Sprüche

Приказки

Німецькі приказки втілюють в собі мудрість німецького народу, впливають на образність мови, але при цьому можуть викликати певні труднощі при перекладі. Іноді при перекладі приказок доводиться вдаватися до пошуку аналога в рідній мові, оскільки дослівний переклад часто не відображує сенсу приказки.

bei jmdm. einen Stein im Brett haben – бути на хорошому рахунку

auf des Messers Schneide stehen – ходити по лезу ножа (бути у небезпеці)

etwas schwarz sehenбачити (що-н.) у чорному кольорі;

an jmdm. einen Narren gefressen haben – бути у захваті від когось;

jmdm einen Korb geben – відмовити на пропозицію одружитись;

ins Gras beißen – померти;

das ist (alles) kalter Kaffee – це вже давно відомо;

ein blinder Passagier – безбілетний пасажир;

sich in Fäustchen lachen – зловтішатися;

den Rubikon überschreiten –  вжити рішучих заходів;

das fünfte Rad am Wagen – «п’яте колесо» (зайве),

Öl ins Feuer gießen – доливати масла у вогонь,

 ein unbeschriebenes Blatt – «чистий лист»,

baden gehen – терпіти невдачу;

das Fett abschöpfen – знімати вершки;

etwas zur Diskussion stellen – виносити на обговорення;

Antwort geben – відповісти,

 in Aufregung geraten – розхвилюватися;

etw. an den Nagel hängen – втратити наді;

den Mund halten – мовчати, зберігати таємницю;

jmdm. den Kopf waschen – різко комусь дорікати;

das schwarze Gold – чорне золото (нафта);

ein unbeschriebenes Blatt – «чистий лист», недосвідчена людина;

unter vier Augen – на одинці з кимось, вдвох;

um ein Haar – майже, ледь;

bei jmdm auf den Busch klopfen – вивідати щось;

sich bei jmdm. lieb Kind machen – «прикинутися ягням»;

Hals über Kopf tun – робити щось необдумано;

die Beine unter die Arme nehmen – «брати ноги в руки», втікати;

den Kopf unter dem Arm tragen– бути хворим, погано себе почувати;

bei jmdm. auf dem Kerbholz stehen заборгувати комусь;

die erste Geige spielen – відігравати головну роль

ein schwerer Junge – злочинець;  

die weißen Mäuse – поліцейські автоінспектори;

ein totgeborenes Kind – безнадійна справа;

ein gelehrtes Haus – розумна людина;

Stille Wasser sind tief – у тихому вирі чорти водяться;

stumm wie ein Fisch – німий як риба,

Feuer und Flamme sein – бути у захваті; злитися;

mit Haut und Haar; voll und ganz – повністю;

in Grund und Boden – дуже, повністю;

Haus und Hof – усе майно;

arm und reich; alt und jung – усі;

Schritt für Schritt; Stunde für Stunde – крок за кроком, поступово;

ein Gedächtnis haben wie ein Sieb – мати погану пам’ять;

hässlich wie die Nacht – страшний як ніч;

schimpfen wie ein Rohrspatz –сваритися як торговка;

schlafen wie ein Sack – спати як немовл;

gesund wie ein Fisch im Wasser – здоровий як віл;

Dumm wie ein Ochse – дурний, як віслюк;

Mager wie eine Spinne – худий як солома;

Viel Geschrei und wenig Wolle – багато слів, а діла мало.  

schwarze Gedanken – чорні думки;

schwarzarbeiten – працювати нелегально;

etwas schwarz kaufen – купити щось нелегально

ein blaues Kleid – синець:

blaues Flecken – напідпитку;

blau sein – бути п’яним;

auf den Gadanken fallen.

nicht auf den Kopf gefallen sein (nicht dumm sein).

aus dem Elternhaus ausziehen – залишати батьківський будинок;

einen Zahn ausziehen – видаляти зуб;

den Inhalt aus dem Buch ausziehen – розуміти зміст книги;

etwas außer Acht lassen – залишати щон. без уваги;

die Achseln zucken – знизувати плечима;

Das Ei will klüger sein, als die Henne. – Яйце курку повчає.

