Text 4: Das Gewitter

Das Gewitter

Es ist ein schöner Sommertag, aber es ist zu heiß. „Wahrschein­lich wird es ein Gewitter geben“, denken wir. Und siehe da! Plötz­lich bedeckt sich der Himmel mit großen schwarzen Wolken. Es blitzt, es donnert, und dann regnet es.

Aber bald ist das Gewitter vorbei. Wieder ist der Himmel blau, und die Sonne scheint hell. Wir gehen aufs Feld. Wie angenehm duftet es dort! Nach dem Gewit­ter ist die Luft etwas frischer geworden, und wir atmen sie mit voller Brust ein.

Гроза

Прекрасний літній день, але занадто жарко. «Ймовірно, буде гроза», – думаємо ми. І ось! Раптово небо покривається великими чорними хмарами. Спалахи блискавки, грім, а потім йде дощ.

Але незабаром гроза проходить. Знову небо блакитне, а сонце світить яскраво. Ми йдемо у поле. Як приємно пахне там! Після грози повітря стало трохи свіжіше, і ми вдихаємо його на повні груди.

Text 3: Die Sage von der Lorelei

Die Sage von der Lorelei

Am Rhein, zwischen Bingen und Koblenz, steht der Lorelei Felsen.

Eine deutsche Volkssage erzählt, dass man in alten Zeiten dort oft eine schöne Jungfrau erblicken konnte. Wenn der

Mond schien, kam sie auf den hohen Felsen. Sie kämmte ihr goldenes Haar und sang dabei wunderbare Lieder. Viele alte und junge Fischer fanden den Tod in den mächtigen Wellen des Rheins, weil sie nur auf den wunderschönen Gesang der Jungfrau hörten und nicht auf die gefährlichen Felsenriffe schauten. Einige junge Fischer hatten die schöne Jungfrau sogar in der Nähe gesehen. Manchmal kam sie an das Flussufer und zeigte ihnen gute Stellen für den Fischfang. Immer, wenn die Fischer dem Rat der Lorelei folgten, mach­ten sie einen reichen Fang. Sie erzählten überall von der wunderbaren Jungfrau.

(nach A. Schreiber.)

Сказання про Лорелею

На Рейні, між Бінгеном і Кобленцем, стоїть скеля Лорелеї.

В німецькій легенді розповідається, що за старих часів тут часто можна було побачити прекрасну дівчину.

Коли світив місяць, вона при­ходила на високу скелю. Вона розчісувала своє золоте волос­ся і співала при цьому чудові пісні. Багато старих і мо­лодих рибалок гинули в бурхливих хвилях Рейну, адже вони слухали чудовий спів дів­чини і не дивились на небез­печні рифи. Деякі молоді ри­балки бачили прекрасну дів­чину навіть близько. Іноді во­на виходила на берег річки і показувала їм гарні місця для рибного лову. Завжди, коли рибалки слухались поради Лорелеї, у них був багатий улов. Вони скрізь розповідали про чудову дівчину.

(за А. Шрейбером).

Text 1: Kän-gu-ruh

Kän-gu-ruh

Als die ersten Europäer nach Australien kamen, sahen sie ein ganz außergewöhnliches Tier.

Als sie sich ihm näherten, sprang es in großen Sprüngen davon, wobei es sich mit seinen Hinterbei­nen kraftvoll abstieß.

Außerdem hatte das Tier am Bauch eine Art Sack, aus dem das Köpfchen eines Jungen herausschaute.

„Was ist das?“ fragten die Europäer die Eingeborenen.

„Kän- gu-ruh“, antworteten sie.

Und seit dieser Zeit nannte man das Tier Känguruh.

Es vergingen mehrere Jahre, bis die Europäer die Sprache der Eingeborenen erlernten und den Sinn jener Antwort verstanden.

„Kän-gu-ruh“ heißt in dieser Sprache nichts anderes als: „Ich ver­stehe euch nicht!“

Кен-гу-ру

Коли перші європейці приїхали в Австралію, вони побачили надзвичайну тварину.

Коли вони підійшли до неї, вона застрибала великими стрибками, при цьому сильно відштовхувалася своїми задніми ногами.

Крім того, тварина мала на животі свого роду мішок, з якого визирала головка малюка.

“Що це?” – Запитали європейці місцевих жителів.

“Кен-гу-ру” – відповіли вони.

І з того часу назвали тварину кенгуру.                 

Минуло кілька років, перш ніж європейці дізналися мову місцевих і зрозуміли сенс цієї відповіді.                                                 

“Кен-гу-ру” означає на цій мові не більше ніж: “Я не розумію тебе”

Text 2: Eine Elefantengeschichte

Eine Elefantengeschichte

Das geschah in einem deutschen Dorf. Eines Tages schickte Frau Spinner ihren Sohn Ferdinand in den Wald, zum See. Dort sollte er Beeren sammeln. Ferdinand hatte ein wenig Angst, doch machte er sich auf den Weg.

