Text 4: Das Gewitter

Das Gewitter

Es ist ein schöner Sommertag, aber es ist zu heiß. „Wahrschein­lich wird es ein Gewitter geben“, denken wir. Und siehe da! Plötz­lich bedeckt sich der Himmel mit großen schwarzen Wolken. Es blitzt, es donnert, und dann regnet es.

Aber bald ist das Gewitter vorbei. Wieder ist der Himmel blau, und die Sonne scheint hell. Wir gehen aufs Feld. Wie angenehm duftet es dort! Nach dem Gewit­ter ist die Luft etwas frischer geworden, und wir atmen sie mit voller Brust ein.

Гроза

Прекрасний літній день, але занадто жарко. «Ймовірно, буде гроза», – думаємо ми. І ось! Раптово небо покривається великими чорними хмарами. Спалахи блискавки, грім, а потім йде дощ.

Але незабаром гроза проходить. Знову небо блакитне, а сонце світить яскраво. Ми йдемо у поле. Як приємно пахне там! Після грози повітря стало трохи свіжіше, і ми вдихаємо його на повні груди.

Text 3: Die Sage von der Lorelei

Die Sage von der Lorelei

Am Rhein, zwischen Bingen und Koblenz, steht der Lorelei Felsen.

Eine deutsche Volkssage erzählt, dass man in alten Zeiten dort oft eine schöne Jungfrau erblicken konnte. Wenn der

Mond schien, kam sie auf den hohen Felsen. Sie kämmte ihr goldenes Haar und sang dabei wunderbare Lieder. Viele alte und junge Fischer fanden den Tod in den mächtigen Wellen des Rheins, weil sie nur auf den wunderschönen Gesang der Jungfrau hörten und nicht auf die gefährlichen Felsenriffe schauten. Einige junge Fischer hatten die schöne Jungfrau sogar in der Nähe gesehen. Manchmal kam sie an das Flussufer und zeigte ihnen gute Stellen für den Fischfang. Immer, wenn die Fischer dem Rat der Lorelei folgten, mach­ten sie einen reichen Fang. Sie erzählten überall von der wunderbaren Jungfrau.

(nach A. Schreiber.)

Сказання про Лорелею

На Рейні, між Бінгеном і Кобленцем, стоїть скеля Лорелеї.

В німецькій легенді розповідається, що за старих часів тут часто можна було побачити прекрасну дівчину.

Коли світив місяць, вона при­ходила на високу скелю. Вона розчісувала своє золоте волос­ся і співала при цьому чудові пісні. Багато старих і мо­лодих рибалок гинули в бурхливих хвилях Рейну, адже вони слухали чудовий спів дів­чини і не дивились на небез­печні рифи. Деякі молоді ри­балки бачили прекрасну дів­чину навіть близько. Іноді во­на виходила на берег річки і показувала їм гарні місця для рибного лову. Завжди, коли рибалки слухались поради Лорелеї, у них був багатий улов. Вони скрізь розповідали про чудову дівчину.

(за А. Шрейбером).

Text 1: Kän-gu-ruh

Kän-gu-ruh

Als die ersten Europäer nach Australien kamen, sahen sie ein ganz außergewöhnliches Tier.

Als sie sich ihm näherten, sprang es in großen Sprüngen davon, wobei es sich mit seinen Hinterbei­nen kraftvoll abstieß.

Außerdem hatte das Tier am Bauch eine Art Sack, aus dem das Köpfchen eines Jungen herausschaute.

„Was ist das?“ fragten die Europäer die Eingeborenen.

„Kän- gu-ruh“, antworteten sie.

Und seit dieser Zeit nannte man das Tier Känguruh.

Es vergingen mehrere Jahre, bis die Europäer die Sprache der Eingeborenen erlernten und den Sinn jener Antwort verstanden.

„Kän-gu-ruh“ heißt in dieser Sprache nichts anderes als: „Ich ver­stehe euch nicht!“

Кен-гу-ру

Коли перші європейці приїхали в Австралію, вони побачили надзвичайну тварину.

Коли вони підійшли до неї, вона застрибала великими стрибками, при цьому сильно відштовхувалася своїми задніми ногами.

Крім того, тварина мала на животі свого роду мішок, з якого визирала головка малюка.

“Що це?” – Запитали європейці місцевих жителів.

“Кен-гу-ру” – відповіли вони.

І з того часу назвали тварину кенгуру.                 

Минуло кілька років, перш ніж європейці дізналися мову місцевих і зрозуміли сенс цієї відповіді.                                                 

“Кен-гу-ру” означає на цій мові не більше ніж: “Я не розумію тебе”

Text 2: Eine Elefantengeschichte

Eine Elefantengeschichte

Das geschah in einem deutschen Dorf. Eines Tages schickte Frau Spinner ihren Sohn Ferdinand in den Wald, zum See. Dort sollte er Beeren sammeln. Ferdinand hatte ein wenig Angst, doch machte er sich auf den Weg.

