Text 2: Eine Elefantengeschichte

Eine Elefantengeschichte

Das geschah in einem deutschen Dorf. Eines Tages schickte Frau Spinner ihren Sohn Ferdinand in den Wald, zum See. Dort sollte er Beeren sammeln. Ferdinand hatte ein wenig Angst, doch machte er sich auf den Weg.

Als er zum See kam, erstarrte er vor Schreck: am Ufer des Sees stand ein Elefant. Der Junge hatte noch nie einen lebendigen Elefanten gesehen! So ein großes Tier! Ferdinand lief Hals über Kopf ins Dorf und rief laut: „Ich bin im Wald einem Elefanten begegnet!“ Alle lachten über den Jungen.

Als er nach Hause kam und sei­ner Mutter und seiner Großmutter von dem Elefanten erzählte, dachten die beiden Frauen, dass der Junge krank sei. Sie riefen dringend den Arzt.

Bald hielt ein Auto vor ihrem Haus, und der Arzt be­trat das Zimmer. Er untersuchte den Jungen, fand aber nichts. Endlich sagte er zu der Mutter: „Am besten nehme ich Ihren Jun­gen mit ins Krankenhaus!“ Ferdinand schrie: „Ich will nicht ins Krankenhaus! Ich bin ganz gesund! Und einen Elefanten habe ich doch gesehen!“

Als der Arzt mit Ferdinand schon ins Auto steigen wollte, bog ein Lastwagen in die Dorfstraße ein. „Circus Kolossal“ stand an dem Wagen. Das Auto hielt.

„He“, rief der Mann, der neben dem Fahrer saß, „hat jemand einen Elefanten gesehen? Wir suchen un­seren Jumbo. Er ist vor einigen Stunden während des Transportes weggelaufen.“ „Hallo, hier, ich, ich weiß, wo er steckt!“ – schrie Ferdinand. Niemand zweifelte jetzt an seinen Worten.

Ferdi­nand führte die Zirkusleute in den Wald, zum See. Das Tier war noch da. Es ließ sich leicht fangen und kehrte ruhig in den Zirkus zurück.

Ferdinands Oma aber war stolz auf ihren En­kel. „Unser Ferdinand ist ein richtiger Elefantenjäger“, sagte sie seitdem zu allen Leuten.

(Nach H. Krause.)

Історія про слона

Це сталося в одному німецькому селі. Одного разу пані Шпіннер послала свого сина Фердинанда у ліс, до озера. Там він повинен був зібрати ягоди. Фердинанд трохи боявся, однак рушив в дорогу.

Коли він прийшов до озера, він завмер від переляку: на березі озера стояв слон. Хлопчик ніколи не бачив живого слона! Така велика тварина! Фердинанд стрімголов побіг у село і кричав: “Я зустрів у лісі слона!” Усі сміялися з хлопчика.

Коли він прийшов додому і розповів своїй матері і своїй бабусі про слона, обидві жінки подумали, що хлопчик хворий. Вони терміново викликали лікаря.

Незабаром машина зупинилася перед їхнім будинком, і лікар увійшов до кімнати. Він оглянув хлопчика, але нічого не знайшов. Нарешті він сказав матері: “Я б краще забрав Вашого хлопчика з собою в лікарню!” Фердинанд крикнув: “Я не хочу в лікарню. Я повністю здоровий!  І я ж бачив слона! “

Коли лікар з Фердинандом вже хотів сідати в машину, на сільську вулицю повернула вантажівка. “Цирк Колос” було написано на машині.  Машина зупинилася.

“Гей,” прокричав чоловік, що сидів поруч із водієм, “хто-небудь бачив слона? Ми шукаємо нашого Юмбо. Він втік кілька годин тому під час транспортування “. “Привіт, я, я знаю, де він!” – скрикнув Фердинанд. Ніхто не сумнівався тепер в його словах.

Фердинанд повів циркових людей у ліс, до озера. Тварина була все ще там. Він легко дався в руки і спокійно повернувся до цирку.

Але бабуся Фердинанда пишалася своїм онуком. “Наш Фердинанд справжній мисливець на слонів”, – говорила вона з того часу усім людям.

(За мотивами Х. Краузе.)

Das Fehlen eines Artikels

Відсутність артикля

Артикль не вживаґться в таких випадках:

1)  якщо перед іменником стоїть займенник або кількісний числівник:                                                                 

Порівняйте:

Die Feder — meine Feder — zwei Federn  ||  перо — моє перо — два пе­ра;

das Heft — dieses Heft — alle Hefte     ||   зошит — цей зошит — усі зошити.

Примітка. В деяких випадках, наприклад, коли йдеться про предме­ти, добре відомі тим, хто говорить, перед сполученням іменника з кількісним числівником вживається означений артикль.

Hans,  Karl  und  Erich  sind  gute Schwimmer. ||  Ганс, Карл і Еріх — добрі плав­ці.  Die  drei   Freunde  gehen oft zusammen baden. || Троє друзів часто ходять разом купатися.

2) у множині, якщо в однині іменник вживався з неозначе­ним артиклем:

Hier steht eine Tasse.  Hier stehen Tassen.  ||  Тут стоїть чашка. Тут стоять чашки.

Das ist eine Schultasche. Das sind Schultaschen. ||  Це портфель школяра. Це портфелі школярів.

