використовуючи картки з літерами, скласти пари слів з однією і тією ж голосною у відкритому і закритому складі. Прочитати слова.
Прочитати слова-іменники і підібрати до них відповідні прикметники (слова на картках або дві колонки слів на дошці).
Прочитати вголос ряд слів за … секунд (орієнтовна швидкість — одне слово за секунду).
Знайти “заховані” в оточенні інших літер слова і прочитати їх.
Запам’ятати слова, які на картках швидко показує викладач (3, 5, 7 слів), і відтворити їх якомога точніше вголос.
Виконати тести множинного вибору, альтернативні, на групування та ін.
Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення
Слухаючи диктора, стежте за текстом і проговорюйте речення вголос.
Слухаючи диктора, стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу вверх або зверху вниз) межі синтагми. Так же відмічайте інтонаційний тип фрази.
Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного наголосу, поділіть на синтагми.
Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.
Підготуйте вдома зразкове читання уголос (після попереднього опрацювання в аудиторії).
Підготуйтеся до конкурсу на кращого читця (матеріал для читання подається до конкурсу, студенти готуються самостійно).
Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос у ньому.
Вправи на розширення поля читання та швидкості сприйняття навчального тексту
Прочитати текст/уривок тексту за певний час.
Прочитати речення з поступово нарощуваними елементами.
Прочитати речення з карток, які демонструє викладач у швидкому темпі.
Прочитати текст і швидко знайти відповідь (інші факти) на запитання викладача.
Відновити “розмитий” текст.
На другому етапі ставиться завдання навчити студентів читати вголос складніші тексти пізнавального характеру, що представлені в підручнику. Студенти повинні здогадуватися про значення незнайомих слів на базі контексту, словотворчих елементів, співзвучності зі словами рідної мови. Для визначення значення незнайомого слова використовується морфологічний або структурно-смисловий аналіз.
Читаючи текст, студенти повинні зрозуміти основний зміст і важливі деталі. Якщо виникає необхідність у повторному читанні, має бути поставлене нове завдання, наприклад, вилучити з тексту додаткову інформацію або прочитати текст з більшою швидкістю та ін. Темп читання про себе повинен бути вищим від читання вголос.
З метою подолання труднощів розуміння тексту проводиться лексичний, граматичний, структурний та смисловий аналіз, використовується переклад, студенти вчаться користуватися двомовним словником.
Третій етап: Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності
А. Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання)
Цей вид читання є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про побут, традиції, культуру, історію країни, мова якої вивчається. Це читання про себе без вказівки на обов’язкове наступне використання здобутої інформації. Особливостями цього способу читання є високий темп ознайомлення з усім текстом, точність розуміння основного змісту та найбільш суттєвих деталей. Для досягнення цієї мети, за даними С.К. Фоломкіної, цілком достатньо розуміння 75% основного змісту за умови, якщо решта 25% не містить ключових положень, суттєвих для розуміння змісту всього тексту. Темп ознайомлювального читання для німецької мови — 150 слів/хв.
У процесі ознайомлювального читання переслідуються такі комунікативні цілі:
визначити тему, яка висвітлюється в тексті, які проблеми в ньому розглядаються;
що саме говориться в тексті у зв’язку з проблемою;
виділити основну думку;
вибрати головні факти, випускаючи другорядні;
виразити своє ставлення до прочитаного;
студенти повинні зрозуміти основний зміст тексту, осмислити здобуту інформацію в залежності від рівня знань та інтересів.
Повнота розуміння повинна бути в межах 75%. У процесі роботи над текстом потрібно навчити виконувати такі дії:
прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;
здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови;
ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;
визначати смислові частини тексту та зв’язки між ними;
користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту.
Для розвитку вмінь ознайомлювального читання використовуються досить великі за обсягом тексти (до однієї сторінки навіть на початковому ступені) для розуміння у мовному та змістовому відношенні, які містять 25-30% другорядної інформації. Спочатку тексти читаються в аудиторії з метою розвитку навичок читання та розуміння тексту, потім ця робота повторюється вдома, а на наступному занятті проводиться контроль розуміння прочитаного. Мова текстів, призначених для вилучення основної інформації, має бути нормативною, без діалектних особливостей, а зміст відповідати рівню мовної підготовки студентів, їх віковим характеристикам, життєвому досвіду та інтересам. За видами жанрів тексти можуть бути художніми, науково-популярними (статті з журналів), а також прагматичними (програми телебачення, оголошення, меню, вивіски, телефонні довідники, плани міст, розклади руху транспорту тощо).
З метою виявлення розуміння студентами основної інформації тексту пропонуються такі вправи:
Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідати текст.
Дати відповіді на запитання щодо основного змісту (допуска ються відповіді рідною мовою).
Вибрати з кількох запропонованих учителем заголовків найбільш прийнятний.
Послухати твердження і виправити неправильні (які не відповідають змісту).
Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.
Підібрати до запитань правильні відповіді згідно з основним змістом.