Als er zum See kam, erstarrte er vor Schreck: am Ufer des Sees stand ein Elefant. Der Junge hatte noch nie einen lebendigen Elefanten gesehen! So ein großes Tier! Ferdinand lief Hals über Kopf ins Dorf und rief laut: „Ich bin im Wald einem Elefanten begegnet!“ Alle lachten über den Jungen.

Als er nach Hause kam und sei­ner Mutter und seiner Großmutter von dem Elefanten erzählte, dachten die beiden Frauen, dass der Junge krank sei. Sie riefen dringend den Arzt.

Bald hielt ein Auto vor ihrem Haus, und der Arzt be­trat das Zimmer. Er untersuchte den Jungen, fand aber nichts. Endlich sagte er zu der Mutter: „Am besten nehme ich Ihren Jun­gen mit ins Krankenhaus!“ Ferdinand schrie: „Ich will nicht ins Krankenhaus! Ich bin ganz gesund! Und einen Elefanten habe ich doch gesehen!“

Als der Arzt mit Ferdinand schon ins Auto steigen wollte, bog ein Lastwagen in die Dorfstraße ein. „Circus Kolossal“ stand an dem Wagen. Das Auto hielt.

„He“, rief der Mann, der neben dem Fahrer saß, „hat jemand einen Elefanten gesehen? Wir suchen un­seren Jumbo. Er ist vor einigen Stunden während des Transportes weggelaufen.“ „Hallo, hier, ich, ich weiß, wo er steckt!“ – schrie Ferdinand. Niemand zweifelte jetzt an seinen Worten.

Ferdi­nand führte die Zirkusleute in den Wald, zum See. Das Tier war noch da. Es ließ sich leicht fangen und kehrte ruhig in den Zirkus zurück.

Ferdinands Oma aber war stolz auf ihren En­kel. „Unser Ferdinand ist ein richtiger Elefantenjäger“, sagte sie seitdem zu allen Leuten.

(Nach H. Krause.)

Історія про слона

Це сталося в одному німецькому селі. Одного разу пані Шпіннер послала свого сина Фердинанда у ліс, до озера. Там він повинен був зібрати ягоди. Фердинанд трохи боявся, однак рушив в дорогу.

Коли він прийшов до озера, він завмер від переляку: на березі озера стояв слон. Хлопчик ніколи не бачив живого слона! Така велика тварина! Фердинанд стрімголов побіг у село і кричав: “Я зустрів у лісі слона!” Усі сміялися з хлопчика.

Коли він прийшов додому і розповів своїй матері і своїй бабусі про слона, обидві жінки подумали, що хлопчик хворий. Вони терміново викликали лікаря.

Незабаром машина зупинилася перед їхнім будинком, і лікар увійшов до кімнати. Він оглянув хлопчика, але нічого не знайшов. Нарешті він сказав матері: “Я б краще забрав Вашого хлопчика з собою в лікарню!” Фердинанд крикнув: “Я не хочу в лікарню. Я повністю здоровий!  І я ж бачив слона! “

Коли лікар з Фердинандом вже хотів сідати в машину, на сільську вулицю повернула вантажівка. “Цирк Колос” було написано на машині.  Машина зупинилася.

“Гей,” прокричав чоловік, що сидів поруч із водієм, “хто-небудь бачив слона? Ми шукаємо нашого Юмбо. Він втік кілька годин тому під час транспортування “. “Привіт, я, я знаю, де він!” – скрикнув Фердинанд. Ніхто не сумнівався тепер в його словах.

Фердинанд повів циркових людей у ліс, до озера. Тварина була все ще там. Він легко дався в руки і спокійно повернувся до цирку.

Але бабуся Фердинанда пишалася своїм онуком. “Наш Фердинанд справжній мисливець на слонів”, – говорила вона з того часу усім людям.

(За мотивами Х. Краузе.)

Das Fehlen eines Artikels

Відсутність артикля

Артикль не вживаґться в таких випадках:

1)  якщо перед іменником стоїть займенник або кількісний числівник:                                                                 

Порівняйте:

Die Feder — meine Feder — zwei Federn  ||  перо — моє перо — два пе­ра;

das Heft — dieses Heft — alle Hefte     ||   зошит — цей зошит — усі зошити.

Примітка. В деяких випадках, наприклад, коли йдеться про предме­ти, добре відомі тим, хто говорить, перед сполученням іменника з кількісним числівником вживається означений артикль.

Hans,  Karl  und  Erich  sind  gute Schwimmer. ||  Ганс, Карл і Еріх — добрі плав­ці.  Die  drei   Freunde  gehen oft zusammen baden. || Троє друзів часто ходять разом купатися.

2) у множині, якщо в однині іменник вживався з неозначе­ним артиклем:

Hier steht eine Tasse.  Hier stehen Tassen.  ||  Тут стоїть чашка. Тут стоять чашки.