3) у звертаннях:

 Kinder, hört zu! Діти, слухайте! ||  Junge, steh auf! Хлопче, встань!

4) якщо перед іменником стоїть означення в родовому від­мінку:

 Annas Eltern sind Arbeiter. Батьки Ганни — робітники.

5) перед назвами міст і країн середнього роду:

 Berlin liegt an der Spree. Берлін розташований на Шпрее.

Zwei große deutsche Städte tragen den gleichen Namen: das sind Frankfurt am Main und Frankfurt an der Oder. Два великих німецьких мі­ста мають одну й ту ж назву: це Франкфурт на Майні і Франкфурт на Одері.

Paris ist die Hauptstadt Frankreichs. Париж — столиця Франції.

Якщо ж назви міст і країн середнього роду вживаються з означенням, то перед ними ставиться означений артикль:

Das heutige Berlin ist sehr schön. Сьогоднішній Берлін дуже гарний.

Назви країн жіночого роду вживаються з означеним артиклем:

Die Hauptstadt der Slo­wakei ist Bratislava.

Genf befindet sich in der Schweiz. Женева знаходиться у Швейцарії.

6) перед власними іменами:

 Bertolt Brecht ist ein be­kannter deutscher Dramatiker.

Бертольт Брехт — відомий німецький драматург.

Але власні імена вживаються з означеним артиклем, якщо перед ними стоїть означення:

Schon mit acht Jahren gab der kleine Ludwig van Beethoven sein erstes Konzert.Вже у вісім років маленький Людвіг ван Бетховен дав свій перший концерт.

7) перед іменниками, що означають назви речовин:

 Trinken Sie gern Kaffee?        Чи Ви охоче п’єте каву?

Перевірте свої знання з теми “Der Artikel”:

Der Gebrauch eines Artikels

Вживання артиклю

Означений артикль вживається в таких випадках:

1) коли говорять про предмет, в якому виділяються якісь ознаки, що відрізняють його від інших однорідних предметів;

Gib mir den roten Bleistift! Дай мені червоний олівець!

2) коли предмет згадується вдруге, ко­ли він уже відомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

Dort steht ein Mädchen. Das Mädchen ist noch ganz klein. – Там стоїть дівчинка. Дівчинка ще зовсім маленька.

 3) якщо іменник означає не окремий предмет, а весь вид цих предметів (тобто, має узагальнююче значення), а також якщо перед іменником стоїть прикметник у найвищому ступені порівняння:

Das Flugzeug ist das schnellste Verkehrsmittel. – Літак – найшвидший засіб сполучення.

4) коли говорять про предмети, добре відомі тому, хто говорить, і співрозмовникові:

Was steht dort auf dem Fensterbrett? – Що стоїть там на підвіконні?

Nimm den Hut ab! – Зніми капелюха!

5) коли говорять про предмети, що є єдиними в своєму роді (до числа предметів, що є єдиними в своєму роді, належать: назви зірок, планет, країн світу, пір року, місяців, днів тижня, річок, озер, морів, океанів, гір, гірських хребтів):

Der Merkur und die Venus sind die zwei Planeten, die der Sonne am nächsten sind. – Меркурій і Венера – дві планети, які найближчі до Сонця.

Der Atlantische Ozean liegt zwischen Europa und Amerika. – Атлантичний океан простягається між Європою та Америкою.

Неозначений артикль вживається в таких випадках:

 1) коли говорять про предмет, не виділяючи в ньо­му особливих ознак, що відріз­няють його від інших однорід­них предметів.

 2) коли предмет називається вперше, коли він невідомий або маловідомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

3) після дієслова haben і виразу es gibt:

Er hat eine Schwester. – У нього є сестра.

Hier gibt es einen Lesesaal. – Тут є читальний зал.

4)  в іменному присудку (перед іменником, який вживається як предикатив):

Erfurt ist eine Blumenstadt. – Ерфурт — місто квітів.

Das war eine sehr wichtige Frage. – Це було дуже важливе питання.

5) перед іменником в порівняннях:

Er schwimmt wie ein Fisch. – Він плаває як риба.

Порівняйте:

1. Er hat ein Lehrbuch gekauft. – Він        купив підручник.

Er hat das Lehrbuch für die zehnte Klasse ge­kauft.- Він купив підручник для де­сятого класу.

2. Die Lehrerin spricht mit einem Schüler. Вчителька розмовляє з уч­нем.

Die Lehrerin spricht mit dem besten Schüler un­serer Klasse.Вчителька     роз­мовляє   з   кращим учнем нашого кла­су.

3. Hier liegt ein blaues Heft. Тут  лежить синій зошит.

Hier liegt das blaue Heft deines Freundes. – Тут лежить си­ній зошит твого друга.

4. Auf dem Tisch stand eine  kleine Vase.На столі сто­яла маленька ваза.

Stell die Vase mit den Blumen auf den Tisch! – Постав    вазу    з квітами на стіл!

5. Sie liest eine interessante      Zeitung.- Вона читає цікаву газету.

Sie liest die heutige Zeitung. – Вона  читає сьо­годнішню газету.

Пояснення до прикладів

Якщо означення вказує на ознаку, яка мало відрізняє цей предмет від інших, то в цьому випадку вживається неозначений артикль (див. прикла­ди 3, 4, 5).