Als er zum See kam, erstarrte er vor Schreck: am Ufer des Sees stand ein Elefant. Der Junge hatte noch nie einen lebendigen Elefanten gesehen! So ein großes Tier! Ferdinand lief Hals über Kopf ins Dorf und rief laut: „Ich bin im Wald einem Elefanten begegnet!“ Alle lachten über den Jungen.

Als er nach Hause kam und sei­ner Mutter und seiner Großmutter von dem Elefanten erzählte, dachten die beiden Frauen, dass der Junge krank sei. Sie riefen dringend den Arzt.

Bald hielt ein Auto vor ihrem Haus, und der Arzt be­trat das Zimmer. Er untersuchte den Jungen, fand aber nichts. Endlich sagte er zu der Mutter: „Am besten nehme ich Ihren Jun­gen mit ins Krankenhaus!“ Ferdinand schrie: „Ich will nicht ins Krankenhaus! Ich bin ganz gesund! Und einen Elefanten habe ich doch gesehen!“

Als der Arzt mit Ferdinand schon ins Auto steigen wollte, bog ein Lastwagen in die Dorfstraße ein. „Circus Kolossal“ stand an dem Wagen. Das Auto hielt.

„He“, rief der Mann, der neben dem Fahrer saß, „hat jemand einen Elefanten gesehen? Wir suchen un­seren Jumbo. Er ist vor einigen Stunden während des Transportes weggelaufen.“ „Hallo, hier, ich, ich weiß, wo er steckt!“ – schrie Ferdinand. Niemand zweifelte jetzt an seinen Worten.

Ferdi­nand führte die Zirkusleute in den Wald, zum See. Das Tier war noch da. Es ließ sich leicht fangen und kehrte ruhig in den Zirkus zurück.

Ferdinands Oma aber war stolz auf ihren En­kel. „Unser Ferdinand ist ein richtiger Elefantenjäger“, sagte sie seitdem zu allen Leuten.

(Nach H. Krause.)

Історія про слона

Це сталося в одному німецькому селі. Одного разу пані Шпіннер послала свого сина Фердинанда у ліс, до озера. Там він повинен був зібрати ягоди. Фердинанд трохи боявся, однак рушив в дорогу.

Коли він прийшов до озера, він завмер від переляку: на березі озера стояв слон. Хлопчик ніколи не бачив живого слона! Така велика тварина! Фердинанд стрімголов побіг у село і кричав: “Я зустрів у лісі слона!” Усі сміялися з хлопчика.

Коли він прийшов додому і розповів своїй матері і своїй бабусі про слона, обидві жінки подумали, що хлопчик хворий. Вони терміново викликали лікаря.

Незабаром машина зупинилася перед їхнім будинком, і лікар увійшов до кімнати. Він оглянув хлопчика, але нічого не знайшов. Нарешті він сказав матері: “Я б краще забрав Вашого хлопчика з собою в лікарню!” Фердинанд крикнув: “Я не хочу в лікарню. Я повністю здоровий!  І я ж бачив слона! “

Коли лікар з Фердинандом вже хотів сідати в машину, на сільську вулицю повернула вантажівка. “Цирк Колос” було написано на машині.  Машина зупинилася.

“Гей,” прокричав чоловік, що сидів поруч із водієм, “хто-небудь бачив слона? Ми шукаємо нашого Юмбо. Він втік кілька годин тому під час транспортування “. “Привіт, я, я знаю, де він!” – скрикнув Фердинанд. Ніхто не сумнівався тепер в його словах.

Фердинанд повів циркових людей у ліс, до озера. Тварина була все ще там. Він легко дався в руки і спокійно повернувся до цирку.

Але бабуся Фердинанда пишалася своїм онуком. “Наш Фердинанд справжній мисливець на слонів”, – говорила вона з того часу усім людям.

(За мотивами Х. Краузе.)

Das Fehlen eines Artikels

Відсутність артикля

Артикль не вживаґться в таких випадках:

1)  якщо перед іменником стоїть займенник або кількісний числівник:                                                                 

Порівняйте:

Die Feder — meine Feder — zwei Federn  ||  перо — моє перо — два пе­ра;

das Heft — dieses Heft — alle Hefte     ||   зошит — цей зошит — усі зошити.

Примітка. В деяких випадках, наприклад, коли йдеться про предме­ти, добре відомі тим, хто говорить, перед сполученням іменника з кількісним числівником вживається означений артикль.

Hans,  Karl  und  Erich  sind  gute Schwimmer. ||  Ганс, Карл і Еріх — добрі плав­ці.  Die  drei   Freunde  gehen oft zusammen baden. || Троє друзів часто ходять разом купатися.

2) у множині, якщо в однині іменник вживався з неозначе­ним артиклем:

Hier steht eine Tasse.  Hier stehen Tassen.  ||  Тут стоїть чашка. Тут стоять чашки.

Das ist eine Schultasche. Das sind Schultaschen. ||  Це портфель школяра. Це портфелі школярів.

3) у звертаннях:

 Kinder, hört zu! Діти, слухайте! ||  Junge, steh auf! Хлопче, встань!

4) якщо перед іменником стоїть означення в родовому від­мінку:

 Annas Eltern sind Arbeiter. Батьки Ганни — робітники.