Типові недоліки

ТИПОВІ НЕДОЛІКИ СТУДЕНТСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ, ДИПЛОМНИХ ТА КУРСОВИХ РОБІТ

  1. Зауваження до змісту:
  • відсутня авторська позиція, робота носить описовий характер;
  • зміст роботи викладається від першої особи;
  • визначення об’єкту, предмету дослідження не відповідає темі роботи;
  • об’єкт і предмет визначено невірно (формулювання переплутано між собою);
  • сформульована гіпотеза занадто складна за змістом;
  • завдання дослідження не відповідають меті дипломної роботи;
  • зміст роботи / розділу / підрозділу не відповідає темі роботи;
  • зміст додатків не відповідає темі роботи; план роботи не відповідає темі кваліфікаційної роботи;
  • відсутні висновки до розділів і підрозділів;
  1. Зауваження до оформлення:
  • перебільшення кількості сторінок роботи і непропорційний розподіл матеріалу по розділах;
  • шрифт і інтервал між рядками не відповідає вимогам;
  • список використаної літератури оформлений без врахування вимог нормативних документів і розташований не за алфавітним порядком;
  • титульний аркуш друкується з застарілими або неточними назвами (кафедри, спеціальності тощо);
  • посилання на першоджерела оформлюються без відповідних вихідних даних (видавництво, рік, кількість сторінок тощо);
  • присутні граматичні й орфографічні помилки, робота не відредагована.

Загальні рекомендації

Загальні рекомендації щодо складання плану та написання студентських наукових робіт

Обсяг наукової роботи

Обсяг основного тексту наукової роботи визначається в залежності від освітньо-кваліфікаційного рівня і групи спеціальностей. До загального обсягу наукової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки (малюнки), які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів випускної роботи підлягають наскрізній нумерації на загальних засадах.

Наукові роботи групи гуманітарних спеціальностей повинні мати наступний обсяг сторінок формату А4 (за умов дотримання правил форматування випускної роботи):

  • курсові роботи – 25−30 сторінок (1,1 – 1,3 АА);
  • випускні роботи для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” − 40−45 сторінок (1,8−2 АА);

Висновки курсової роботи викладаються на 2−3 сторінках, а дипломної – на 4−5 сторінках.

Кількість наведених бібліографічних джерел у переліку повинна бути не меншою: для курсової роботи – 20, для дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” – 40, “Спеціаліст”, “Магістр” – 60. До того ж, не менше 20% від кількості використаних джерел мають складати джерела, видані не пізніше ніж за 5 років до часу захисту роботи.

Складові студентської наукової роботи

Титульна сторінка

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Основна частина (Розділ І, Розділ ІІ, …)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Резюме (Zusammenfassung)

ВСТУП

Орієнтовний обсяг вступу 2−4 сторінки.

Кожна з структурних частин вступу (актуальність дослідження, мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методи дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів) повинна виділятися напівжирним шрифтом та подаватися у зазначеній послідовності.

РОЗДІЛИ

Кількість розділів 2−3 (2 – для курсової роботи, 2 – для дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, 3 – “Магістр”). Число розділів може перевищувати вказану кількість, якщо поява подальших розділів продиктована логікою дослідження, причому в кожному розділі розглядається окреме важливе питання, яке неможливо включити до попередніх розділів.  

Назву кожного розділу треба сформулювати таким чином, щоб вона не виявилась ширше за тему самого дослідження або була рівновеликою їй. Розділ являє собою тільки один з аспектів теми, і назва повинна віддзеркалювати цю підпорядкованість.

Кожний розділ повинен складатися не менш як з двох підрозділів.

Бажано, щоб основному тексту кожного розділу передував короткий опис обраного напряму дослідження та обґрунтування застосованих методів дослідження. Кожну частину розділу (підрозділ, пункт, підпункт) доцільно закінчувати коротким узагальненням, що допоможе в подальшому сформулювати висновки.

У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

РОЗДІЛ 1, як правило, має теоретичний характер, де подається загальне теоретичне підґрунтя дослідження, посилання на наукові праці, де вже розглядалася досліджувана проблема, визначення основних понять і категорій проблеми, характеристика основних використаних термінів і понять, критичний аналіз праць інших дослідників, інформація про історію розгляду проблеми науковцями тощо. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

РОЗДІЛ 2 та наступні розділи мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу, доводяться робоча гіпотеза роботи та теоретичні положення, що були окреслені в розділі 1. Кожний розділ роботи завершується стисло викладеними узагальненнями та висновками.