Якщо означення вказує на ознаку, яка в значній мірі відрізняє цей предмет від інших, то вживається означений артикль. Саме тому означений артикль звичайно стоїть перед прикметником у найвищому ступені, перед порядковим числівником і перед іменни­ком, якщо означення виражене іншим іменником у родовому відмінку або іменником з прийменником.

Примітка. Як видно з усіх наведених прикладів, артикль з німецької мови не перекладається, це – службове слово. У тих випадках, коли на derdiedas падає наголос, ці слова є вказівними займенниками і перекла­даються вказівними займенниками цей, ця, це або той, та, те залежно від загального змісту.

Наприклад:

Das ist ja eben ‘der Junge.  Це якраз і є цей (той) хлопець!

‘Der Junge kann es schaffen. Цей (той) хлопець може це зро­бити.

Неозначений  артикль  іноді  відповідає  займенникам один, якийсь.

Наприклад:

Das hat mir ein Schriftsteller erzählt. – Це    мені    розповів    один письменник.

Komm ans Telefon! Ein Mädchen ruft dich an. – Підійди до телефону! Тобі телефонує якась дівчина.

Starke Verben

Infinitiv   Präteritum Partizip II Präsens (er, sie, es)

backenпекти
buk gebacken (h) bäckt (backt)

befehlenнаказувати
befahl befohlen (h) befiehlt

beginnenпочинати
begann begonnen (h) beginnt

beißenкусати
biss gebissen (h) beißt

bergenзберігати, захищати, рятувати
barg geborgen (h) birgt

berstenтріскати, лопатися
barst geborsten (s) birst

bewegenрухати
bewog bewogen (h) bewegt

biegenгнути
bog gebogen (h) biegt

bietenпропонувати
bot geboten (h) bietet

bindenзав’язувати
band gebunden (h) bindet

bittenпросити
bat gebeten (h) bittet

blasenдути
blies geblasen (h) bläst

bleibenзалишатися
blieb geblieben (s) bleibt

bratenсмажити
briet gebraten (h) brät

brechenламати
brach gebrochen (h) bricht

brennenгоріти
brannte gebrannt (h) brennt

bringenприносити
brachte gebracht (h) bringt

denkenдумати
dachte gedacht (h) denkt

dreschenмолотити
drosch gedroschen (h) drischt

dringenпроникати
drang gedrungen (s) dringt

dürfenмогти, мати дозвіл
durfte gedurft (h) darf

empfangenприймати
empfing empfangen (h) empfängt

empfehlenрекомендувати
empfahl empfohlen (h) empfiehlt

erlöschenзгасати, гаснути
erlosch erloschen (s) erlischt

erschreckenлякати, лякатися
erschrak erschrocken (s) erschrickt

essenїсти
gegessen (h) isst

fahrenїхати
fuhr gefahren (s) fährt

fallenпадати
fiel gefallen (s) fällt

fangenловити
fing gefangen (h) fängt

fechtenфехтувати
focht gefochten (h) ficht

findenзнаходити
fand gefunden (h) findet

flechtenплести, в’язати
flocht geflochten (h) flicht

fliegenлітати
flog geflogen (s) fliegt

fliehenтікати
floh geflohen (s) flieht

fließenтекти
floss geflossen (s) fließt

fressenїсти (про тварин)
fraß gefressen (h) frisst

frierenмерзнути
fror gefroren (h) friert

gebärenнароджувати
gebar geboren (h) gebärt

gärenбродити, збражувати; варити, готувати
gor, gärte gegoren, gegärt (h) gärt

gebenдавати
gab gegeben (h) gibt

gedeihenпроцвітати;  рости
gedieh gediehen (s) gedeiht

gehenйти, ходити
ging gegangen (s) geht

gelingenвдаватися
gelang gelungen (s) gelingt

geltenвважатися
galt gegolten (h) gilt

genesenодужувати
genas genesen (s) genest

genießenнасолоджуватися
genoss genossen (h) genießt

geschehenвідбуватися
geschah geschehen (s) geschieht

gewinnenвигравати;  здобувати
gewann gewonnen (h) gewinnt

gießenлити
goss gegossen (h) gießt

gleichenбути схожим
glich geglichen (h) gleicht

gleitenковзати, планерувати
glitt geglitten (s) gleitet

grabenкопати
grub gegraben (h) gräbt

greifenхапати
griff gegriffen (h) greift

habenмати
hatte gehabt (h) hat

haltenтримати
hielt gehalten (h) hält

hängen (vi) – висіти
hing gehangen (h) hängt

hauenрубати
haute gehauen (h) haut

hebenпіднімати
hob gehoben (h) hebt

heißen називатися, мати назву
hieß geheißen (h) heißt

helfenдопомагати
half geholfen (h) hilft

kennenзнати
kannte gekannt (h) kennt

klingenдзвеніти
klang geklungen (h) klingt

kneifenщипати
kniff gekniffen (h) kneift

kommenприходити
kam gekommen (s) kommt

könnenмогти, мати
можливість

konnte gekonnt (h) kann

kriechenповзати
kroch gekrochen (s) kriecht

laden вантажити
lud geladen (h) lädt

lassenдозволяти; залишати
ließ gelassen (h) lässt

laufenбігати
lief gelaufen (s) läuft

leidenтерпіти
litt gelitten (h) leidet

leihenпозичати
lieh geliehen (h) leiht

lesenчитати
las gelesen (h) liest

liegen лежати
lag gelegen (h) liegt

lügenбрехати
log gelogen (h) lügt

mahlenмолотити, товкти
mahlte gemahlen (h) mahlt

meidenуникати
mied gemieden (h) meidet

melkenдоїти

molk (melkte)