5) перед назвами міст і країн середнього роду:

 Berlin liegt an der Spree. Берлін розташований на Шпрее.

Zwei große deutsche Städte tragen den gleichen Namen: das sind Frankfurt am Main und Frankfurt an der Oder. Два великих німецьких мі­ста мають одну й ту ж назву: це Франкфурт на Майні і Франкфурт на Одері.

Paris ist die Hauptstadt Frankreichs. Париж — столиця Франції.

Якщо ж назви міст і країн середнього роду вживаються з означенням, то перед ними ставиться означений артикль:

Das heutige Berlin ist sehr schön. Сьогоднішній Берлін дуже гарний.

Назви країн жіночого роду вживаються з означеним артиклем:

Die Hauptstadt der Slo­wakei ist Bratislava.

Genf befindet sich in der Schweiz. Женева знаходиться у Швейцарії.

6) перед власними іменами:

 Bertolt Brecht ist ein be­kannter deutscher Dramatiker.

Бертольт Брехт — відомий німецький драматург.

Але власні імена вживаються з означеним артиклем, якщо перед ними стоїть означення:

Schon mit acht Jahren gab der kleine Ludwig van Beethoven sein erstes Konzert.Вже у вісім років маленький Людвіг ван Бетховен дав свій перший концерт.

7) перед іменниками, що означають назви речовин:

 Trinken Sie gern Kaffee?        Чи Ви охоче п’єте каву?

Перевірте свої знання з теми “Der Artikel”:

Der Gebrauch eines Artikels

Вживання артиклю

Означений артикль вживається в таких випадках:

1) коли говорять про предмет, в якому виділяються якісь ознаки, що відрізняють його від інших однорідних предметів;

Gib mir den roten Bleistift! Дай мені червоний олівець!

2) коли предмет згадується вдруге, ко­ли він уже відомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

Dort steht ein Mädchen. Das Mädchen ist noch ganz klein. – Там стоїть дівчинка. Дівчинка ще зовсім маленька.

 3) якщо іменник означає не окремий предмет, а весь вид цих предметів (тобто, має узагальнююче значення), а також якщо перед іменником стоїть прикметник у найвищому ступені порівняння:

Das Flugzeug ist das schnellste Verkehrsmittel. – Літак – найшвидший засіб сполучення.

4) коли говорять про предмети, добре відомі тому, хто говорить, і співрозмовникові:

Was steht dort auf dem Fensterbrett? – Що стоїть там на підвіконні?

Nimm den Hut ab! – Зніми капелюха!

5) коли говорять про предмети, що є єдиними в своєму роді (до числа предметів, що є єдиними в своєму роді, належать: назви зірок, планет, країн світу, пір року, місяців, днів тижня, річок, озер, морів, океанів, гір, гірських хребтів):

Der Merkur und die Venus sind die zwei Planeten, die der Sonne am nächsten sind. – Меркурій і Венера – дві планети, які найближчі до Сонця.

Der Atlantische Ozean liegt zwischen Europa und Amerika. – Атлантичний океан простягається між Європою та Америкою.

Неозначений артикль вживається в таких випадках:

 1) коли говорять про предмет, не виділяючи в ньо­му особливих ознак, що відріз­няють його від інших однорід­них предметів.

 2) коли предмет називається вперше, коли він невідомий або маловідомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

3) після дієслова haben і виразу es gibt:

Er hat eine Schwester. – У нього є сестра.

Hier gibt es einen Lesesaal. – Тут є читальний зал.

4)  в іменному присудку (перед іменником, який вживається як предикатив):

Erfurt ist eine Blumenstadt. – Ерфурт — місто квітів.

Das war eine sehr wichtige Frage. – Це було дуже важливе питання.

5) перед іменником в порівняннях:

Er schwimmt wie ein Fisch. – Він плаває як риба.

Порівняйте:

1. Er hat ein Lehrbuch gekauft. – Він        купив підручник.

Er hat das Lehrbuch für die zehnte Klasse ge­kauft.- Він купив підручник для де­сятого класу.

2. Die Lehrerin spricht mit einem Schüler. – Вчителька розмовляє з уч­нем.

Die Lehrerin spricht mit dem besten Schüler un­serer Klasse. – Вчителька     роз­мовляє   з   кращим учнем нашого кла­су.

3. Hier liegt ein blaues Heft. – Тут  лежить синій зошит.

Hier liegt das blaue Heft deines Freundes. – Тут лежить си­ній зошит твого друга.

4. Auf dem Tisch stand eine  kleine Vase.– На столі сто­яла маленька ваза.

Stell die Vase mit den Blumen auf den Tisch! – Постав    вазу    з квітами на стіл!

5. Sie liest eine interessante      Zeitung.- Вона читає цікаву газету.

Sie liest die heutige Zeitung. – Вона  читає сьо­годнішню газету.

Пояснення до прикладів

Якщо означення вказує на ознаку, яка мало відрізняє цей предмет від інших, то в цьому випадку вживається неозначений артикль (див. прикла­ди 3, 4, 5).