У ВИСНОВКАХ підбиваються підсумки дослідження, викладаються найважливіші наукові та практичні результати, що одержані в роботі, надаються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у ВСТУПІ, наводяться рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрями подальшого дослідження теми.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Це одна із суттєвих частин випускної роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.       Не слід включати до переліку ті джерела, на які не були зроблені посилання в роботі, таким чином, на кожне джерело повинно бути посилання у тексті роботи. Крім того, до цієї частини не рекомендується включати енциклопедичні та тлумачні словники, газети, науково-популярну та художню літературу. Бібліографічний опис оформлюється згідно з вимогами Державного стандарту України.

Список використаних довідкових джерел. У науковій роботі після списку використаних джерел слід наводити список використаних довідкових джерел, до якого вносяться словники, енциклопедії, довідники, довідкові джерела з мережі Інтернет тощо (якщо автор роботи використав ці джерела). Посилання на ці джерела в тексті роботи та їх бібліографічний опис у списку оформлюється згідно з вимогами до посилань і бібліографічного опису наукових джерел.

Список джерел ілюстративного матеріалу. Після списку використаних довідкових джерел слід наводити список джерел ілюстративного матеріалу, до якого вносяться офіційні документи, закони, постанови, міжнародно-правові документи, наукові або технічні джерела, газети, журнали, художні твори, джерела з мережі Інтернет, електронні носії інформації тощо, з яких автор наукової роботи брав приклади для аналізу.

Додатки. До додатків доцільно включати: тексти для аналізу, використані в ході дослідження, термінологічні словники та глосарії, вправи та методичні матеріали для подальшого використання у навчальному процесі, фотокопії текстів (документів, схем, фотографій), слайди, аудіо- та відеозаписи, таблиці допоміжних даних тощо. Таблиці, графіки, схеми, що наводяться в основній частині роботи або у додатках, повинні бути пронумеровані і мати заголовок.

Резюме. До дипломних (курсових), робіт додається резюме обсягом до двох сторінок німецькою мовою. У резюме вказують мету, завдання та матеріал дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Текст резюме до дипломної (курсової) роботи не підшивається, а подається разом з роботою.

Технічне оформлення наукової роботи

Випускні роботи кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” і “магістр” необхідно оформлювати відповідно до державного стандарту.

Нормативні параметри форматування та обсягу наукової роботи

  1. Форматування наукової роботи

Роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) з книжною орієнтацією до 28−30 рядків на сторінці та 60−65 знаків у кожному рядку. Оформлення випускної роботи за допомогою комп’ютерної техніки виконується з використанням шрифту Times New Roman з полуторним міжрядковим інтервалом і кеглем 14 пунктів.

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту.

Текст випускної роботи друкують, залишаючи, зазвичай, береги таких розмірів: лівий − 25 мм, правий − 15 мм, верхній − 20 мм, нижній − 20 мм.

Відстань між назвою розділу і наступним текстом, між кінцем тексту і заголовком підрозділу, заголовком розділу і підрозділу має дорівнювати 3−4 інтервалам, тобто текст повинен починатися після 1 пропущеного рядка.

Міжрядковий інтервал у заголовку розділу або підрозділу повинен бути таким самим, як і в тексті роботи.

Абзацний відступ має дорівнювати 12 мм і повинен бути однаковим по всій роботі.

Не дозволяється розміщувати назву підрозділу, пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше 2 рядків тексту.

Кожну структурну частину роботи (ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) треба починати з нової сторінки.

Рекомендації (зразки формулювань)

І розділ – теоретична частина роботи, у якій слід з’ясувати і викласти теоретичні положення дослідження. Окреслюємо суть проблеми, аналізуємо праці дослідників, які займалися цією проблемою, визначаємо, що залишилося без розгляду і чому тощо. Тобто, варто з’ясувати і викласти наступне:

Що зумовлює потребу (необхідність) у вивченні питання (див. тему роботи)?

Чи достатньо вивчено це питання (див. тему роботи)?

Хто з дослідників цим займався, і які проблеми їх цікавили?

Приклади формулювань:

Питанням дослідження … займалися як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, зокрема, (прізвище) розглядав питання (коротко вказати питання, яким займався дослідник); (прізвище) дослідив проблему …; …

У своїх роботах дослідник(и) … (прізвище, ініціали) дотриму(є)(ю)ться думки, вважа(є) (ють),  (викласти коротко погляди).

Однак на сьогоднішній день недостатньо дослідженим залишається /викликає інтерес/  питання …(яке?).

Бажано також з’ясувати, чи існують протиріччя у поглядах дослідників, у чому вони не погоджуються один з одним? Що залишилося недостатньо висвітленим?