gemolken (gemolkt) (h)
melkt

messen міряти
maß gemessen (h) misst

misslingenтерпіти
невдачу, не вдаватися

misslang misslungen (h) misslingt

mögenлюбити
mochte gemocht (h) mag

müssenмусити
musste gemusst (h) muss

nehmenбрати
nahm genommen (h) nimmt

nennenназивати
nannte genannt (h) nennt

pfeifen свистіти
pfiff gepfiffen (h) pfeift

preisenхвалити, прославляти
pries gepriesen (h) preist

ratenрадити
riet geraten (h) rät

reibenтерти
rieb gerieben (h) reibt

reißenрвати
riss gerissen (h) reißt

reiten їздити верхи
ritt geritten (s, h) reitet

rennenбігти, мчати
rannte gerannt (s) rennt

riechenпахнути, нюхати
roch gerochen (h) riecht

ringenборотися
rang gerungen (h) ringt

rinnenтекти, сочитися,
протікати

rann geronnen (s, h) rinnt

rufenкричати, кликати
rief gerufen (h) ruft

salzenсолити
salzte gesalzt, gesalzen (h) salzt

saufenпити (про тварин)
soff gesoffen (h) säuft

saugenсмоктати
sog, saugte gesogen, gesaugt (h) saugt

schaffenстворювати
schuf geschaffen (h) schafft

scheidenвідокремлювати
schied geschieden (h) scheidet

scheinenсвітити
schien geschienen (h) scheint

scheltenсварити, лаяти
schalt gescholten (h) schilt

scheren – стригти; бентежити
schor geschoren (h) schiert

schiebenштовхати, рухати; зволікати
schob geschoben (h) schiebt

schießenстріляти
schoss geschossen (h) schießt

schlafenспати
schlief geschlafen (h) schläft

schlagenбити
schlug geschlagen (h) schlägt

schleichen крастися, ходити крадькома, прослизати
schlich geschlichen (s) schleicht

