Види присудка
Присудок у німецькій мові, як і в українській, може бути простим і складеним.
Простий присудок завжди буває дієслівним, тому що він виражений дієсловом, а складений присудок може бути дієслівним або іменним (див. таблицю).
|
Види присудка |
Засоби вираження |
Приклади |
| Простий дієслівний присудок (das einfache verbale Prädikat) | Дієслово в будь-якій часовій формі активу або пасиву і в будь-якому способі | Die Kinder singen lustige Lieder.- Діти співають веселі пісні.
Dieses Lied wurde oft gesungen. – Цю пісню часто співали. Singe ein lustiges Lied! – Заспівай веселу пісню! Пояснення: Дієслівна форма може бути складною, але присудок буде простим, то- му що він є лише однією з форм цього дієслова (порівн.: wurde gesungen). |
| Складений присудок (das zusammengesetzte Prädikat)
а) Складений дієслівний присудок ( zusammengesetzte verbale Prädikat) |
Сполучення одного дієслова в особовій формі з інфінітивом іншого дієслова. | а) Man muss jeden Morgen turnen. – Кожного ранку треба займатися фізкультурою.
Dieser Fehler kann leicht verbessert werden. – Ця помилка легко може бути ви-правлена. б) Du brauchst morgen nicht in die Uni zu gehen. – Тобі не треба завтра йти в університет. Mit zehn Jahren begann er Gedichte zu schreiben. – Він почав писати вірші з десяти років. в) Wir haben diesen Dialog auswendig zu lernen. – Ми повинні вивчити цей діалог напам’ять. Dieser Dialog ist auswendig zu lernen. – Цей діалог треба вивчити напам’ять. Пояснення: Як перше дієслово вживаються: а) модальні дієслова; б) дієслова: brauchen, beginnen, anlangen, bleiben і деякі інші; в) haben і sein (про значення дієслів haben і sein з zu + Infinitiv див. тут). |
| б) Складений іменний присудок (das zusammengesetzte nominale Prädikat) | Дієслово-зв’язка (die Kopula) + предикатив (das Prädikativ)*, виражений яким-небудь іменем. | а) Er ist Arzt. – Він студент.
б) Diese Tasse ist aus Glas. – Ця чашка зі скла. в) Das sind wir. – Це ми. r) Die Rose ist rot. – Троянда червона. Der Park wird immer schöner. – Парк стає все гарніший. д) Zwei und zwei ist vier. – Два плюс два — чотири. Пояснення: Предикатив виражено: а) іменником в називному відмінку; б) іменником з прийменником; в) займенником; г) прикметником; д) числівником. |
*Предикатив — це іменна частина присудка.
Примітки.
- У німецькій мові прикметник в короткій формі вживається як предикатив і не узгоджується з підметом ні в числі, ні в роді. Порівняйте: Der Ball ist rund. М’яч круглий.
- В німецькій мові предикатив, що виражений іменником, завжди стоїть в називному відмінку, а в українській мові відмінок предикативного іменника залежить від часової форми дієслова-зв’язки.
Порівняйте:
| Er ist Student — наз. відм.
Er war Student — наз. відм. Er wird Student sein — наз, відм. |
Він студент — наз. відм., тепер, час.
Він був студентом — орудн. відм., мин. час. Він стане (буде) студентом — оруд, відм., майб. час. |
Іноді присудок у німецькій мові, як і в українській, може бути виражений сполученням слів. Такі сполучення слів є сталими. Вони становлять сполучення дієслова з іменником:
Eindruck machen (справляти враження)
Platz nehmen (сісти)
Antwort geben (давати відповідь)
sich Mühe geben (старатися)
Abschied nehmen (прощатися)
Eile haben (поспішати)
Angst haben (боятися)
in Bewegung setzen (пускати в хід)
sich auf den Weg machen (вирушати в дорогу) та ін.
| Wir machten uns früh am Morgen auf den Weg.
Die alte Frau gab der Kleinen ein Zaubertöpfchen* und nahm Abschied von ihr. (Ein Märchen) |
Рано-вранці ми вирушили в дорогу.
Стара дала дівчині чарівний горщичок і попрощалась з нею. (Казка) |
Узгодження дієслівного присудка з підметом
Відмінювана частина присудка узгоджується з підметом в особі й числі.
|
Ich schreibe. Der Schüler hat geantwortet. Die Jungen wollen Sport treiben. |
Я пишу. Учень відповів. Хлопчики хочуть займатися спортом. |
Примітка. В українській мові на відміну від німецької дієслівний присудок минулого часу однини узгоджується з підметом також і в роді.
Порівняйте:
Der Vater ging zur Arbeit. – Батько пішов на роботу.
Die Mutter ging zur Arbeit. – Мати пішла на роботу.
Узгодження іменного присудка з підметом
Дієслово-зв’язка, що входить до складу іменного присудка, узгоджується з підметом в числі і особі.
Dieser Student ist aus Berlin. – Цей студент з Берліну.
Diese Studenten sind aus Berlin. – Ці студенти з Берліну.
Якщо підмет виражений вказівним займенником das, es або питальним wer, was, а іменна частина присудка іменником у множині, то дієслово-зв’язка узгоджується не з підметом, а з іменною частиною присудка.
Порівняйте:
| Das ist ein Heft.— Це зошит.
Es ist ein Ball.— Це м’яч. Wer ist diese Frau? — Хто ця жінка? Was ist er von Beruf? — Хто він за фахом? |
Das sind Hefte.— Це зошити.
Es sind Bälle.— Це м’ячі. Wer sind diese Frauen? — Хто ці жінки? Was sind sie von Beruf? — Хто вони за фахом? |