Вибрати з оцінюючих суджень те, яке відповідає думці читця про прочитаний текст, проблему.
Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою.
Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).
А. Читання з повним розумінням тексту (вивчаюче читання)
Вивчаюче читання має своєю метою досягнення максимально повного і точного розуміння інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації. Однією з цілей такого читання є формування умінь самостійно долати труднощі мовного та смислового характеру. Це вдумливе читання, яке здійснюється у повільному темпі — 50-60 слів/хв., а його об’єктом є “вивчення” не мовного матеріалу, а тієї інформації, що подається у тексті.
Читання в такому режимі вимагає цілеспрямованого аналізу змісту на основі мовних явищ та логічних зв’язків. Тому має місце велика кількість регресій, зумовлених необхідністю перечитування окремих частин тексту для досягнення якомога точнішого розуміння змісту. Матеріалом для вивчаючого читання служать пізнавальні тексти, що містять значущу інформацію та мовні і смислові труднощі.
Врави, які виконуються з метою формування умінь вивчаючого читання та контролю повноти розуміння прочитаного тексту:
відповісти на запитання щодо основного змісту тексту та його деталей;
обрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту, визначити, чи відповідає інформація, запропонована у завданні, головному змісту тексту;
визначити у тексті смислові віхи та виписати найбільш суттєву інформацію, скласти план тексту;
підібрати до кожного пункту плану речення з тексту;
виконати письмовий переклад тексту і порівняти його з ключем.
виконати тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест.
В. Читання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить (вибіркове/ переглядове читання)
Метою цього виду/ режиму читання є формування уміння швидко переглянути ряд матеріалів (газет, журнальних статей, різноманітних програм та довідників тощо), для того щоб знайти конкретну інформацію. Читач повинен швидко переглянути текст/ тексти (швидкість — 500 слів/хв.), знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст — залежно від конкретної комунікативної мети. Цей вид читання передбачає наявність сформованих умінь, необхідних для орієнтування в логіко-смисловій структурі тексту, знаходження та вибір нової чи заданої інформації, об’єднання в логічне ціле здобутої інформації з кількох джерел згідно з конкретною проблемою. Робота з текстом/ текстами може завершуватись підготовкою повідомлення чи реферату.
Точність розуміння тексту у цьому виді читання визначається правильністю відповіді на запитання про те, яка частина тексту виявилась найбільш інформативною, чи є в тексті нові для читача факти тощо.
Для організації переглядового читання підбираються тематично пов’язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.
Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу:
– відповісти на запитання щодо основної інформації тексту;
– відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей;
– сказати, чи співвідноситься представлена інформація з тією, яка міститься в тексті;
– знайти у тексті вказані факти/ одиниці смислової інформації, інші вправи пошукового характеру;
– виконати альтернативний тест, тест множинного вибору тощо.
Наведемо приклад роботи з текстом на занятті.
Перед самостійним опрацюванням нового тексту потрібно спрямувати увагу студентів на читання та розуміння тексту: повідомити деякі факти з життя і творчої діяльності автора, назвати проблему/галузь науки, яка розглядається в тексті. Можна запитати, які книжки цього автора студенти читали (що відомо їм з цієї проблеми).
Підготовча робота до читання тексту. На цьому етапі необхідно виконати передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові труднощі тексту:
Опрацювання вимови географічних назв, власних імен. Виконуються імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією.
Робота з окремими словами, що відносяться до потенціального словника: інтернаціональні, похідні, складні. Студенти повинні здогадатися про значення цих слів, дати свої варіанти перекладу.
Опрацювання складних граматичних структур: аналіз, переклад.
Ознайомлення з передтекстовими запитаннями/завданнями, на які студенти мають знайти відповідь, прочитавши текст.
Читання тексту про себя з метою розуміння основного змісту (час опрацювання тексту регламентується залежно від обсягу та складності тексту), контроль розуміння прочитаного (виконання післятекстових вправ).
Відповіді на запитання стосовно основної інформації тексту (короткі або повні відповіді).
Відповіді на запитання, пов’язані з важливими деталями тексту (повні та короткі відповіді).
Вправи на знаходження вказаних учителем фактів. Перевіряється вміння орієнтуватися в тексті, знаходити одиниці смислової інформації, наприклад, швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та наслідки дій тощо).
Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору з метою перевірки розуміння студентами основної інформації та важливих деталей.
Завершальний етап роботи з текстом
Підготовка до переказу тексту:
– складання плану розповіді;
– вибір з тексту слів/ словосполучень/ фраз для використання у власних висловлюваннях;
– переказ тексту з вираженням свого ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, оцінка тексту.
На старшому етапі студенти мають оволодіти навичками анотування тексту (стисло передати зміст прочитаного в усній чи письмовій формі); реферування (визначити в тексті нову інформацію чи головні думки/ факти); рецензування (висловлювати свою думку, давати оцінку змісту тексту в усній чи письмовій формі).