schleifenшліфувати; тягти
schliff geschliffen (h) schleift

schließenзакривати
schloss geschlossen (h) schließt

schlingenобвивати
schlang geschlungen (h) schlingt

schmeißenжбурляти
schmiss geschmissen (h) schmeißt

schmelzenтанути,
розплавитися

schmolz geschmolzen (s) schmilzt

schneiden різати
schnitt geschnitten (h) schneidet

schreibenписати
schrieb geschrieben (h) schreibt

schreienкричати
schrie geschrien (h) schreit

schreitenкрокувати
schritt geschritten (s) schreitet

schweigenмовчати
schwieg geschwiegen (h) schweigt

schwellenнабрякати, пухнути
schwoll geschwollen (h) schwillt

schwimmenплавати
schwamm geschwommen (s, h) schwimmt

schwindenзникати; вщухати; занепадати
schwand geschwunden (s) schwindet

schwingenгойдатися,
коливатися

schwang geschwungen (s) schwingt

schwörenклястися
schwor geschworen (h) schwört

sehen дивитися, бачити
sah gesehen (h) sieht

seinбути
war gewesen (s) ist

sendenпосилати,
відправляти


sandte

gesandt (h)
sendet

siedenкип’ятити, кипіти, бурлити
sott gesotten (h) siedet

singenспівати
sang gesungen (h singt

sinkenопускатися; знижуватися; тонути
sank gesunken (s) sinkt

sinnen роздумувати; задумувати
sann gesonnen (h) sinnt

sitzenсидіти
saß gesessen (h) sitzt

sollenбути змушеним
sollte gesollt (h) soll

speienплювати
spie gespien (h) speit

spinnenпрясти
spann gesponnen (h) spinnt

sprechen говорити
sprach gesprochen (h spricht

sprießenсходити,
проростати

spross gesprossen (h, s) sprießt

springenстрибати
sprang gesprungen (s) springt

stechenколоти
stach gestochen (h) sticht

stehen стояти
stand gestanden (h) steht

stehlenкрасти
stahl gestohlen (h) stiehlt

steigenпідніматися
stieg gestiegen (s) steigt

sterbenвмирати
starb gestorben (s) stirbt

stinkenпогано пахнути
stank gestunken (h) stinkt

stoßenштовхати
stieß gestoßen (h) stößt

streichenгладити
strich gestrichen (h) streicht

streitenсперечатися
stritt gestritten (h) streitet

tragenносити
trug getragen (h) trägt

treffenзустрічати
traf getroffen (h) trifft

treibenгнати; приводити в рух; займатися
trieb getrieben (h) treibt

tretenступати, наступати, крокувати
trat getreten (s) tritt

trinkenпити
trank getrunken (h) trinkt

trügenобманювати
trog getrogen (h) trügt

tunробити
tan getan (h) tut

verderben(зі)псувати
verdarb verdorben (h) verdirbt

verdrießenдратувати; засмучувати
verdross verdrossen (h) verdrießt

vergessenзабувати
vergaß vergessen (h) vergisst

verlierenвтрачати
verlor verloren (h) verliert

verzeihenпрощати
verzieh verziehen (h) verzeiht

wachsenрости
wuchs gewachsen (s) wachst

wägenзважувати
wog gewogen (h) wägt

waschenмити, прати
wusch gewaschen (h) wäscht

weichenвідступати, ухилятися; пом’якшувати
wich gewichen (h) weicht

weisenвказувати
wies gewiesen (h) weist

wendenповертати
wandte, wendete gewandt (h) wendet

werbenрекламувати
warb geworben (h) wirbt

werfenкидати
warf geworfen (h) wirft

wiegenважити, зважувати
wog gewogen (h) wiegt

windenобмотувати
wand gewunden (h) windet

wissenзнати
wusste gewusst (h) weiß

wollenхотіти
wollte gewollt (h) will

ziehenтягнути
zog gezogen (h) zieht

zwingenпримушувати
zwang gezwungen (h) zwingt

Grammatische Termini

A

der Ablaut – (e) s, -e – аблаут, чергування голосних;

die Absonderung -en – відокремлення;

das Abstraktum -s, Abstrakta – абстрактний іменник;

das Adjektiv -s, -e – прикметник;

das Adverb -s, Adverbien – прислівник;

die Adverbialbestimmung -, -en – обставина;

das Adverbiale -s, Adverbialien – прислівник;

~ der Art und Weise – способу дії;

~ der Bedingung – умови;

~ des Grundes – причини;

~ des Ortes – місця;

~ des Vergleiches – порівняння;

~ der Zeit – часу;

– des Zieles – мети;

der Akkusativ -s, -e – знахідний відмінок;

das Akkusativobjekt – (e) s, -e – прямий додаток;

das Aktiv -s – активний стан;

die Apposition -en – прикладка;

der Artikel -s, – – артикль;

das Attribut -s, -e – означення;

der Attributsatz -es, -sätze – означальне підрядне речення;

der Aufforderungssatz -es, -sätze – спонукальне речення;

der Ausrufesatz -es, -sätze – окличне речення;

der Aussagesatz -es, -sätze – розповідне речення;

В

der Bedingungssatz -es, -sätze – умовне речення;

das Bestimmungswort -es, -Wörter – визначальний (перший) компонент складного слова;

das Bezugswort -es, -Wörter – слово, до якого відноситься підрядне речення;

das Bindeelement – (e) s, -е – з’єднувальний елемент;

die Bruchzahl -, -en – дробове число;

D

der Dativ -s, -e – давальний відмінок;

das Dativobjekt – (e) s, -e – додаток в давальному відмінку;

die Deklination -, -en – відмінювання;

deklinieren -te, -t – відмінювати;

das Demonstrativpronomen -s, – – вказівний займенник;

der Dezimalbruch -e (s), -brüche – десяткова дріб;

die direkte Rede – пряма мова;

Е

der Eigenname -ns, -n – власне ім’я;

einsilbig – односкладовий;

der Elementarsatz -es, -sätze – просте речення в складі складносурядного речення;

die Endung -, -еп – закінчення;

das erweiterte Attribut – поширене означення;

F

das Femininum -s, Feminina – жіночий рід, іменник жіночого роду;

der Finalsatz -es, -sätze – підрядне речення мети;

der Fragesatz -es, -sätze – питальне речення;

fungieren – виконувати функцію;

das Funktionsverb -s, -en – функціональне дієслово;

das Futur -s, -e – майбутній час;

G

der Gattungsname -ns, -n – загальне ім’я, родова назва;

die Gegenwart – теперішній час;

der Genitiv -s, -e – родовий відмінок;

das Genitivobjekt -es, -e – додаток в родовому відмінку;

das Genus -, Genera – стан; рід;

die gerade Wortfolge – прямий порядок слів;

die Grundform -, -en – основна форма (дієслова);

das Grundwort -es, -Wörter – основний (другий) компонент складного слова;

das Grundzahlwort -es, -Wörter – кількісний числівник;

H

der Hauptsatz -es, -sätze – головне речення;

das Hilfsverb -s, -en – допоміжне дієслово;

I

der Imperativ -s, -e – наказовий спосіб;

der Indikativ -s, -e – дійсний спосіб;

die indirekte Rede – непряма мова;

die indirekte Wortfolge – зворотний порядок слів;

der Infinitiv -s, -e – інфінітив, неозначена форма дієслова;

die Infinitivgruppe -, -n – інфінітивний зворот;

der Infinitivstamm – основа неозначеної форми дієслова;

das intransitive Verb – неперехідне дієслово;

die invertierte Wortfolge – непрямий порядок слів;

der irreale Wunschsatz – речення, що виражає нереальне бажання;

K

der Kasus -, – – відмінок;

der Kausalsatz -es, -sätze – підрядне речення причини;

das Kollektivum -s, Kollektiva – збірне ім’я;

der Komparativ -s, -e – порівняльний ступінь;

die Konjugation -, -en – відмінювання;

konjugieren – відмінювати;

das konjugierte Verb – відмінюване дієслово;

die Konjunktion -, -en – сполучник;

das Konjunktionaladverb -s, -adverbien – сполучний прислівник;

der Konjunktiv -s, -e – кон’юнктив, умовний спосіб;

das Konkretum -s, Konkreta – іменник речовий (розряд конкретних іменників);

der Konsonant -en, -en – приголосний (звук), приголосна (літера);

der Konzessivsatz -es, -sätze – допустове підрядне речення;

das kopulative Verb  – дієслово-зв’язка;