Ми з’ясували, що існують різні погляди щодо (чого? – наприклад, щодо  певного питання, класифікації …, визначення поняття…,)

(Ви маєте показати, що ґрунтовно вивчили це питання та проаналізували наукові дослідження з цієї теми).

Зазначені чинники визначають актуальність дослідження.

Метою дослідження є вивчення… (наприклад: закономірностей лексико-семантичних трансформацій при перекладі …).

Проаналізувавши різні підходи,  ми дотримуємося (поділяємо погляд… (прізвище дослідника)…, оскільки … (аргументувати, чому). 

ІІ розділ – розглядаємо конкретну наукову проблему (див. тему роботи) більш детально.

Наприклад, при написанні роботи з перекладознавства: на основі досліджень з проблем перекладознавства треба визначити, які існують труднощі перекладу … (див. тему роботи), що саме викликає ці труднощі (можливо, вже існує якась класифікація лексичних одиниць (див. тему роботи), які викликають труднощі при перекладі), які помилки можуть виникати при перекладі таких лексичних одиниць. Які існують шляхи подолання цих труднощів? (Які застосовуються способи перекладу?) Тобто, у цій частині слід проаналізувати все, що зроблено у галузі перекладознавства до цього часу з певної проблеми (див. тему роботи).

Типовою помилкою студентів є те, що вони докладно описують у роботі загальновідомі явища (наприклад, усі перекладацькі трансформації та способи перекладу, що існують, які викладені у більшості підручників з фаху) а отже, втрачається сенс роботи. Слід відобразити у роботі тільки те, що стосується саме Вашої теми і Вашої проблеми. Все це – на основі аналізу наукових досліджень (з посиланнями на джерела!)

ІІІ розділ – розглядаємо та аналізуємо практичний матеріал (відібраний з художньої літератури, газет, документів тощо), ґрунтуючись на висновках, які Ви зробили й описали у І і ІІ розділах. Тобто, вивчивши роботи дослідників, можна, наприклад, зупинитися на певній класифікації (трансформацій чи способів перекладу), а потім дослідити це явище на практичному матеріалі (наприклад, чи дійсно при перекладі застосовуються саме такі способи перекладу або трансформації). А отже, після аналізу практичного матеріалу, у висновках, можна, наприклад, підтвердити або не погодитися з певними висновками дослідників, запропонувати свою класифікацію, навести статистичні дані дослідження тощо.

Text 7: Was sind Sie von Beruf?

Was sind Sie von Beruf?

Einmal fuhr der berühmte
französische Schriftsteller Victor Hugo nach Deutschland.

„Was sind Sie von Beruf?“ fragte
ihn der Grenzpolizist, der den Fragebogen ausfüllte.

„Ich schreibe.“

„Ich frage Sie, wovon Sie leben.“

„Von meiner Feder.“

„Dann schreibe ich: “Hugo, Federhändler.“

Хто Ви за професією?

Одного разу відомий французький автор Віктор Гюго їхав до Німеччини.

“Хто Ви за професією?» – Запитав прикордонник, який заповнював анкету.

“Я пишу.”

“Я питаю Вас, на що Ви живете.”

“Від свого пера.”

“Тоді я напишу: Гюго, торговець пір’ям.”

Text 6: Wie man komponiert

Wie man komponiert

Ein Junge, der sehr gut Klavier spielen konnte, kam zu Mo­zart und sagte:

„Ich will komponieren. Sagen Sie mir bitte, wie man das macht.“

Mozart antwortete: „Da musst du noch warten, bis du älter wirst.“

„Aber Sie haben doch schon mit dreizehn Jahren komponiert!“

„Ja, aber ich habe niemand gefragt, wie man das macht.“

Як складати музику

Хлопчик, який дуже добре вмів грати на фортепіано, прийшов до Моцарта і сказав:

“Я хочу складати музику. Скажіть, будь ласка, як це робиться”.

Моцарт відповів: “Ти повинен ще почекати, поки ти станеш старшим.”

“Але Ви складали пісні вже у тринадцять!”

“Так, але я нікого не питав, як це робиться.”

Text 5: Des Kaisers neue Kleider

Des Kaisers neue Kleider

Es war einmal ein Kaiser, der schöne Kleider sehr liebte. Anstatt zu arbeiten und für sein Land zu sorgen, probierte er neue Mäntel und Anzüge an. Seine Minister bewunderten ihn, aber das Volk war gar nicht zufrieden mit dem Kaiser.

