Навчання говоріння: монолог

Навчання монологічного мовлення

Для того щоб студенти уміли зв’язно висловлюватися в типових ситуаціях основних сфер спілкування, вони повинні навчитися:

—  комбінувати мовленнєві зразки згідно з комунікативним наміром і на основі логічної схеми; 
 


—  передавати зміст зразка зв’язного монологічного мовлення: а) близько до тексту, б) своїми словами, в) зі скороченням, г) з розширенням; 


—  зв’язно висловлюватись при варіюванні опор: а) дається зміст і частково мовна форма, б) дається мовна форма, в) дається лише зміст; 


—  зв’язно висловлюватись на основі комбінування декількох джерел інформації, наприклад, матеріалів різних текстів: а) з опорою на зразок, б) без опори на зразок;

–  висловлювати  свою думку та своє ставлення до предмету мовлення;

– описувати картину (серію картин, діафільм тощо);

– переказувати різними способами сприйнятий на слух чи прочитаний текст;

– робити повідомлення чи розповідь за темою, комбінуючи матеріал всередині одного чи декількох джерел інформації;


– звернутися до лексичного перифразу або за допомогою до співрозмовника у випадку незнання слова.

Етапи навчання монологічного мовлення

В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування вмінь монологічного мовлення. В основу кожного з них покладена якість висловлювання студентів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення (ЗM), що використовуються.

 Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити студентів об’єднувати ЗM рівня фрази в одну понадфразову єдність. Наприклад, за темою “Погода” студенти можуть з’єднувати такі ЗM: Es ist kalt heute.
 Es schneit nicht.
 Der Himmel ist blau. Die Sonne scheint.

Кожен студент вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: викладач лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.

На другому етапі формування вмінь монологічного мовлення студенти вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор – зображальних, вербальних, комбінованих. У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини тощо. Важливим видом вербальної зорової опори є підстановча таблиця, яка здатна забезпечити логічний зв’язок речень, їх граматичну правильність, належний вибір необхідних мовних засобів для побудови власного висловлювання. Наприклад: Опишіть одного із членів своєї сім’ї, користуючись таблицями.

Mein

Meine

Mutter

Vater

Bruder

Schwester

heißt …
Er

Sie

ist schlank

dick

mager

Er

Sie

hat ein ovales

rundes

Gesicht
Er

Sie

hat braune

blaue

schwarze

grüne

dunkle

Augen
Er

Sie

hat blondes

schwarzes

helles

Haar

У навчанні монологічного мовлення широко використовується така ефективна вербальна опора як структурно-логічна схема, яка забезпечує логічну послідовність висловлювання і створює можливості для варіювання змісту в залежності від реальних обставин. Наприклад:

Mein Name ist… Mein Vorname ist…

Ich bin… Jahre alt.
  Ich studiere an der …

 Поряд з такими таблицями і схемами застосовуються також ілюстративні невербальні опори, які лише підказують тематику, певний зміст і послідовність висловлювань. Різновидом повної вербальної опори може слугувати висловлювання-зразок у звуковому (фонограма, мовлення учителя) чи зоровому (друкований текст) варіанті.
 З метою навчання усного мовлення доцільніше використовувати звуковий зразок (фонограму), в якому після кожної фрази передбачена пауза для висловлювання студентів за аналогією. Проте слід пам’ятати, що поступово опори обов’язково усуваються.

Вправа 1: Ви берете участь у конкурсі гідів для навколосвітньої подорожі. Підготуйтеся до виступу перед членами міжнародного журі. В паузах за диктором, який описує Україну, опишіть Німеччину.

Sp: Die Ukraine liegt in Europa. //
 St: … liegt in ..
. .

Sp: Sie ist von dem Schwarzen Meer und dem Asowschen Meer umspült.
 // St: .. ist von … umspült.


Sp: Ihr Territorium beträgt über 603 Tausend km2. 
// St: … Territorium beträgt…


Sp: Die Ukraine grenzt an Polen, Slowakei, Ungarn, Rumänien, Moldowa, Weißrussland und Russland. // St: … grenzt an …


Sp: Ihre Hauptstadt ist Kyjiw. // St: … Hauptstadt ist …

Головне завдання третього етапу формування вмінь ММ — навчити створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення згідно тематики, яка передбачена програмою. Третій етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Студенти повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення.

Включення подібних словосполучень до монологічного висловлювання дає студентам можливість передати своє особисте ставлення до обговорюваних подій та фактів.

Завдання на цьому етапі формулюються таким чином, щоб студент не міг обмежитись двома-трьома реченнями. Наприклад:

Якщо ви згодні з таким твердженням, наведіть свої докази, які підтверджують його справедливість: “Київ — дуже красиве місто.
 Літо — найкраща пора року.
 Теніс — найбільш захоплюючий вид спорту.
”

Виконуючи такі завдання, студенти вчаться розвивати думку, передавати її засобами іноземної мови, доводити правильність своїх тверджень.

При виконанні вправ III групи опори, як правило, не використовуються. Проте в окремих випадках їх застосування є доцільним: можна записати власні імена, географічні назви, цифри на окремих картках для кожного студента чи на дошці для всієї групи.

Використання зображальних опор у вправах III групи має бути природним. Так, коли описується географічне положення країни, мова якої вивчається, доцільним буде використання географічної карти з написами іноземною мовою. Завдання: Ви – учитель географії в німецькій школі. Розкажіть вашим учням про географічне положення Німеччини, її площу та населення, користуючись географічною картою.

Усі наведені вище вправи мають відповідати певним вимогам: бути посильними за обсягом (з урахуванням поступового нарощування труднощів: мовленнєвого матеріалу, умов виконання та характеру мовленнєвої діяльності); залучати різні види пам’яті, сприйняття і мислення; бути цілеспрямованими і вмотивованими; активізувати пізнавальну і розумову діяльність; містити найтиповіші життєві приклади та ситуації спілкування.