M

das Maskulinum -s, Maskulina – чоловічий рід, іменник чоловічого роду;

mehrsilbig – багатоскладовий;

das Modalverb -s, -en – модальне дієслово;

das Modalwort -es, -wörter – модальне слово;

der Modus -, Modi – спосіб;

N

der Nebensatz -es, -sätze – підрядне речення;

negativ – негативний;

das Neutrum -s, Neutra – середній рід, іменник середнього роду;

das nominale Prädikat – іменний присудок;

die Nominalform des Verbs – іменна форма дієслова;

der Nominativ -s, -e – називний відмінок;

der Nullartikel -s, – – нульовий артикль;

O

das Objekt – (e) s, -e – додаток;

der Objektsatz -es, -sätze – додаткове підрядне речення;

das Ordnungszahlwort -es, -Wörter – порядковий числівник;

P

die Partikel -, -n – частка;

das Partizip -s, Partizipien – дієприкметник;

die Partizipialfügung -, -en – дієприкметниковий зворот;

das Passiv -s, -e – пасивний стан;

das Perfekt – (e) s, -e – перфект;

die Person -, -en – особа;

das Personalpronomen -s, – – особовий займенник;

der Plural -s, -e – множина;

das Plusquamperfekt – (e) s, -e – передминулий час;

positiv – позитивний;

das Possessivpronomen -s, – – присвійний займенник;

der Potentialsatz -es, -sätze – речення, що виражає можливість;

das Prädikat -s, -e – присудок;

das Prädikativ -s, -e – іменна частина присудка;

das Präfix -es, -e – префікс;

die Präposition -, -en – прийменник;

das Präpositionalobjekt – (e) s, -e – прийменниковий додаток;

das Präsens -, -sentia і -senzien – презенс, теперішній час;

das Präteritum -s, Präterita – претеріт;

das Pronomen -s, – – займенник;

das Pronominaladverb -s, -adverbien – займенниковий прислівник;

R

der Rahmen -s, – – рамка, рамкова конструкція;

das Reflexivpronomen -s, – – зворотній займенник;

das Relativpronomen -s, – – відносний займенник;

das Relativwort -es, -Wörter – сполучне слово;

S

der Satz -es, Sätze – речення;

das Satzgefüge -s, – – складнопідрядне речення;

das Satzglied -es, -er – член речення;

die Satzreihe -, -n – складносурядне речення;

der Singular -s, -e – однина;

der Stamm – (e) s, Stämme – основа (слова);

der Stammvokal -s, -e – кореневий голосний;

das Stativ -s, -e – статив, пасивний стан;

die Steigerung -, -en – утворення ступенів порівняння;

der Stoffname -ns, -n – іменик речовий;

das Subjekt – (e) s, -e – підмет;

das Substantiv -s, -e – іменник;

die Substantivierung -en – субстантівація (утворення іменників з інших частин мови);

das Suffix -es, -е – суфікс;

der Superlativ -s, -e – найвищий ступінь порівняння;

T

der Temporalsatz -es, -sätze – підрядне речення часу;

das transitive Verb – перехідне дієслово;

U

der Umlaut (e) s, -e – умлаут;

das unbestimmte Pronomen – неозначений займенник;

das unbestimmt-persönliche Pronomen – неозначено-особовий займенник;

der unbestimmt-persönliche Satz – неозначено-особове речення;

das Unikum -s, Unika – єдиний в своєму роді іменник;

das unpersönliche Pronomen – безособовий займенник;

der unpersönliche Satz – безособове речення;

das unregelmäßige Verb – неправильне дієслово;

V

das Verb -s, -en – дієслово;

das verbale Prädikat – дієслівний присудок;

der Verbalstamm -s, -Stämme – основа дієслова;

die Vergangenheit – минулий час (фізичний);

der Vergleichssatz -es, -sätze – порівняльне підрядне речення;

die Verneinung -en – заперечення;

der Vokal -s, -e – голосний (звук), голосна (літера);

das Vollverb -s, -en – повнозначне дієслово;

W

die Wortart -, -en – частина мови;

die Wortbildung -, -en – словотворення;

die Wortfolge -, -n – порядок слів;

Z

das Zahlwort -es, -wörter – числівник;

die Zeitform -, -en – часова форма;

die Zukunft – майбутній час (фізичний);

der zusammengesetzte Satz – складне речення;

die Zusammensetzung -, -en – складне слово;

zweisilbig – двоскладовий.

Індивідуальне читання

 Індивідуальне читання – це самостійне читання німецькомовної літератури, яку кожен студент обирає для себе, з подальшим обговоренням; індивідуальна робота передбачає також підготовку доповідей з прочитаного. Одна з особливостей організації індивідуального читання студентів полягає в наданні студентам свободи у виборі автентичного німецькомовного твору для читання. При цьому не рекомендується обирати для індивідуального читання поетичні тексти і тексти, що є адаптованими чи були взяті з мережі Інтернет. Таке застереження зумовлено тим, що у поетичних текстах багато книжної чи застарілої лексики, що суттєво утруднює осмислення тексту, а в адаптованих творах нерідко спостерігається спрощення лексики та граматики, що знижує ступінь автентичності тексту. Те ж саме стосується й творів з мережі Інтернет. Мінімальний обсяг автентичного тексту для індивідуального читання на 1 курсі має становити 50 – 60 сторінок за семестр.