Якщо означення вказує на ознаку, яка в значній мірі відрізняє цей предмет від інших, то вживається означений артикль. Саме тому означений артикль звичайно стоїть перед прикметником у найвищому ступені, перед порядковим числівником і перед іменни­ком, якщо означення виражене іншим іменником у родовому відмінку або іменником з прийменником.

Примітка. Як видно з усіх наведених прикладів, артикль з німецької мови не перекладається, це – службове слово. У тих випадках, коли на der,  die,  das падає наголос, ці слова є вказівними займенниками і перекла­даються вказівними займенниками цей, ця, це або той, та, те залежно від загального змісту.

Наприклад:

Das ist ja eben ‘der Junge.  Це якраз і є цей (той) хлопець!

‘Der Junge kann es schaffen. Цей (той) хлопець може це зро­бити.

Неозначений  артикль  іноді  відповідає  займенникам один, якийсь.

Наприклад:

Das hat mir ein Schriftsteller erzählt. – Це    мені    розповів    один письменник.

Komm ans Telefon! Ein Mädchen ruft dich an. – Підійди до телефону! Тобі телефонує якась дівчина.

Starke Verben

Infinitiv   Präteritum Partizip II Präsens (er, sie, es)

backen – пекти
buk gebacken (h) bäckt (backt)

befehlen – наказувати
befahl befohlen (h) befiehlt

beginnen – починати
begann begonnen (h) beginnt

beißen – кусати
biss gebissen (h) beißt

bergen – зберігати, захищати, рятувати
barg geborgen (h) birgt

bersten – тріскати, лопатися
barst geborsten (s) birst

bewegen – рухати
bewog bewogen (h) bewegt

biegen – гнути
bog gebogen (h) biegt

bieten – пропонувати
bot geboten (h) bietet

binden – зав’язувати
band gebunden (h) bindet

bitten – просити
bat gebeten (h) bittet

blasen – дути
blies geblasen (h) bläst

bleiben – залишатися
blieb geblieben (s) bleibt

braten – смажити
briet gebraten (h) brät

brechen – ламати
brach gebrochen (h) bricht

brennen – горіти
brannte gebrannt (h) brennt

bringen – приносити
brachte gebracht (h) bringt

denken – думати
dachte gedacht (h) denkt

dreschen – молотити
drosch gedroschen (h) drischt

dringen – проникати
drang gedrungen (s) dringt

dürfen – могти, мати дозвіл
durfte gedurft (h) darf

empfangen – приймати
empfing empfangen (h) empfängt

empfehlen – рекомендувати
empfahl empfohlen (h) empfiehlt

erlöschen – згасати, гаснути
erlosch erloschen (s) erlischt

erschrecken – лякати, лякатися
erschrak erschrocken (s) erschrickt

essen – їсти
aß gegessen (h) isst

fahren – їхати
fuhr gefahren (s) fährt

fallen – падати
fiel gefallen (s) fällt

fangen – ловити
fing gefangen (h) fängt

fechten – фехтувати
focht gefochten (h) ficht

finden – знаходити
fand gefunden (h) findet

flechten – плести, в’язати
flocht geflochten (h) flicht

fliegen – літати
flog geflogen (s) fliegt

fliehen – тікати
floh geflohen (s) flieht

fließen – текти
floss geflossen (s) fließt

fressen – їсти (про тварин)
fraß gefressen (h) frisst

frieren – мерзнути
fror gefroren (h) friert

gebären – народжувати
gebar geboren (h) gebärt

gären – бродити, збражувати; варити, готувати
gor, gärte gegoren, gegärt (h) gärt

geben – давати
gab gegeben (h) gibt

gedeihen – процвітати;  рости
gedieh gediehen (s) gedeiht

gehen – йти, ходити
ging gegangen (s) geht

gelingen – вдаватися
gelang gelungen (s) gelingt

gelten – вважатися
galt gegolten (h) gilt

genesen – одужувати
genas genesen (s) genest

genießen – насолоджуватися
genoss genossen (h) genießt

geschehen – відбуватися
geschah geschehen (s) geschieht

gewinnen – вигравати;  здобувати
gewann gewonnen (h) gewinnt

gießen – лити
goss gegossen (h) gießt

gleichen – бути схожим
glich geglichen (h) gleicht

gleiten – ковзати, планерувати
glitt geglitten (s) gleitet

graben – копати
grub gegraben (h) gräbt

greifen – хапати
griff gegriffen (h) greift

haben – мати
hatte gehabt (h) hat

halten – тримати
hielt gehalten (h) hält

hängen (vi) – висіти
hing gehangen (h) hängt

hauen – рубати
haute gehauen (h) haut

heben – піднімати
hob gehoben (h) hebt

heißen – називатися, мати назву
hieß geheißen (h) heißt

helfen – допомагати
half geholfen (h) hilft

kennen – знати
kannte gekannt (h) kennt

klingen – дзвеніти
klang geklungen (h) klingt

kneifen – щипати
kniff gekniffen (h) kneift

kommen – приходити
kam gekommen (s) kommt

können – могти, мати
можливість

konnte gekonnt (h) kann

kriechen – повзати
kroch gekrochen (s) kriecht

laden – вантажити
lud geladen (h) lädt

lassen – дозволяти; залишати
ließ gelassen (h) lässt

laufen – бігати
lief gelaufen (s) läuft

leiden – терпіти
litt gelitten (h) leidet

leihen – позичати
lieh geliehen (h) leiht

lesen – читати
las gelesen (h) liest

liegen – лежати
lag gelegen (h) liegt

lügen – брехати
log gelogen (h) lügt

mahlen – молотити, товкти
mahlte gemahlen (h) mahlt

meiden – уникати
mied gemieden (h) meidet

melken – доїти

molk (melkte)