Das ist eine Schultasche. Das sind Schultaschen. ||  Це портфель школяра. Це портфелі школярів.

3) у звертаннях:

 Kinder, hört zu! Діти, слухайте! ||  Junge, steh auf! Хлопче, встань!

4) якщо перед іменником стоїть означення в родовому від­мінку:

 Annas Eltern sind Arbeiter. Батьки Ганни — робітники.

5) перед назвами міст і країн середнього роду:

 Berlin liegt an der Spree. Берлін розташований на Шпрее.

Zwei große deutsche Städte tragen den gleichen Namen: das sind Frankfurt am Main und Frankfurt an der Oder. Два великих німецьких мі­ста мають одну й ту ж назву: це Франкфурт на Майні і Франкфурт на Одері.

Paris ist die Hauptstadt Frankreichs. Париж — столиця Франції.

Якщо ж назви міст і країн середнього роду вживаються з означенням, то перед ними ставиться означений артикль:

Das heutige Berlin ist sehr schön. Сьогоднішній Берлін дуже гарний.

Назви країн жіночого роду вживаються з означеним артиклем:

Die Hauptstadt der Slo­wakei ist Bratislava.

Genf befindet sich in der Schweiz. Женева знаходиться у Швейцарії.

6) перед власними іменами:

 Bertolt Brecht ist ein be­kannter deutscher Dramatiker.

Бертольт Брехт — відомий німецький драматург.

Але власні імена вживаються з означеним артиклем, якщо перед ними стоїть означення:

Schon mit acht Jahren gab der kleine Ludwig van Beethoven sein erstes Konzert.Вже у вісім років маленький Людвіг ван Бетховен дав свій перший концерт.

7) перед іменниками, що означають назви речовин:

 Trinken Sie gern Kaffee?        Чи Ви охоче п’єте каву?

Перевірте свої знання з теми “Der Artikel”:

Der Gebrauch eines Artikels

Вживання артиклю

Означений артикль вживається в таких випадках:

1) коли говорять про предмет, в якому виділяються якісь ознаки, що відрізняють його від інших однорідних предметів;

Gib mir den roten Bleistift! Дай мені червоний олівець!

2) коли предмет згадується вдруге, ко­ли він уже відомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

Dort steht ein Mädchen. Das Mädchen ist noch ganz klein. – Там стоїть дівчинка. Дівчинка ще зовсім маленька.

 3) якщо іменник означає не окремий предмет, а весь вид цих предметів (тобто, має узагальнююче значення), а також якщо перед іменником стоїть прикметник у найвищому ступені порівняння:

Das Flugzeug ist das schnellste Verkehrsmittel. – Літак – найшвидший засіб сполучення.

4) коли говорять про предмети, добре відомі тому, хто говорить, і співрозмовникові:

Was steht dort auf dem Fensterbrett? – Що стоїть там на підвіконні?

Nimm den Hut ab! – Зніми капелюха!

5) коли говорять про предмети, що є єдиними в своєму роді (до числа предметів, що є єдиними в своєму роді, належать: назви зірок, планет, країн світу, пір року, місяців, днів тижня, річок, озер, морів, океанів, гір, гірських хребтів):

Der Merkur und die Venus sind die zwei Planeten, die der Sonne am nächsten sind. – Меркурій і Венера – дві планети, які найближчі до Сонця.

Der Atlantische Ozean liegt zwischen Europa und Amerika. – Атлантичний океан простягається між Європою та Америкою.

Неозначений артикль вживається в таких випадках:

 1) коли говорять про предмет, не виділяючи в ньо­му особливих ознак, що відріз­няють його від інших однорід­них предметів.

 2) коли предмет називається вперше, коли він невідомий або маловідомий тому, хто говорить (пише), або хто слухає (читає).

3) після дієслова haben і виразу es gibt:

Er hat eine Schwester. – У нього є сестра.

Hier gibt es einen Lesesaal. – Тут є читальний зал.

4)  в іменному присудку (перед іменником, який вживається як предикатив):

Erfurt ist eine Blumenstadt. – Ерфурт — місто квітів.

Das war eine sehr wichtige Frage. – Це було дуже важливе питання.

5) перед іменником в порівняннях:

Er schwimmt wie ein Fisch. – Він плаває як риба.

Порівняйте:

1. Er hat ein Lehrbuch gekauft. – Він        купив підручник.

Er hat das Lehrbuch für die zehnte Klasse ge­kauft.- Він купив підручник для де­сятого класу.

2. Die Lehrerin spricht mit einem Schüler. Вчителька розмовляє з уч­нем.

Die Lehrerin spricht mit dem besten Schüler un­serer Klasse.Вчителька     роз­мовляє   з   кращим учнем нашого кла­су.

3. Hier liegt ein blaues Heft. Тут  лежить синій зошит.

Hier liegt das blaue Heft deines Freundes. – Тут лежить си­ній зошит твого друга.