Для індивідуального читання пропонується така література:

1. Felix Theo. Der Märchenkönig. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 1) Niveau A1 – A2. – Langenscheidt, – Berlin, 2003. – 40 S.

2. Felix Theo. Das Gold der alten Dame. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 2) – Langenscheidt, – Berlin, 2005. – 42 S.

3. Peter Härtling. Tante Tilli macht Theater. Weinheim; Basel : Beltz & Gelberg, 1997.

4. Bernhard Schlink. Der Vorleser. – Diogenes Taschenbuch, 1995. – 207 S.

5. Miriam Pressler. Bitterschokolade. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1986. –    158 S.

6. Hilda Stahl. Teddy Jo und das Rätsel des gelben Zimmers. – Memra-Verlag, 1987. –   124 S.

Контроль індивідуального читання

Контроль індивідуального читання передбачає виконання студентами таких завдань:

  1. Підготовка анотації до прочитаного та питань до тексту. (Контроль письма).
  2. Презентація змісту прочитаного. Студент розповідає про причину обрання саме цього твору, його сюжетну лінію, проблематику, головних героїв тощо. (Контроль говоріння й аудіювання).
  3. Відповіді на запитання одногрупників (викладача) за текстом. (Контроль говоріння й аудіювання).
  4. Складання глосарію до твору. У процесі читання твору студент має виписувати незнайомі лексичні одиниці (ЛО) та їх переклад у окремий зошит. Під час індивідуального читання протягом семестру студент має вивчити мінімум 200 – 250 ЛО (активний словниковий запас), решта ЛО становить пасивний словниковий запас. (Контроль поповнення активного і пасивного словникового запасу).
  5. Читання уривку тексту. (Контроль читання вголос і виявлення фонетичних помилок).
  6. Переклад (усний або письмовий) уривку тексту або окремих речень. (Контроль навичок перекладу).

Індивідуальна робота

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА  ЗІ  СТУДЕНТОМ (Індивідуально-консультативна робота)

Індивідуальна робота – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами,  яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, бесіди, перевірки виконання завдань з самостійної роботі студентив (СРС) тощо.

Індивідуальна робота викладача зі студентом органічно пов’язана з навчально-методичним комплексом аудиторного навчання, продовженням та розвитком якого вона є. Вирішення практичних завдань та цілей за видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, говоріння, переклад) передбачає закріплення, розвиток та вдосконалення знань, навичок і вмінь, які закладаються на практичних заняттях. Кожному аспекту викладання та виду мовленнєвої діяльності відповідають вправи, що відображують їхню специфіку. Відповідно до структури навчальної діяльності вправи забезпечують ознайомлення з додатковими іншомовними інформативними матеріалами, спонукання до спостережень та висновків, активне виконання, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

На початковому етапі вивчення німецької мови (І – ІІ курси навчання) виникає необхідність у додатковій роботі над фонетикою. Індивідуальні заняття можуть бути спрямовані на покращення вимови, фонетичне відпрацювання окремих звуків, слів, цілих речень, а також скоромовок, приказок, віршів тощо, перебудову звичної артикуляції на основі встановлення схожості та відмінності у вимові звуків рідної та німецької мов, формування фонематичного слуху, а також оволодіння технікою вимови звуків німецької мови у мовленнєвому потоці у процесі говоріння та читання.

Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, а також для пояснення йому певних теоретичних положень та їх практичного застосування.

Залежно від змісту і призначення виділяють такі види консультацій:

  • тематичні – проводяться з певних тем або з найбільш складних питань програмного матеріалу;
  • цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;
  • консультації із самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків СРС.

Види та форми організації індивідуально-консультативної роботи визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни і включаються до графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Зміст індивідуально-консультативної роботи визначається викладачем у відповідності з потребами студентів.

Präpositionen mit Dat und Akk (прийменники з Dat. та Akk.)

Präpositionen mit Dativ und Akkusativ

Прийменники, що керують давальним (Dativ) і

знахідним (Akkusativ) відмінками

Ці прийменники вимагають на питання wo? даваль­ного відмінка (Dativ), а на питання wohin? — знахідного (Akkusativ):

an (на, в, до),

auf (на),

hinter (за, ззаду),

in (в),

neben (біля, поруч),

über (над, по, через),

unter (під, серед),

vor (перед),

zwischen (між).

Akkusativwohin?

Dativ — wo?

Die Frau stellt die Vase auf den Tisch.

Die Lehrerin hängt die Kar­te an die Wand.

Die Frau legt die Blumen in den Korb.

Die Frau hängt die Lampe über den Tisch.

Der Junge stellt den Korb unter den Tisch.

Die Vase steht auf dem Tisch.

Die Karte hängt an der Wand.

Die Blumen liegen im Korb.

Die Lampe hängt über dem Tisch.

Der Korb steht unter dem Tisch.

Для позначення часу на питання wann? (коли) вживається давальний відмінок, головним чином, з прийменниками an і in, рідше з прийменником über.

Наприклад:

Am ersten Januar feiern wir Neujahr.

Im Juni haben unsere Studenten Prüfung

Першого січня ми святкує­мо Новий рік.

