Інфінітив
Види інфінітиву в німецькій мові
У німецькій мові розрізняють два інфінітиви – Infinitiv I, Infinitiv II.
Інфінітив I (Infinitiv I) дієслова – це перша (початкова) його форма, яку ми знаходимо в словнику. Наприклад: spielen – грати, laufen – бігати
Infinitiv II дієслова утворюється від його форми в Partizip II й інфінітиву допоміжного дієслова, з яким він зазвичай вживається (haben або sein). Наприклад: gespielt haben, gelaufen sein.
Ich bin stolz darauf, mit diesem Meister Schach gespielt zu haben. – Я пишаюся тим, що грав у шахи з цим майстром.
Alles scheint gut gelaufen zu sein. – Здається, все пройшло добре.
Vergleichen Sie: Er scheint krank zu sein. (Infinitiv I) – Здається, він хворий.
Er scheint die ganze Woche krank gewesen zu sein. (Infinitiv II) – Здається, він весь тиждень хворів.
Infinitiv I часто субстантивується (перетворюється на іменник). Субстантівований інфінітив завжди середнього роду:
lachen – das Lachen, schweigen – das Schweigen, leben – das Leben, flüstern – das Flüstern.
Крім того, в німецькій мові розрізняють Infinitiv Aktiv і Infinitiv Passiv. Порівняйте:
Infinitiv Aktiv – fragen (Darf ich fragen? – Можу я запитати?)
Infinitiv Passiv – gefragt werden (Er will gefragt werden. – Він хоче, щоб його запитали)
Перехідні дієслова можуть утворювати дві пасивні форми інфінітиву:
Infinitiv I Passiv, наприклад: gelesen werden
Infinitiv II Passiv, наприклад: gelesen worden sein
Найбільш вживаними формами інфінітиву є Infinitiv I Aktiv, Infinitiv I Passiv. наприклад:
Wir wollen den Artikel übersetzen. (Infinitiv I Aktiv) – Ми хочемо перекласти статтю.
Der Artikel soll bis morgen übersetzt werden. (Infinitiv I Passiv) – Стаття має бути перекладена до завтра.
Інфінітив слугує:
а) для утворення часових форм: Futur I, Futur II:
Er wird diese Rolle spielen. (Futur I Aktiv) – Він буде грати цю роль. (незакінчена дія в майбутньому)
Er wird diese Rolle gespielt haben. (Futur II Aktiv) – Він зіграє цю роль. (Закінчена дія в майбутньому)
Das Kind wird gelobt werden. (Futur I Passiv) – Дитину похвалять.
б) для утворення форм умовного способу (Konjunktiv) – Konditionalis I, Konditionalis II.
Wir würden die Ausstellung besuchen. (der Konditionalis) – Ми б відвідали цю виставку.
Infinitiv І Aktiv може вживатися в реченні з часткою zu або без неї і може виражати різні члени речення
А. Infinitiv І Aktiv вживається без частки zu в таких випадках:
|
1. Після модальних дієслів і дієслова lassen: |
|
|
Mein Bruder will Schach spielen. Wir müssen zum Unterricht rechtzeitig erscheinen. Zu jeder Jahreszeit kann man Sport treiben. Der Lehrer ließ die Schüler die Klasse aufräumen. |
Мій брат хоче грати в шахи. Ми повинні вчасно з’являтися на заняття. Кожної пори року можна займатися спортом. Вчитель наказав учням прибрати клас. |
|
2. Після дієслів lehren (учити, навчати), lernen (вчитися), helfen (допомагати), bleiben (залишатися), werden: |
|
|
Er lehrte sie lesen und schreiben. Wir lernten deutsch sprechen. Der Bruder half der Schwester eine schwere Aufgabe lösen. Er wird den Eltern helfen. |
Він учив їх читати і писати. Ми вчились говорити по-німецькому. Брат допоміг сестрі розв’язати важку задачу. Він буде допомагати батькам. |
|
3. Після дієслів, що виражають рух — fahren (їхати, їздити) та ін.: |
|
|
Die Jungen gingen in den Wald Pilze suchen. Sie fuhren aufs Feld arbeiten. |
Хлопчики пішли в ліс по гриби (пішли шукати гриби). Вони поїхали працювати в поле. |
|
4. Після дієслів, що означають відчуття: sehen (бачити), hören (чути), fühlen (відчувати), spüren (відчувати) та ін.: |
|
|
Wir sehen hoch am Himmel unsere Flugzeuge fliegen. Ich hörte den Jungen im Nebenzimmer Klavier spielen. |
Ми бачимо, як високо в небі летять наші літаки. Я чула, як хлопчик грав у сусідній кімнаті на роялі. |
На українську мову такі прості поширені речення перекладаються складнопідрядними реченнями зі сполучником як (іноді і що), додаток у знахідному відмінку перекладається називним відмінком, а інфінітив — дієсловом в особовій формі.
Частка zu стоїть перед інфінітивом, а коли інфінітив має відокремлюваний префікс, то вона стоїть між префіксом і коренем.