4. Auf dem Tisch stand eine  kleine Vase.На столі сто­яла маленька ваза.

Stell die Vase mit den Blumen auf den Tisch! – Постав    вазу    з квітами на стіл!

5. Sie liest eine interessante      Zeitung.- Вона читає цікаву газету.

Sie liest die heutige Zeitung. – Вона  читає сьо­годнішню газету.

Пояснення до прикладів

Якщо означення вказує на ознаку, яка мало відрізняє цей предмет від інших, то в цьому випадку вживається неозначений артикль (див. прикла­ди 3, 4, 5).

Якщо означення вказує на ознаку, яка в значній мірі відрізняє цей предмет від інших, то вживається означений артикль. Саме тому означений артикль звичайно стоїть перед прикметником у найвищому ступені, перед порядковим числівником і перед іменни­ком, якщо означення виражене іншим іменником у родовому відмінку або іменником з прийменником.

Примітка. Як видно з усіх наведених прикладів, артикль з німецької мови не перекладається, це – службове слово. У тих випадках, коли на derdiedas падає наголос, ці слова є вказівними займенниками і перекла­даються вказівними займенниками цей, ця, це або той, та, те залежно від загального змісту.

Наприклад:

Das ist ja eben ‘der Junge.  Це якраз і є цей (той) хлопець!

‘Der Junge kann es schaffen. Цей (той) хлопець може це зро­бити.

Неозначений  артикль  іноді  відповідає  займенникам один, якийсь.

Наприклад:

Das hat mir ein Schriftsteller erzählt. – Це    мені    розповів    один письменник.

Komm ans Telefon! Ein Mädchen ruft dich an. – Підійди до телефону! Тобі телефонує якась дівчина.

