В німецькій мові речення мають такі особливості:
Перша особливість
Речення в німецькій мові має, як правило, два головних члена речення – підмет і присудок. В українській мові це не обов’язково.
Порівняйте:
|
Das Subjekt |
Das Prädikat | Підмет |
Присудок |
| Ich | schreibe | Я | пишу. |
| — | Пишу. | ||
| Es | ist warm | — | Тепло. |
| Man | arbeitet | — | Працюють. |
Примітка. В німецькій мові тільки в деяких випадках один з головних членів речення може бути відсутнім, наприклад, в наказових реченнях: Steh auf! Steht auf!
Друга особливість
Присудок в німецькій мові завжди виражено дієслівною формою; навіть в іменному присудку має бути дієслівна зв’язка. В українській мові така зв’язка зазвичай відсутня.
Порівняйте:
Er ist Schüler. Він учень.
Wir sind stark. Ми сильні.
Jetzt ist es früh. Зараз рано.
Третя особливість
Присудок займає певне місце в залежності від типу речення. Така особливість в українській мові не спостерігається.
Порівняйте порядок слів розповідного та питального речення в українській і німецькій мовах.
Розповідне речення (Der Aussagesatz)
|
Er spricht gut deutsch |
Він розмовляє добре німецькою.
Він добре розмовляє німецькою. Він німецькою розмовляє добре. Він добре німецькою розмовляє. |
Питальне речення без питального слова
(Fragesatz ohne Fragewort)
|
Spricht er gut deutsch? |
Розмовляє він добре німецькою?
Він розмовляє німецькою добре? Він добре розмовляє німецькою? Він німецькою розмовляє добре? |
Крім того, якщо присудок складається з двох частин, то змінна частина присудка стоїть в простому реченні на першому або другому місці, а незмінна – на останньому. Утворюється ніби рамка. Порівняйте:
| Er hat gut deutsch gesprochen.
Kannst du gut deutsch sprechen? |
Він добре говорив німецькою.
Ти можеш добре говорити німецькою? |
Четверта особливість
В німецькому реченні може бути тільки одне заперечення, а в українській – кілька.
| Dieses Land habe ich niemals besucht.
Er hat niemals etwas vergessen. |
Я ніколи не відвідував цю країну.
Він ніколи нічого не забував. |
Всі особливості побудови речень в німецькій мові знаходять відображення в різних типах речень:
- розповідних, питальних, наказових (Aussagesätze, Fragesätze, Befehlsätze);
- особових, безособових, невизначено-особових (persönliche Sätze, unpersönliche Sätze, unbestimmt-persönliche Sätze);
- головних і підрядних (Hauptsätze, Nebensätze);
- стверджувальних і заперечних (positive und negative Sätze).