Eines Tages kam ein Minister zum Kaiser und sagte: „Drau­ßen im Hof stehen zwei Schneider. Sie sagen, dass sie schöne neue Kleider nähen können.“

— „Sie sollen sofort hereinkommen!“ – be­fahl der Kaiser, ohne lange zu überlegen.

Die Schneider kamen, und einer von ihnen sagte: „Wir können herrliche Kleider nähen.

Diese Kleider haben eine besondere Eigen­schaft: Wer dumm ist, kann sie nicht sehen.“

Der Kaiser hörte aufmerksam zu. „Wenn das wahr ist“, dachte er, „kann ich erkennen, wer in meinem Lande dumm ist“.

Und er befahl den Schneidern solche Kleider zu nähen. Die Minister sollten die Arbeit der Schneider prüfen. Doch jedes Mal, wenn einer von ihnen zu den Schneidern kam, sah er diese fleißig arbeiten. Dabei war aber kein Stoff zu sehen. Und doch lobten alle Minister die Arbeit der Schneider, denn sie woll­ten nicht, dass man sie für dumm hielt.

Nach einer Woche waren die Kleider fertig. Der Kaiser wollte sie sofort anziehen und spazieren gehen, um sie dem Volk zu zeigen.

Die Schneider baten ihn, sich auszuziehen.

Das tat er, und dann ließ er sich von den Schneidern ankleiden, aber er sah keine Kleider.

„Wie schön!!“ riefen die Minister, obwohl sie auch keine Kleider sahen.

„Was soll ich nur anfangen?“ dachte der Kaiser. „Ich bin also dumm und kann nicht Kaiser sein.“ Laut aber sagte er: „Ich bin sehr zufrieden. Die Kleider gefallen mir gut.“ Er gab den Schneidern Geld, und diese liefen schnell fort.

Der Kaiser ging nun durch die Stadt. Ohne Kleider sah er komisch aus.

Aber niemand lachte, denn es war ja der Kaiser! Plötzlich rief ein kleines Mädchen: „Der Kaiser hat ja keine Kleider an!“

Da lachten alle Leute und riefen: „Er hat keine Kleider an!“ Der Kaiser schämte sich, aber er konnte nicht weglaufen und musste durch die ganze Stadt nach Hause zurückkehren.

(Nach H. C h r. A n d e r s e n)

Новий одяг Імператора

Жив був імператор, який дуже любив гарний одяг. Замість того щоб працювати і піклуватися про країну, він приміряв нові пальто та костюми.Його міністри захоплювався ним, але люди не були задоволені імператором.

Одного разу міністр прийшов до імператора і сказав: “У дворі стоять два кравці. Вони кажуть, що вони можуть пошити гарний новий одяг.»

 “Нехай вони прийдуть негайно!», – наказав імператор, не довго роздумуючи.

Кравці прийшли, і один з них сказав: “Ми вміємо шити красиві сукні.

Цей одяг має одну особливу властивість: Той, хто дурний, не зможе їх побачити “.

Імператор уважно слухав. “Якщо це правда,” подумав він, “я можу дізнатися, хто дурний в моїй країні”.

І він наказав кравцем шити такі сукні. Міністри повинні були перевірити роботу кравців. Але кожного разу, коли один з них приходив до кравцем, він бачив, що вони старанно працюють. При цьому не було видно ніякої тканини. Проте, всі міністри хвалили роботу кравців, тому що вони не хотіли, щоб їх вважали дурними.

Через тиждень одяг був готовий. Імператор захотів вдягнути його негайно і йти гуляти, щоб показати його людям.

Кравці попросили його роздягнутися.

Це він зробив, а потім він дозволив кравцям себе вдягнути, але він не бачив ніякого одягу.

“Як гарно !!” вигукнули міністри, хоча вони також не бачили ніякого одягу.

“Що мені робити?” думав імператор. “Я, отже, дурний і не можу бути імператором.” Але вголос він сказав: “Я дуже задоволений. Одяг мені дуже подобається”. Він дав кравцям гроші, і вони швидко втекли.

Імператор тут же пішов через місто. Без одягу він виглядав смішно.

Але ніхто не сміявся, бо це ж був імператор! Раптом маленька дівчинка закричала: «На імператорі ж немає одягу!»

І тут всі люди засміялись і закричали: “На ньому немає одягу!” Імператору було соромно, але він не міг втекти і мав повертатися додому через все місто.

