Pronominaladverbien (Займенникові прислівники)

Особливу групу прислівників утворюють так звані за­йменникові прислівники. До займенникових прислівників на­лежать такі слова, як:

wovon — про що,

davon — про те, про це,

wofür — за що, для чого,

dafür — за те, за це,

worüber — про що,

dar­über — про те, про це і інші.

В українській мові таких прислівників немає.

Займенникові прислівники поділяються на вказівні і пи­тальні.

Питальні займенникові прислівники утворюються з питаль­ного прислівника wo і прийменника.

wo+von=wovon wo + für=wofür

Вказівні займенники утворюються з вказівного прислівника da і прийменника.

da + von = davon da + für = dafür

Якщо прийменник починається з голосного звука, то перша частина прислівника має форму wor- і dar-:

wo + über=worüber da + über = darüber

При утворенні займенникових прислівників використовують­ся різні займенники (див. нижче).

Схема утворення займенникових прислівників

Питальні

Вказівні

              bei

durch

für

wo        mit

nach

von

vor

zu

               an

auf

aus

wor       in

um

unter

über

 

              bei

durch

für

da        mit

nach

von

vor

zu

              an

auf

aus

dar       in

um

unter

über

 

 Вибір займенникового прислівника і його переклад укра­їнською тісно пов’язані з керуванням дієслів і з значенням самих прийменників. Оскільки прийменники багатозначні, то і займенникові прислівники мають часто кілька значень.

Порівняйте:

Wofür kämpfen wir in der Landwirtschaft?

Wir kämpfen dafür, dass die Ernteerträge hoch sind.

За що ми боремось в сіль­ському господарстві?

Ми боремось за те, щоб урожаї були високими.

Займенникові прислівники вживаються в тих випад­ках, коли говорять про неживі істоти або абстрактні поняття. Коли говорять про особи, то вживають прийменник із займен­ником.

Порівняйте:

– Worauf wartest du?

(Чого ти чекаєш?)

– Ich warte auf den Bus.

(Я чекаю автобуса.)

Ich warte darauf schon 10 Minuten.

(Я чекаю на нього вже 10 хвилин.)

Worüber sprechen Sie?

(Про що Ви говорите?)

Wir sprechen über Musik.

(Ми говоримо про музику.)

Wir sprechen darüber oft.

Ми говоримо про це часто.

Wovon erzählte der Professor?

(Про що розповідав профе­сор?)

Er erzählte von seinen Forschungen.

(Він розповідав про свої до слідження.)

Davon erzählte er sehr interessant.

(Про це він розповидав дуже цікаво.)

– Auf wen wartest du?

(Кого ти чекаєш?)

– Ich warte auf meinen Bruder.

(Я чекаю свого брата.)

Ich warte auf ihn schon 10 Minuten.

(Я чекаю на нього вже 10 хвилин.)

Über wen sprechen Sie?

(Про кого Ви говорите?)

Wir sprechen über unsere Kom­ponisten.

(Ми говоримо про наших ком­позиторів.)

Wir sprechen über sie oft.

Ми говоримо про них часто.

Von wem erzählte er?

(Про кого він розповідав?)

Er erzählte von seinem Vater. (Він розповідав про свого батька.)

Von ihm erzählte er noch nie.

(Про нього він ще ніколи не розповідав.)

Питальні займенникові прислівники можуть вживатися, як це видно з наведених прикладів, як питальні слова.

Вказівні займенникові прислівники вживаються головним чи­ном для того, щоб не повторювати сполучення іменника (або займенника) з прийменником.

Вказівні займенникові прислівники вживаються також як слова, що вказують на наступне речення.

Наприклад:

Der Redner wies darauf  hin, dass die meisten Touristen mit dem Flugzeug kommen.

Доповідач вказав на те, що біль­шість туристів прибувають літаком.

Займенникові прислівники можуть бути в реченні обстави­ною або додатком; в складному реченні вони використовуються як сполучні слова.

Das Adverb (Прислівник)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 В німецькій мові є такі прислівники:

1. Прислівники місця hier – тут

unten – внизу

links – ліворуч

überall – скрізь

hin – туди

her – сюди

та ін.