Б. Infinitiv Aktiv вживається з часткою zu:
|
1. Після більшості дієслів (крім тих, які вказані в пункті А): beginnen, beschließen, versprechen, vorschlagen, bitten, scheinen, glauben, vergessen, empfehlen, pflegen, befehlen, verbieten та ін. |
|
|
Sie beschlossen, gleich nach dem Mittagessen die Schularbeiten zu machen und dann mit den Rädern in den Wald zu fahren. Endlich hatte es aufgehört zu regnen, und die Sonne schien wieder hell. |
Вони вирішили зробити уроки зразу після обіду, а потім поїхати на велосипедах в ліс. Нарешті дощ ущух, і знову яскраво засвітило сонце. |
|
Man schlug uns vor, einige Prüfungen vorfristig abzulegen. |
Нам запропонували скласти деякі екзамени достроково. |
|
2. Після деяких іменників, що мають абстрактне значення: die Art, die Freude, die Lust, die Freude, das Mittel, die Kunst, die Möglichkeit, die Absicht, der Wunsch, das Glück та ін.). |
|
|
1. Seine Art zu sprechen gefiel uns nicht. 2. Ich habe heute keine Lust ins Theater zu gehen. 3. Er hatte die Möglichkeit im Sommer an die Wolga zu fahren. |
Його манера розмовляти нам не подобалась. У мене немає ніякого бажання іти сьогодні в театр. У нього була можливість поїхати влітку на Волгу. |
|
Увага! В німецькій мові інфінітивна група не завжди відокремлюється комою. Кома ставиться: якщо інфінітивній групі передує „es“ або прийменниковий прислівник: da(r)+прийменник (Präposition): darauf, davor, daran, darum, dafür, darüber, danach, dazu, darauf, davon. Er denkt daran, nach dem Süden zu fahren. – Він думає про те, щоб поїхати на Південь. Es ist schwer, eine Fremdsprache zu erlernen. – Це важко, – вивчати іноземну мову. |
|
|
3. Після багатьох прикметників, що вживаються у реченні як предикатив (іменна частина присудка): bereit, nötig, leicht, schwer, stolz, glücklich, froh, bequem, wichtig та ін.. |
|
|
1. Er ist immer bereit, jedem zu helfen. 2. Es ist leicht, diesen Fehler zu korrigieren. |
Він завжди готовий кожному допомогти. Цю помилку легко виправити. |
|
4. У сполученні з дієсловами haben і sein +zu |
|
|
Ich habe dieses Buch in zwei Tagen zu lesen. Dieses Buch ist in zwei Tagen zu lesen. |
Я мушу прочитати цю книжку за два дні. Ця книжка повинна бути прочитана за два дні. |
|
Сполучення дієслова haben з Infinitiv+zu має значення обов’язковості і відповідає дієсловам müssen або sollen + Infinitiv. Підмет у цьому сполученні завжди означає діючу особу, і все речення носить активний характер. |
|
|
Wir haben diese Aufgabe morgen zu erfüllen. Wir müssen diese Aufgabe morgen erfüllen. |
Ми повинні це завдання виконати завтра |
|
Дієслово sein з Infinitiv + zu має значення не лише обов’язковості, але й можливості. Воно відповідає дієсловам müssen, sollen і können у сполученні з інфінітивом пасиву відмінюваного дієслова. Підмет означає в цьому випадку предмет чи особу, на яку спрямовано дію, і все речення носить пасивний характер. |
|
|
Dieser Text ist zur nächsteт Stunde vorzubereiten. Dieser Text muss zur nächsten Stunde vorbereitet werden. Frische Zeitschriften sind an jedem Zeitungsstand zu kaufen. Frische Zeitschriften können an jedem Zeitungsstand gekauft werden. |
Цей текст мусить бути підготовлений до наступного уроку (потрібно підготувати).
Нові журнали можна купити в кожному газетному кіоску.
|
Інфінітив вживається з часткою ги в так званих інфінітивних зворотах: um … zu, (an)statt … zu, ohne…zu:
|
Інфінітивний зворот |
Приклад |
Переклад |
Примітка |
|
um… zu |
Er nahm einen Bleistift, um Notizen zu schreiben. Um gut zu lernen, muss man viel arbeiten. |
Він взяв олівець, щоб писати нотатки. Щоб добре вчитися, треба багато працювати |
Звороту um … zu відповідає в українській мові щоб+інфінітив. |
|
ohne… zu |
Sie gingen schnell weiter, ohne miteinander zu sprechen. Ohne dich gut vorzubereiten, kannst du die Prüfung nicht bestehen. |
Вони швидко йшли далі, не розмовляючи один 3 одним. Не підготувавшись добре, ти не зможеш скласти екзамен. |
Зворот ohne … zu перекладається на українську мову дієприкметником із запереченням. |
|
statt… zu anstatt… zu |
Sie brachte den Brief zur Post, statt ihn in den nächsten Briefkasten zu werfen. Anstatt den Aufsatz zu schreiben, liest er das Buch. |
Вона віднесла лист на пошту замість того, щоб опустити його в найближчу поштову скриньку. Замість того щоб писати твір, він читає книжку. |
Звороту statt … zu відповідає в українській мові замість того щоб-…-інфінітив. |
Інфінітивні звороти завжди відокремлюються комою. В реченні вони є обставинами.