gemolken (gemolkt) (h)
melkt

messen – міряти
maß gemessen (h) misst

misslingen – терпіти
невдачу, не вдаватися

misslang misslungen (h) misslingt

mögen – любити
mochte gemocht (h) mag

müssen – мусити
musste gemusst (h) muss

nehmen – брати
nahm genommen (h) nimmt

nennen – називати
nannte genannt (h) nennt

pfeifen – свистіти
pfiff gepfiffen (h) pfeift

preisen – хвалити, прославляти
pries gepriesen (h) preist

raten – радити
riet geraten (h) rät

reiben – терти
rieb gerieben (h) reibt

reißen – рвати
riss gerissen (h) reißt

reiten – їздити верхи
ritt geritten (s, h) reitet

rennen – бігти, мчати
rannte gerannt (s) rennt

riechen – пахнути, нюхати
roch gerochen (h) riecht

ringen – боротися
rang gerungen (h) ringt

rinnen – текти, сочитися,
протікати

rann geronnen (s, h) rinnt

rufen – кричати, кликати
rief gerufen (h) ruft

salzen – солити
salzte gesalzt, gesalzen (h) salzt

saufen – пити (про тварин)
soff gesoffen (h) säuft

saugen – смоктати
sog, saugte gesogen, gesaugt (h) saugt

schaffen – створювати
schuf geschaffen (h) schafft

scheiden – відокремлювати
schied geschieden (h) scheidet

scheinen – світити
schien geschienen (h) scheint

schelten – сварити, лаяти
schalt gescholten (h) schilt

scheren – стригти; бентежити
schor geschoren (h) schiert

schieben – штовхати, рухати; зволікати
schob geschoben (h) schiebt

schießen – стріляти
schoss geschossen (h) schießt

schlafen – спати
schlief geschlafen (h) schläft

schlagen – бити
schlug geschlagen (h) schlägt

schleichen – крастися, ходити крадькома, прослизати
schlich geschlichen (s) schleicht