Starke Verben

Infinitiv   Präteritum Partizip II Präsens (er, sie, es)
backen пекти buk gebacken (h) bäckt и backt
befehlen наказувати befahl befohlen (h) befiehlt
beginnen починати begann begonnen (h) beginnt
beißen кусати biss gebissen (h) beißt
bergen вкривати barg geborgen (h) birgt
bersten лопнути barst geborsten (s) birst
bewegen спонукати bewog bewogen (h) bewegt
biegen гнути bog gebogen (h) biegt
bieten пропонувати bot geboten (h) bietet
binden зав’язувати band gebunden (h) bindet
bitten просити bat gebeten (h) bittet
blasen дути blies geblasen (h) bläst
bleiben залишатися blieb geblieben (s) bleibt
braten смажити briet gebraten (h) brät
brechen ламати brach gebrochen (h) bricht
brennen горіти brannte gebrannt (h) brennt
bringen приносити brachte gebracht (h) bringt
denken думати dachte gedacht (h) denkt
dreschen молотити drosch gedroschen (h) drischt
dringen проникати drang gedrungen (s) dringt
dürfen могти, мати право durfte gedurft (h) darf
empfangen приймати empfing empfangen (h) empfängt
empfehlen рекомендувати empfahl empfohlen (h) empfiehlt
erlöschen згаснути erlosch erloschen (s) erlischt
erschrecken (іс) лякатися erschrak erschrocken (s) erschrickt
essen їсти gegessen (h) isst
fahren їхати fuhr gefahren (s) fährt
fallen падати fiel gefallen (s) fällt
fangen ловити fing gefangen (h) fängt
fechten фехтувати focht gefochten (h) ficht
finden знаходити fand gefunden (h) findet
flechten плести, в’язати flocht geflochten (h) flicht
fliegen літати flog geflogen (s) fliegt
fliehen бігти floh geflohen (s) flieht
fließen текти floss geflossen (s) fließt
fressen їсти (про тварин) fraß gefressen (h) frisst
frieren мерзнути fror gefroren (h) friert
gebären народжувати gebar geboren (h) gebärt
gären бродити gor, gärte gegoren, gegärt (h) gärt
geben давати gab gegeben (h) gibt
gedeihen процвітати;  рости gedieh gediehen (s) gedeiht
gehen йти ging gegangen (s) geht
gelingen вдаватися gelang gelungen (s) gelingt
gelten вважатися galt gegolten (h) gilt
genesen одужувати genas genesen (s) genest
genießen насолоджуватися genoss genossen (h) genießt
geschehen відбуватися geschah geschehen (s) geschieht
gewinnen вигравати;  здобувати gewann gewonnen (h) gewinnt
gießen лити goss gegossen (h) gießt
gleichen бути схожим glich geglichen (h) gleicht
gleiten ковзати glitt geglitten (s) gleitet
graben копати grub gegraben (h) gräbt
greifen хапати griff gegriffen (h) greift
haben мати hatte gehabt (h) hat
halten тримати hielt gehalten (h) hält
hängen (vi) висіти hing gehangen (h) hängt
hauen рубати haute gehauen (h) haut
heben піднімати hob gehoben (h) hebt
heißen називати hieß geheißen (h) heißt
helfen допомагати half geholfen (h) hilft
kennen знати kannte gekannt (h) kennt
klingen дзвеніти klang geklungen (h) klingt
kneifen щипати kniff gekniffen (h) kneift
kommen приходити kam gekommen (s) kommt
können могти, мати можливість konnte gekonnt (h) kann
kriechen повзати kroch gekrochen (s) kriecht
laden вантажити; запрошувати lud geladen (h) lädt
lassen веліти; залишати ließ gelassen (h) lässt
laufen бігати lief gelaufen (s) läuft
leiden терпіти litt gelitten (h) leidet
leihen позичати lieh geliehen (h) leiht
lesen читати las gelesen (h) liest
liegen лежати lag gelegen (h) liegt
lügen брехати log gelogen (h) lügt
mahlen молоти mahlte gemahlen (h) mahlt
meiden уникати mied gemieden (h) meidet
melken доїти molk gemolken (h) melkt
messen міряти maß gemessen (h) misst
misslingen потерпіти невдачу misslang misslungen (h) misslingt
mögen любити mochte gemocht (h) mag
müssen мусити musste gemusst (h) muss
nehmen брати nahm genommen (h) nimmt
nennen називати nannte genannt (h) nennt
pfeifen свистіти pfiff gepfiffen (h) pfeift
preisen хвалити pries gepriesen (h) preist
raten радити riet geraten (h) rät
reiben терти rieb gerieben (h) reibt
reißen рвати riss gerissen (h) reißt
reiten їздити верхи ritt geritten (s, h) reitet
rennen бігти, мчати rannte gerannt (s) rennt
riechen нюхати roch gerochen (h) riecht
ringen боротися rang gerungen (h) ringt
rinnen текти, сочитися, протікати rann geronnen (s, h) rinnt
rufen кричати, кликати rief gerufen (h) ruft
salzen солити salzte gesalzt, gesalzen (h) salzt
saufen пити (про тварин) soff gesoffen (h) säuft
saugen смоктати sog, saugte gesogen, gesaugt (h) saugt
schaffen створювати schuf geschaffen (h) schafft
scheiden відокремлювати schied geschieden (h) scheidet
scheinen світити schien geschienen (h) scheint
schelten сварити schalt gescholten (h) schilt
scheren стригти schor geschoren (h) schiert
schieben рухати schob geschoben (h) schiebt
schießen стріляти schoss geschossen (h) schießt
schlafen спати schlief geschlafen (h) schläft
schlagen бити schlug geschlagen (h) schlägt
schleichen підкрадатися schlich geschlichen (s) schleicht
schleifen точити schliff geschliffen (h) schleift
schließen закривати schloss geschlossen (h) schließt
schlingen обвивати schlang geschlungen (h) schlingt
schmeißen жбурляти schmiss geschmissen (h) schmeißt
schmelzen танути, розплавитися schmolz geschmolzen (s) schmilzt
schneiden різати schnitt geschnitten (h) schneidet
schreiben писати schrieb geschrieben (h) schreibt
schreien кричати schrie geschrien (h) schreit
schreiten крокувати schritt geschritten (s) schreitet
schweigen мовчати schwieg geschwiegen (h) schweigt
schwellen опухати schwoll geschwollen (h) schwillt
schwimmen плавати schwamm geschwommen (s, h) schwimmt
schwinden зникати schwand geschwunden (s) schwindet
schwingen гойдатися, коливатися schwang geschwungen (s) schwingt
schwören клястися schwor geschworen (h) schwört
sehen бачити sah gesehen (h) sieht
sein бути war gewesen (s) ist
senden посилати, відправляти sandte, sendete gesandt, gesendet (h) sendet
sieden кип’ятити, кипіти sott gesotten (h) siedet
singen співати sang gesungen (h singt
sinken опускатися sank gesunken (s) sinkt
sinnen думати sann gesonnen (h) sinnt
sitzen сидіти saß gesessen (h) sitzt
sollen бути змушеним sollte gesollt (h) soll
speien плювати spie gespien (h) speit
spinnen прясти spann gesponnen (h) spinnt
sprechen говорити sprach gesprochen (h spricht
sprießen сходити, проростати spross gesprossen (h, s) sprießt
springen стрибати sprang gesprungen (s) springt
stechen колоти stach gestochen (h) sticht
stehen стояти stand gestanden (h) steht
stehlen красти stahl gestohlen (h) stiehlt
steigen підніматися stieg gestiegen (s) steigt
sterben вмирати starb gestorben (s) stirbt
stinken погано пахнути stank gestunken (h) stinkt
stoßen штовхати stieß gestoßen (h) stößt
streichen гладити strich gestrichen (h) streicht
streiten сперечатися stritt gestritten (h) streitet
tragen носити trug getragen (h) trägt
treffen зустрічати traf getroffen (h) trifft
treiben гнати trieb getrieben (h) treibt
treten входити trat getreten (s) tritt
trinken пити trank getrunken (h) trinkt
trügen обманювати trog getrogen (h) trügt
tun робити tan getan (h) tut
verderben (зі)псувати verdarb verdorben (h) verdirbt
verdrießen засмучувати verdross verdrossen (h) verdrießt
vergessen забувати vergaß vergessen (h) vergisst
verlieren втрачати verlor verloren (h) verliert
verzeihen прощати verzieh verziehen (h) verzeiht
wachsen рости wuchs gewachsen (s) wachst
wägen зважувати wog gewogen (h) wägt
waschen мити, прати wusch gewaschen (h) wäscht
weichen пом’якшувати wich gewichen (h) weicht
weisen вказувати wies gewiesen (h) weist
wenden повертати wandte, wendete gewandt (h) wendet
werben рекламувати warb geworben (h) wirbt
werfen кидати warf geworfen (h) wirft
wiegen важити wog gewogen (h) wiegt
winden намотувати wand gewunden (h) windet
wissen знати wusste gewusst (h) weiß
wollen хотіти wollte gewollt (h) will
ziehen тягнути zog gezogen (h) zieht
zwingen примушувати zwang gezwungen (h) zwingt