У червні у наших студентів екзамен.

Наводимо приклади, що показують вживання прийменників з давальним і знахідним відмінками.

in   в, за, на

Gestern hatten wir in der Schule (D) einen Deutsch­abend.

In diesem Jahr (D) will meine Schwester ins Institut (A) eintreten.

Ein Haus kann man jetzt in 4 Monaten (D) bauen.

Wir teilten den Text in zwei Teile (A).

Вчора у нас в школі був вечір німецькою мовою.

В цьому році моя сестра хоче поступити в інститут.

Зараз можна побудувати будинок за 4 місяці.

Ми поділили текст на дві частини.

inчерез (про майбутнє)

In einem Monat (D) absolviert mein Bruder die Schule. Через місяць мій брат закінчить школу.

Прийменник in у сполученнях im Sommer, im Winter відпо­відає в українській мові орудному відмінку — літом, зимою.

an — на, за, біля, до, в

An der Wand (D) hing eine Tafel. Das Mädchen schrieb ihre Aufgabe an die Tafel (A).

Der Lehrer saß am Tisch (D).

Er setzte sich an den Tisch (A).

Der Junge ging an die Ta­fel (A).

Am Sonnabend (D) haben wir fünf Stunden.

Meine Nichte studiert an der Universität (D).

На стіні висіла дошка.

Дів­чинка написала завдання на дошці.

Учитель сидів за столом (біля стола).

Він сів за стіл.

Хлопчик пішов до дошки.

В суботу у нас 5 уроків.

Моя племінниця вчиться в університеті.

auf — на, до, в

Jeden Frühling ließ sich ein Storch auf das Dach (A) unse­res Hauses nieder. Er baute sein Nest auf dem Dach (D) und verbrachte bei uns den ganzen Sommer. Wenn er im Herbst nach dem Süden zog, riefen wir alle: „Auf baldiges Wiedersehen (71), lieber Storch! Komm wieder!“

Auf der Reise (D) hat man immer viel zu tun.

Кожної весни на дах нашо­го будинку опускався лелека. Він будував на даху своє гніздо і перебував у нас все літо. Коли восени він відлітав на південь, ми всі кричали: «До скорого побачення, любий ле­леко! Повертайся!»

В дорозі завжди багато справ.

hinter  — ззаду, позаду, за

Hinter dem Haus (D) be­fand sich ein schöner Park.

Der Junge stellte seine Schier hinter die Tür (  A  ) .

За будинком знаходився красивий парк.

Хлопчик поставив свої ли­жі за двері.

neben — коло, біля, поряд, поруч, близько

Der Diwan stand neben dem Schrank (D).

Stellt den Diwan neben den Schrank! (A).

Neben seinem Beruf (D) in­teressiert er sich für Kunst.

Диван стояв біля (коло, близько) шафи (або: поруч з шафою).

Поставте диван поруч з шафою!

Нарівні з своєю професією він цікавиться мистецтвом.

über — над, про, через, за, більш, понад

Das Bild hing über dem Klavier (D).

Hänge das Bild über das Klavier (A)

In unserer Zeit spricht man viel über das Leben (A) auf anderen Planeten.

Der Weg führte über eine breite Straße (A).

Über ein Jahr (A) kehrt er wieder in sein Heimatdorf zu­rück.

Über der Arbeit (D) vergaß er alles.

Diese Bauarbeiten werden über tausend Dollar (A) kosten.

Картина висіла над роялем.

Повісь картину над роя­лем!

В наш час багато говорять про життя на інших планетах.

Дорога вела через широку вулицю.

Через рік він повернеться в своє рідне село.

За роботою він забував усе.

Ці будівельні роботи бу­дуть коштувати більше (по­над) тисячі доларів.

unter — під, серед, між

Die Kinder setzten sich un­ter eine alte Tanne (A).

Sie saßen lange unter dem Baum (D).

Sein ganzes Leben verbrach­te er unter den Arbeitern (D).

Unter uns (D) gesagt, kannst du viel besser arbeiten.

Діти сіли під стару ялинку.

Вони довго сиділи під дере­вом.

Все своє життя він провів серед робітників.

Між нами кажучи, ти можеш працювати набагато (значно) краще.

vor — перед, до, від

Vor dem Sanatorium (D) befand sich eine kleine Wiese.

Stell die Bank vor das Blu­menbeet (A)

Vor der Abreise (D) wollte sie ihre Tante besuchen.

Sie lachte vor Freude (A).

Перед санаторієм знахо­дився невеликий луг.

Постав лавку перед клум­бою!

Перед від’їздом (або: до від’їзду) вона хотіла провіда­ти свою тітку.

Від радості вона засмія­лась.

Прийменник vor часто вживається в таких сполученнях для позначення часу: vor einem Jahr, vor einem Monat (рік тому, місяць тому); zehn Minuten vor neun (без десяти хвилин 9).

 

zwischen — між

Der Fernsehapparat stand zwischen dem Büchergestell und dem Bett (D).

Stell den Fernsehapparat zwischen das Büchergestel und das Bett (A).

Zwischen diesen zwei Arbei­tern (D) besteht ein großer Unterschied.

Телевізор стояв між ета­жеркою і ліжком.

Постав телевізор між ета­жеркою і ліжком.

Між цими двома робітни­ками є велика різниця.