schleifen – шліфувати; тягти
schliff geschliffen (h) schleift

schließen – закривати
schloss geschlossen (h) schließt

schlingen – обвивати
schlang geschlungen (h) schlingt

schmeißen – жбурляти
schmiss geschmissen (h) schmeißt

schmelzen – танути,
розплавитися

schmolz geschmolzen (s) schmilzt

schneiden – різати
schnitt geschnitten (h) schneidet

schreiben – писати
schrieb geschrieben (h) schreibt

schreien – кричати
schrie geschrien (h) schreit

schreiten – крокувати
schritt geschritten (s) schreitet

schweigen – мовчати
schwieg geschwiegen (h) schweigt

schwellen – набрякати, пухнути
schwoll geschwollen (h) schwillt

schwimmen – плавати
schwamm geschwommen (s, h) schwimmt

schwinden – зникати; вщухати; занепадати
schwand geschwunden (s) schwindet

schwingen – гойдатися,
коливатися

schwang geschwungen (s) schwingt

schwören – клястися
schwor geschworen (h) schwört

sehen – дивитися, бачити
sah gesehen (h) sieht

sein – бути
war gewesen (s) ist

senden – посилати,
відправляти


sandte

gesandt (h)
sendet

sieden – кип’ятити, кипіти, бурлити
sott gesotten (h) siedet

singen – співати
sang gesungen (h singt

sinken – опускатися; знижуватися; тонути
sank gesunken (s) sinkt

sinnen – роздумувати; задумувати
sann gesonnen (h) sinnt

sitzen – сидіти
saß gesessen (h) sitzt

sollen – бути змушеним
sollte gesollt (h) soll

speien – плювати
spie gespien (h) speit

spinnen – прясти
spann gesponnen (h) spinnt

sprechen – говорити
sprach gesprochen (h spricht

sprießen – сходити,
проростати

spross gesprossen (h, s) sprießt

springen – стрибати
sprang gesprungen (s) springt

stechen – колоти
stach gestochen (h) sticht

stehen – стояти
stand gestanden (h) steht

stehlen – красти
stahl gestohlen (h) stiehlt

steigen – підніматися
stieg gestiegen (s) steigt

sterben – вмирати
starb gestorben (s) stirbt

stinken – погано пахнути
stank gestunken (h) stinkt

stoßen – штовхати
stieß gestoßen (h) stößt

streichen – гладити
strich gestrichen (h) streicht

streiten – сперечатися
stritt gestritten (h) streitet

tragen – носити
trug getragen (h) trägt

treffen – зустрічати
traf getroffen (h) trifft

treiben – гнати; приводити в рух; займатися
trieb getrieben (h) treibt

treten – ступати, наступати, крокувати
trat getreten (s) tritt

trinken – пити
trank getrunken (h) trinkt

trügen – обманювати
trog getrogen (h) trügt

tun – робити
tan getan (h) tut

verderben – (зі)псувати
verdarb verdorben (h) verdirbt

verdrießen – дратувати; засмучувати
verdross verdrossen (h) verdrießt

vergessen – забувати
vergaß vergessen (h) vergisst

verlieren – втрачати
verlor verloren (h) verliert

verzeihen – прощати
verzieh verziehen (h) verzeiht

wachsen – рости
wuchs gewachsen (s) wachst

wägen – зважувати
wog gewogen (h) wägt

waschen – мити, прати
wusch gewaschen (h) wäscht

weichen – відступати, ухилятися; пом’якшувати
wich gewichen (h) weicht

weisen – вказувати
wies gewiesen (h) weist

wenden – повертати
wandte, wendete gewandt (h) wendet

werben – рекламувати
warb geworben (h) wirbt

werfen – кидати
warf geworfen (h) wirft

wiegen – важити, зважувати
wog gewogen (h) wiegt

winden – обмотувати
wand gewunden (h) windet

wissen – знати
wusste gewusst (h) weiß

wollen – хотіти
wollte gewollt (h) will

ziehen – тягнути
zog gezogen (h) zieht

zwingen – примушувати
zwang gezwungen (h) zwingt

Grammatische Termini

A

der Ablaut – (e) s, -e – аблаут, чергування голосних;

die Absonderung -en – відокремлення;

das Abstraktum -s, Abstrakta – абстрактний іменник;

das Adjektiv -s, -e – прикметник;

das Adverb -s, Adverbien – прислівник;

die Adverbialbestimmung -, -en – обставина;

das Adverbiale -s, Adverbialien – прислівник;

~ der Art und Weise – способу дії;

~ der Bedingung – умови;

~ des Grundes – причини;

~ des Ortes – місця;

~ des Vergleiches – порівняння;

~ der Zeit – часу;

– des Zieles – мети;

der Akkusativ -s, -e – знахідний відмінок;

das Akkusativobjekt – (e) s, -e – прямий додаток;

das Aktiv -s – активний стан;

die Apposition -en – прикладка;

der Artikel -s, – – артикль;

das Attribut -s, -e – означення;

der Attributsatz -es, -sätze – означальне підрядне речення;

der Aufforderungssatz -es, -sätze – спонукальне речення;

der Ausrufesatz -es, -sätze – окличне речення;

der Aussagesatz -es, -sätze – розповідне речення;

В

der Bedingungssatz -es, -sätze – умовне речення;

das Bestimmungswort -es, -Wörter – визначальний (перший) компонент складного слова;

das Bezugswort -es, -Wörter – слово, до якого відноситься підрядне речення;

das Bindeelement – (e) s, -е – з’єднувальний елемент;

die Bruchzahl -, -en – дробове число;

D

der Dativ -s, -e – давальний відмінок;

das Dativobjekt – (e) s, -e – додаток в давальному відмінку;

die Deklination -, -en – відмінювання;

deklinieren -te, -t – відмінювати;

das Demonstrativpronomen -s, – – вказівний займенник;

der Dezimalbruch -e (s), -brüche – десяткова дріб;

die direkte Rede – пряма мова;

Е

der Eigenname -ns, -n – власне ім’я;

einsilbig – односкладовий;

der Elementarsatz -es, -sätze – просте речення в складі складносурядного речення;

die Endung -, -еп – закінчення;

das erweiterte Attribut – поширене означення;

F

das Femininum -s, Feminina – жіночий рід, іменник жіночого роду;

der Finalsatz -es, -sätze – підрядне речення мети;

der Fragesatz -es, -sätze – питальне речення;

fungieren – виконувати функцію;

das Funktionsverb -s, -en – функціональне дієслово;

das Futur -s, -e – майбутній час;

G

der Gattungsname -ns, -n – загальне ім’я, родова назва;

die Gegenwart – теперішній час;

der Genitiv -s, -e – родовий відмінок;

das Genitivobjekt -es, -e – додаток в родовому відмінку;

das Genus -, Genera – стан; рід;

die gerade Wortfolge – прямий порядок слів;

die Grundform -, -en – основна форма (дієслова);

das Grundwort -es, -Wörter – основний (другий) компонент складного слова;

das Grundzahlwort -es, -Wörter – кількісний числівник;

H

der Hauptsatz -es, -sätze – головне речення;

das Hilfsverb -s, -en – допоміжне дієслово;

I

der Imperativ -s, -e – наказовий спосіб;

der Indikativ -s, -e – дійсний спосіб;

die indirekte Rede – непряма мова;

die indirekte Wortfolge – зворотний порядок слів;

der Infinitiv -s, -e – інфінітив, неозначена форма дієслова;

die Infinitivgruppe -, -n – інфінітивний зворот;

der Infinitivstamm – основа неозначеної форми дієслова;

das intransitive Verb – неперехідне дієслово;

die invertierte Wortfolge – непрямий порядок слів;

der irreale Wunschsatz – речення, що виражає нереальне бажання;