Grammatische Termini

A

der Ablaut – (e) s, -e аблаут, чергування голосних

die Absonderung -en відокремлення

das Abstraktum -s, Abstrakta абстрактний іменник

das Adjektiv -s, -e прикметник

das Adverb -s, Adverbien прислівник

die Adverbialbestimmung -, -en обставина

das Adverbiale -s, Adverbialien прислівник

~ der Art und Weise способу дії

~ der Bedingung умови

~ des Grundes причини

~ des Ortes місця

~ des Vergleiches порівняння

~ der Zeit часу

– des Zieles мети

der Akkusativ -s, -e знахідний відмінок

das Akkusativobjekt – (e) s, -e прямий додаток

das Aktiv -s активний стан

die Apposition -en прикладка

der Artikel -s, – артикль

das Attribut -s, -e означення

der Attributsatz -es, -sätze означальне підрядне речення

der Aufforderungssatz -es, -sätze спонукальне речення

der Ausrufesatz -es, -sätze окличне речення

der Aussagesatz -es, -sätze розповідне речення

В

der Bedingungssatz -es, -sätze умовне речення

das Bestimmungswort -es, -Wörter визначальний (перший) компонент складного слова

das Bezugswort -es, -Wörter слово, до якого відноситься підрядне речення

das Bindeelement – (e) s, -е з’єднувальний елемент

die Bruchzahl -, -en дробове число

D

der Dativ -s, -e давальний відмінок

das Dativobjekt – (e) s, -e додаток в давальному відмінку

die Deklination -, -en відмінювання

deklinieren -te, -t відмінювати

das Demonstrativpronomen -s, – вказівний займенник

der Dezimalbruch -e (s), -brüche десяткова дріб

die direkte Rede пряма мова

Е

der Eigenname -ns, -n власне ім’я

einsilbig односкладовий

der Elementarsatz -es, -sätze просте речення в складі складного речення

die Endung -, -еп закінчення

das erweiterte Attribut поширене означення

F

das Femininum -s, Feminina жіночий рід, іменник жіночого роду

der Finalsatz -es, -sätze підрядне речення мети

der Fragesatz -es, -sätze питальне речення

fungieren виступати в ролі

das Funktionsverb -s, -en функціональне дієслово

das Futur -s, -e майбутній час

G

der Gattungsname -ns, -n загальне ім’я

die Gegenwart – теперішній час

der Genitiv -s, -e родовий відмінок

das Genitivobjekt -es, -e додаток в родовому відмінку

das Genus -, Genera стан; рід

die gerade Wortfolge прямий порядок слів

die Grundform -, -en основна форма (дієслова)

das Grundwort -es, -Wörter основний (другий) компонент складного слова

das Grundzahlwort -es, -Wörter кількісний числівник

H

der Hauptsatz -es, -sätze головне речення

das Hilfsverb -s, -en допоміжне дієслово

I

der Imperativ -s, -e наказовий спосіб

der Indikativ -s, -e дійсний спосіб

die indirekte Rede непряма мова

der Infinitiv -s, -e інфінітив, неозначена форма дієслова

die Infinitivgruppe -, -n інфінітивний зворот

der Infinitivstamm основа неозначеної форми дієслова

das intransitive Verb неперехідне дієслово

die invertierte Wortfolge зворотний порядок слів

der irreale Wunschsatz речення, що виражає нереальне бажання

K

der Kasus -, – відмінок

der Kausalsatz -es, -sätze підрядне речення причини

das Kollektivum -s, Kollektiva збірне ім’я

der Komparativ -s, -e порівняльний ступінь

die Konjugation -, -en відмінювання

konjugieren відмінювати

das konjugierte Verb відмінюване дієслово

die Konjunktion -, -en сполучник

das Konjunktionaladverb -s, -adverbien сполучний прислівник

der Konjunktiv -s, -e кон’юнктив, умовний спосіб

das Konkretum -s, Konkreta іменник речовий

der Konsonant -en, -en приголосний (звук), приголосна (літера)