(За мотивами казки Г.Х. Андерсена)

Text 4: Das Gewitter

Das Gewitter

Es ist ein schöner Sommertag, aber es ist zu heiß. „Wahrschein­lich wird es ein Gewitter geben“, denken wir. Und siehe da! Plötz­lich bedeckt sich der Himmel mit großen schwarzen Wolken. Es blitzt, es donnert, und dann regnet es.

Aber bald ist das Gewitter vorbei. Wieder ist der Himmel blau, und die Sonne scheint hell. Wir gehen aufs Feld. Wie angenehm duftet es dort! Nach dem Gewit­ter ist die Luft etwas frischer geworden, und wir atmen sie mit voller Brust ein.

Гроза

Прекрасний літній день, але занадто жарко. «Ймовірно, буде гроза», – думаємо ми. І ось! Раптово небо покривається великими чорними хмарами. Спалахи блискавки, грім, а потім йде дощ.

Але незабаром гроза проходить. Знову небо блакитне, а сонце світить яскраво. Ми йдемо у поле. Як приємно пахне там! Після грози повітря стало трохи свіжіше, і ми вдихаємо його на повні груди.

Text 3: Die Sage von der Lorelei

Die Sage von der Lorelei

Am Rhein, zwischen Bingen und Koblenz, steht der Lorelei Felsen.

Eine deutsche Volkssage erzählt, dass man in alten Zeiten dort oft eine schöne Jungfrau erblicken konnte. Wenn der

Mond schien, kam sie auf den hohen Felsen. Sie kämmte ihr goldenes Haar und sang dabei wunderbare Lieder. Viele alte und junge Fischer fanden den Tod in den mächtigen Wellen des Rheins, weil sie nur auf den wunderschönen Gesang der Jungfrau hörten und nicht auf die gefährlichen Felsenriffe schauten. Einige junge Fischer hatten die schöne Jungfrau sogar in der Nähe gesehen. Manchmal kam sie an das Flussufer und zeigte ihnen gute Stellen für den Fischfang. Immer, wenn die Fischer dem Rat der Lorelei folgten, mach­ten sie einen reichen Fang. Sie erzählten überall von der wunderbaren Jungfrau.

(nach A. Schreiber.)

Сказання про Лорелею

На Рейні, між Бінгеном і Кобленцем, стоїть скеля Лорелеї.

В німецькій легенді розповідається, що за старих часів тут часто можна було побачити прекрасну дівчину.

Коли світив місяць, вона при­ходила на високу скелю. Вона розчісувала своє золоте волос­ся і співала при цьому чудові пісні. Багато старих і мо­лодих рибалок гинули в бурхливих хвилях Рейну, адже вони слухали чудовий спів дів­чини і не дивились на небез­печні рифи. Деякі молоді ри­балки бачили прекрасну дів­чину навіть близько. Іноді во­на виходила на берег річки і показувала їм гарні місця для рибного лову. Завжди, коли рибалки слухались поради Лорелеї, у них був багатий улов. Вони скрізь розповідали про чудову дівчину.

(за А. Шрейбером).

Text 1: Kän-gu-ruh

Kän-gu-ruh

Als die ersten Europäer nach Australien kamen, sahen sie ein ganz außergewöhnliches Tier.

Als sie sich ihm näherten, sprang es in großen Sprüngen davon, wobei es sich mit seinen Hinterbei­nen kraftvoll abstieß.

Außerdem hatte das Tier am Bauch eine Art Sack, aus dem das Köpfchen eines Jungen herausschaute.

„Was ist das?“ fragten die Europäer die Eingeborenen.

„Kän- gu-ruh“, antworteten sie.

Und seit dieser Zeit nannte man das Tier Känguruh.

Es vergingen mehrere Jahre, bis die Europäer die Sprache der Eingeborenen erlernten und den Sinn jener Antwort verstanden.

„Kän-gu-ruh“ heißt in dieser Sprache nichts anderes als: „Ich ver­stehe euch nicht!“

Кен-гу-ру

Коли перші європейці приїхали в Австралію, вони побачили надзвичайну тварину.

Коли вони підійшли до неї, вона застрибала великими стрибками, при цьому сильно відштовхувалася своїми задніми ногами.

Крім того, тварина мала на животі свого роду мішок, з якого визирала головка малюка.

“Що це?” – Запитали європейці місцевих жителів.

“Кен-гу-ру” – відповіли вони.

І з того часу назвали тварину кенгуру.                 

Минуло кілька років, перш ніж європейці дізналися мову місцевих і зрозуміли сенс цієї відповіді.                                                 

“Кен-гу-ру” означає на цій мові не більше ніж: “Я не розумію тебе”