K

der Kasus -, – – відмінок;

der Kausalsatz -es, -sätze – підрядне речення причини;

das Kollektivum -s, Kollektiva – збірне ім’я;

der Komparativ -s, -e – порівняльний ступінь;

die Konjugation -, -en – відмінювання;

konjugieren – відмінювати;

das konjugierte Verb – відмінюване дієслово;

die Konjunktion -, -en – сполучник;

das Konjunktionaladverb -s, -adverbien – сполучний прислівник;

der Konjunktiv -s, -e – кон’юнктив, умовний спосіб;

das Konkretum -s, Konkreta – іменник речовий (розряд конкретних іменників);

der Konsonant -en, -en – приголосний (звук), приголосна (літера);

der Konzessivsatz -es, -sätze – допустове підрядне речення;

das kopulative Verb  – дієслово-зв’язка;

M

das Maskulinum -s, Maskulina – чоловічий рід, іменник чоловічого роду;

mehrsilbig – багатоскладовий;

das Modalverb -s, -en – модальне дієслово;

das Modalwort -es, -wörter – модальне слово;

der Modus -, Modi – спосіб;

N

der Nebensatz -es, -sätze – підрядне речення;

negativ – негативний;

das Neutrum -s, Neutra – середній рід, іменник середнього роду;

das nominale Prädikat – іменний присудок;

die Nominalform des Verbs – іменна форма дієслова;

der Nominativ -s, -e – називний відмінок;

der Nullartikel -s, – – нульовий артикль;

O

das Objekt – (e) s, -e – додаток;

der Objektsatz -es, -sätze – додаткове підрядне речення;

das Ordnungszahlwort -es, -Wörter – порядковий числівник;

P

die Partikel -, -n – частка;

das Partizip -s, Partizipien – дієприкметник;

die Partizipialfügung -, -en – дієприкметниковий зворот;

das Passiv -s, -e – пасивний стан;

das Perfekt – (e) s, -e – перфект;

die Person -, -en – особа;

das Personalpronomen -s, – – особовий займенник;

der Plural -s, -e – множина;

das Plusquamperfekt – (e) s, -e – передминулий час;

positiv – позитивний;

das Possessivpronomen -s, – – присвійний займенник;

der Potentialsatz -es, -sätze – речення, що виражає можливість;

das Prädikat -s, -e – присудок;

das Prädikativ -s, -e – іменна частина присудка;

das Präfix -es, -e – префікс;

die Präposition -, -en – прийменник;

das Präpositionalobjekt – (e) s, -e – прийменниковий додаток;

das Präsens -, -sentia і -senzien – презенс, теперішній час;

das Präteritum -s, Präterita – претеріт;

das Pronomen -s, – – займенник;

das Pronominaladverb -s, -adverbien – займенниковий прислівник;

R

der Rahmen -s, – – рамка, рамкова конструкція;

das Reflexivpronomen -s, – – зворотній займенник;

das Relativpronomen -s, – – відносний займенник;

das Relativwort -es, -Wörter – сполучне слово;

S

der Satz -es, Sätze – речення;

das Satzgefüge -s, – – складнопідрядне речення;

das Satzglied -es, -er – член речення;

die Satzreihe -, -n – складносурядне речення;

der Singular -s, -e – однина;

der Stamm – (e) s, Stämme – основа (слова);

der Stammvokal -s, -e – кореневий голосний;

das Stativ -s, -e – статив, пасивний стан;

die Steigerung -, -en – утворення ступенів порівняння;

der Stoffname -ns, -n – іменик речовий;

das Subjekt – (e) s, -e – підмет;

das Substantiv -s, -e – іменник;

die Substantivierung -en – субстантівація (утворення іменників з інших частин мови);

das Suffix -es, -е – суфікс;

der Superlativ -s, -e – найвищий ступінь порівняння;

T

der Temporalsatz -es, -sätze – підрядне речення часу;

das transitive Verb – перехідне дієслово;

U

der Umlaut (e) s, -e – умлаут;

das unbestimmte Pronomen – неозначений займенник;

das unbestimmt-persönliche Pronomen – неозначено-особовий займенник;

der unbestimmt-persönliche Satz – неозначено-особове речення;

das Unikum -s, Unika – єдиний в своєму роді іменник;

das unpersönliche Pronomen – безособовий займенник;

der unpersönliche Satz – безособове речення;

das unregelmäßige Verb – неправильне дієслово;

V

das Verb -s, -en – дієслово;

das verbale Prädikat – дієслівний присудок;

der Verbalstamm -s, -Stämme – основа дієслова;

die Vergangenheit – минулий час (фізичний);

der Vergleichssatz -es, -sätze – порівняльне підрядне речення;

die Verneinung -en – заперечення;

der Vokal -s, -e – голосний (звук), голосна (літера);

das Vollverb -s, -en – повнозначне дієслово;

W

die Wortart -, -en – частина мови;

die Wortbildung -, -en – словотворення;

die Wortfolge -, -n – порядок слів;

Z

das Zahlwort -es, -wörter – числівник;

die Zeitform -, -en – часова форма;

die Zukunft – майбутній час (фізичний);

der zusammengesetzte Satz – складне речення;

die Zusammensetzung -, -en – складне слово;

zweisilbig – двоскладовий.