der Konzessivsatz -es, -sätze допустове підрядне речення

das kopulative Verb  дієслово- зв’язка

M

das Maskulinum -s, Maskulina чоловічий рід, іменник чоловічого роду

mehrsilbig багатоскладовий

das Modalverb -s, -en модальне дієслово

das Modalwort -es, -werter модальне слово

der Modus -, Modi спосіб

N

der Nebensatz -es, -sätze підрядне речення

negativ негативний

das Neutrum -s, Neutra середній рід, іменник середнього роду

das nominale Prädikat іменний присудок

die Nominalform des Verbs іменна форма дієслова

der Nominativ -s, -e називний відмінок

der Nullartikel -s, – нульовий артикль

O

das Objekt – (e) s, -e додаток

der Objektsatz -es, -sätze додаткове підрядне речення

das Ordnungszahlwort -es, -Wörter порядковий числівник

P

die Partikel -, -n частка

das Partizip -s, Partizipien дієприкметник

die Partizipialfügung -, -en дієприкметниковий зворот

das Passiv -s, -e пасивний стан

das Perfekt – (e) s, -e перфект

die Person -, -en особа

das Personalpronomen -s, – особовий займенник

der Plural -s, -e множина

das Plusquamperfekt – (e) s, -e плюс-квамперфект

positiv позитивний

das Possessivpronomen -s, – присвійний займенник

der Potentialsatz -es, -sätze речення, що виражає можливість

das Prädikat -s, -e присудок

das Prädikativ -s, -e іменна частина присудка

das Präfix -es, -e префікс

die Präposition -, -en прийменник

das Präpositionalobjekt – (e) s, -e прийменниковий додаток

das Präsens -, -sentia і -senzien презенс, теперішній час

das Präteritum -s, Präterita претеріт

das Pronomen -s, – займенник

das Pronominaladverb -s, -adverbien займенниковий прислівник

R

der Rahmen -s, – рамка, рамкова конструкція

das Reflexivpronomen -s, – зворотній займенник

das Relativpronomen -s, – відносний займенник

das Relativwort -es, -Wörter сполучне слово

S

der Satz -es, Sätze речення

das Satzgefüge -s, – складнопідрядне речення

das Satzglied -es, -er член речення

die Satzreihe -, -n складносурядне речення

der Singular -s, -e однина

der Stamm – (e) s, Stämme основа

der Stammvokal -s, -e кореневий голосний

das Stativ -s, -e статив, пасивний стан

die Steigerung -, -en утворення ступенів порівняння

der Stoffname -ns, -n іменик речовий

das Subjekt – (e) s, -e підмет

das Substantiv -s, -e іменник

die Substantivierung -en субстантівація (утворення іменників з інших частин мови)

das Suffix -es, -е суфікс

der Superlativ -s, -e найвищий ступінь порівняння

T

der Temporalsatz -es, -sätze підрядне речення часу

das transitive Verb перехідне дієслово

U

der Umlaut (e) s, -e умлаут

das unbestimmte Pronomen неозначений займенник

das unbestimmt-persönliche Pronomen неозначено-особовий займенник

der unbestimmt-persönliche Satz неозначено-особове речення

das Unikum -s, Unika єдиний в своєму роді іменник

das unpersönliche Pronomen безособовий займенник

der unpersönliche Satz безособове речення

das unregelmäßige Verb неправильне дієслово

V

das Verb -s, -en дієслово

das verbale Prädikat дієслівний присудок

der Verbalstamm -s, -Stämme основа дієслова

die Vergangenheit – минулий час

der Vergleichssatz -es, -sätze порівняльне підрядне речення

die Verneinung -en заперечення

der Vokal -s, -e голосний (звук), голосна (літера)

das Vollverb -s, -en повнозначне дієслово

W

die Wortart -, -en частина мови

die Wortbildung -, -en словоутворення

die Wortfolge -, -n порядок слів

Z

das Zahlwort -es, -Wörter числівник

die Zeitform -, -en часова форма

die Zukunft – майбутній час

der zusammengesetzte Satz складне речення

die Zusammensetzung -, -en складне слово

zweisilbig – двоскладовий

Індивідуальне читання

 Індивідуальне читання – це самостійне читання німецькомовної літератури, яку кожен студент обирає для себе, з подальшим обговоренням; індивідуальна робота передбачає також підготовку доповідей з прочитаного. Одна з особливостей організації індивідуального читання студентів полягає в наданні студентам свободи у виборі автентичного німецькомовного твору для читання. При цьому не рекомендується обирати для індивідуального читання поетичні тексти і тексти, що є адаптованими чи були взяті з мережі Інтернет. Таке застереження зумовлено тим, що у поетичних текстах багато книжної чи застарілої лексики, що суттєво утруднює осмислення тексту, а в адаптованих творах нерідко спостерігається спрощення лексики та граматики, що знижує ступінь автентичності тексту. Те ж саме стосується й творів з мережі Інтернет. Мінімальний обсяг автентичного тексту для індивідуального читання на 1 курсі має становити 50 – 60 сторінок за семестр.