Індивідуальне читання

 Індивідуальне читання – це самостійне читання німецькомовної літератури, яку кожен студент обирає для себе, з подальшим обговоренням; індивідуальна робота передбачає також підготовку доповідей з прочитаного. Одна з особливостей організації індивідуального читання студентів полягає в наданні студентам свободи у виборі автентичного німецькомовного твору для читання. При цьому не рекомендується обирати для індивідуального читання поетичні тексти і тексти, що є адаптованими чи були взяті з мережі Інтернет. Таке застереження зумовлено тим, що у поетичних текстах багато книжної чи застарілої лексики, що суттєво утруднює осмислення тексту, а в адаптованих творах нерідко спостерігається спрощення лексики та граматики, що знижує ступінь автентичності тексту. Те ж саме стосується й творів з мережі Інтернет. Мінімальний обсяг автентичного тексту для індивідуального читання на 1 курсі має становити 50 – 60 сторінок за семестр.

Для індивідуального читання пропонується така література:

1. Felix Theo. Der Märchenkönig. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 1) Niveau A1 – A2. – Langenscheidt, – Berlin, 2003. – 40 S.

2. Felix Theo. Das Gold der alten Dame. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 2) – Langenscheidt, – Berlin, 2005. – 42 S.

3. Peter Härtling. Tante Tilli macht Theater. Weinheim; Basel : Beltz & Gelberg, 1997.

4. Bernhard Schlink. Der Vorleser. – Diogenes Taschenbuch, 1995. – 207 S.

5. Miriam Pressler. Bitterschokolade. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1986. –    158 S.

6. Hilda Stahl. Teddy Jo und das Rätsel des gelben Zimmers. – Memra-Verlag, 1987. –   124 S.

Контроль індивідуального читання

Контроль індивідуального читання передбачає виконання студентами таких завдань:

  1. Підготовка анотації до прочитаного та питань до тексту. (Контроль письма).
  2. Презентація змісту прочитаного. Студент розповідає про причину обрання саме цього твору, його сюжетну лінію, проблематику, головних героїв тощо. (Контроль говоріння й аудіювання).
  3. Відповіді на запитання одногрупників (викладача) за текстом. (Контроль говоріння й аудіювання).
  4. Складання глосарію до твору. У процесі читання твору студент має виписувати незнайомі лексичні одиниці (ЛО) та їх переклад у окремий зошит. Під час індивідуального читання протягом семестру студент має вивчити мінімум 200 – 250 ЛО (активний словниковий запас), решта ЛО становить пасивний словниковий запас. (Контроль поповнення активного і пасивного словникового запасу).
  5. Читання уривку тексту. (Контроль читання вголос і виявлення фонетичних помилок).
  6. Переклад (усний або письмовий) уривку тексту або окремих речень. (Контроль навичок перекладу).

Індивідуальна робота

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА  ЗІ  СТУДЕНТОМ (Індивідуально-консультативна робота)

Індивідуальна робота – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами,  яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, бесіди, перевірки виконання завдань з самостійної роботі студентив (СРС) тощо.

Індивідуальна робота викладача зі студентом органічно пов’язана з навчально-методичним комплексом аудиторного навчання, продовженням та розвитком якого вона є. Вирішення практичних завдань та цілей за видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, говоріння, переклад) передбачає закріплення, розвиток та вдосконалення знань, навичок і вмінь, які закладаються на практичних заняттях. Кожному аспекту викладання та виду мовленнєвої діяльності відповідають вправи, що відображують їхню специфіку. Відповідно до структури навчальної діяльності вправи забезпечують ознайомлення з додатковими іншомовними інформативними матеріалами, спонукання до спостережень та висновків, активне виконання, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

На початковому етапі вивчення німецької мови (І – ІІ курси навчання) виникає необхідність у додатковій роботі над фонетикою. Індивідуальні заняття можуть бути спрямовані на покращення вимови, фонетичне відпрацювання окремих звуків, слів, цілих речень, а також скоромовок, приказок, віршів тощо, перебудову звичної артикуляції на основі встановлення схожості та відмінності у вимові звуків рідної та німецької мов, формування фонематичного слуху, а також оволодіння технікою вимови звуків німецької мови у мовленнєвому потоці у процесі говоріння та читання.

Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, а також для пояснення йому певних теоретичних положень та їх практичного застосування.

Залежно від змісту і призначення виділяють такі види консультацій:

  • тематичні – проводяться з певних тем або з найбільш складних питань програмного матеріалу;
  • цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;
  • консультації із самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків СРС.

Види та форми організації індивідуально-консультативної роботи визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни і включаються до графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Зміст індивідуально-консультативної роботи визначається викладачем у відповідності з потребами студентів.