Для індивідуального читання пропонується така література:

1. Felix Theo. Der Märchenkönig. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 1) Niveau A1 – A2. – Langenscheidt, – Berlin, 2003. – 40 S.

2. Felix Theo. Das Gold der alten Dame. Leichte Lektüren für Deutsch als Fremdsprache in 3 Stufen. (Stufe 2) – Langenscheidt, – Berlin, 2005. – 42 S.

3. Peter Härtling. Tante Tilli macht Theater. Weinheim; Basel : Beltz & Gelberg, 1997.

4. Bernhard Schlink. Der Vorleser. – Diogenes Taschenbuch, 1995. – 207 S.

5. Miriam Pressler. Bitterschokolade. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1986. –    158 S.

6. Hilda Stahl. Teddy Jo und das Rätsel des gelben Zimmers. – Memra-Verlag, 1987. –   124 S.

Контроль індивідуального читання

Контроль індивідуального читання передбачає виконання студентами таких завдань:

  1. Підготовка анотації до прочитаного та питань до тексту. (Контроль письма).
  2. Презентація змісту прочитаного. Студент розповідає про причину обрання саме цього твору, його сюжетну лінію, проблематику, головних героїв тощо. (Контроль говоріння й аудіювання).
  3. Відповіді на запитання одногрупників (викладача) за текстом. (Контроль говоріння й аудіювання).
  4. Складання глосарію до твору. У процесі читання твору студент має виписувати незнайомі лексичні одиниці (ЛО) та їх переклад у окремий зошит. Під час індивідуального читання протягом семестру студент має вивчити мінімум 200 – 250 ЛО (активний словниковий запас), решта ЛО становить пасивний словниковий запас. (Контроль поповнення активного і пасивного словникового запасу).
  5. Читання уривку тексту. (Контроль читання вголос і виявлення фонетичних помилок).
  6. Переклад (усний або письмовий) уривку тексту або окремих речень. (Контроль навичок перекладу).

Індивідуальна робота

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ВИКЛАДАЧА  ЗІ  СТУДЕНТОМ (Індивідуально-консультативна робота)

Індивідуальна робота – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами,  яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі. Основним завданням індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами є розвиток активної пізнавальної діяльності кожного студента з максимальною індивідуалізацією та урахуванням його психофізичних особливостей і академічної успішності, що сприятиме становленню особистості майбутнього фахівця. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття можуть проводитися у формі діалогу з різних навчальних проблем, бесіди, перевірки виконання завдань з самостійної роботі студентив (СРС) тощо.

Індивідуальна робота викладача зі студентом органічно пов’язана з навчально-методичним комплексом аудиторного навчання, продовженням та розвитком якого вона є. Вирішення практичних завдань та цілей за видами мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, говоріння, переклад) передбачає закріплення, розвиток та вдосконалення знань, навичок і вмінь, які закладаються на практичних заняттях. Кожному аспекту викладання та виду мовленнєвої діяльності відповідають вправи, що відображують їхню специфіку. Відповідно до структури навчальної діяльності вправи забезпечують ознайомлення з додатковими іншомовними інформативними матеріалами, спонукання до спостережень та висновків, активне виконання, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

На початковому етапі вивчення німецької мови (І – ІІ курси навчання) виникає необхідність у додатковій роботі над фонетикою. Індивідуальні заняття можуть бути спрямовані на покращення вимови, фонетичне відпрацювання окремих звуків, слів, цілих речень, а також скоромовок, приказок, віршів тощо, перебудову звичної артикуляції на основі встановлення схожості та відмінності у вимові звуків рідної та німецької мов, формування фонематичного слуху, а також оволодіння технікою вимови звуків німецької мови у мовленнєвому потоці у процесі говоріння та читання.

Консультація – це одна з форм організації навчального процесу, що проводиться для отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, а також для пояснення йому певних теоретичних положень та їх практичного застосування.

Залежно від змісту і призначення виділяють такі види консультацій:

  • тематичні – проводяться з певних тем або з найбільш складних питань програмного матеріалу;
  • цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;
  • консультації із самостійної роботи – проводяться під час підведення підсумків СРС.

Види та форми організації індивідуально-консультативної роботи визначаються кафедрою під час розробки робочої навчальної програми дисципліни і включаються до графіку проведення індивідуально-консультативної роботи. Зміст індивідуально-консультативної роботи визначається викладачем у відповідності з потребами студентів.