2. Прислівники часу früh – рано

dann – потім

einmal – одного разу

morgen – завтра

heute – сьогодні

3. Прислівники способу дії umsonst – даремно

wohl – добре, мабуть

4. Займенникові прислівники worin – в чому

darauf – на чому

5. Прислівники міри і ступеню zu – занадто

sehr – дуже

genug – досить

mehr – більше

6. Прислівники заперечні nie, niemals – ніколи

nirgends – ніде

7. Прислівники причини і мети darum, deshalb, deswegen – тому, через те, що

dazu – для цього

wozu – для чого

8. Модальні прислівники vielleicht – можливо

wahrscheinlich – напевно

ja – так

nein – ні

sicher – напевно

В реченні прислівники бувають головним чином обставина­ми місця, часу, причини, мети і т. д. Крім того, деякі прислівники використовуються для з’єднання речень і є сполучним  словами: dann, deshalb, darum та ін.

Прислівники належать до незмінюваних частин мови. Деякі прислівники змінюються за ступенями порівняння за тим правилом, що й прикметники, але в найвищому ступені мають тільки форму am … sten.

Порівняйте:

Positiv

Komparativ

Superlativ

früh — рано

spät — пізно

früher

später

am früh (e) sten

am spätesten

Деякі прислівники утворюють ступені порівняння від різних коренів. Найбільш вживаними є:

Positiv

Komparativ

Superlativ

gern   — охоче

viel    — багато

wenig — мало

lieber

mehr

weniger \  minder

am liebsten

am meisten

am wenigsten \ mindesten

Partizipien (Дієприкметники)

В німецькій мові існує 2 дієприкметника: Partizip I, Partizip II.

Partizip І

Partizip І утворюється від інфінітива за допомогою суфікса -end, рідше -nd.

Infinitiv

les-en

einschlaf-en

lächel-n

Partizip I

les + end = lesend

einschlaf + end = einschlafend

lächel + nd = lächelnd

Partizip І виражає активну незакінчену дію.

В реченні Partizip І вживається:

1. У повній формі (тобто з відмінковими закінченнями) як означення.
Im Frühling kann man in Gärten und Parks viele spie­lende Kinder sehen.

Das brennende Haus war schon von weitem zu sehen.

Весною можна бачити в са­дах і парках багато дітей, що граються.

Палаючий будинок було видно вже здалеку.

2. У короткій формі (тобто без відмінкових закінчень) як обставина способу дії.
Schweigend standen wir vor der Sixtinischen Madonna und bewunderten dieses Meister­werk von Raffael.

So fröhlich kam Fritz nach Hause, dass die Mutter ihn scherzend fragte, ob er das große Los gewonnen hätte.

(A. Probst, Schulgeschichten)

Мовчки ми стояли перед Сикстинською Мадонною і ми­лувались цим чудовим твором Рафаеля.

Фріц прийшов додому та­кий радісний, що мати жар­туючи спитала його, чи не ді­стався йому найбільший ви­граш.

(А. П р о б с т, Оповідання про школу)

Як обставина способу дії Partizip І відповідає в українській мові дієприслівнику недоконаного виду (жартуючи).

Partizip II

 Partizip II утворюється від основи дієслова за допо­могою префікса ge- і суфіксів -(e)t (для слабких дієслів) і -еn (для сильних дієслів).

Partizip II = префікс ge- + основа дієслова + суфікс -(e)t / -en

Infinitiv

Partizip II

mach-en

arbeit-en

bad-en

les-en

find-en

nenn-en

auf-steh-en

durch-seh-en

be-komm-en

er-zähl-en

marsch-ier-en

deklin-ier-en

ge-mach-t

ge-arbeit-et

ge-bad-et

ge-les-en

ge-fund-en

ge-nann-t

auf-ge-stand-en

durch-ge-seh-en

be-komm-en

er-zähl-t

marsch-ier-t

deklin-ier-t

(У дієслів з невідокремлюваними префіксами і у дієслів з суфіксом -іегеп відсутній префікс ge- в Partizip II.)

Partizip II вживається в короткій і повній формі. У ко­роткій формі Partizip II входить до складних дієслівних форм (Perfekt, Plusquamperfekt) індикатива (актива і пасива), а також кон’юнктива і є в реченні частиною простого дієслівного присудка.

Wir haben mit großem Vergnügen den Roman von E. Strittmatter „Tinko“ gelesen.

Das Zentrum der Stadt wird umgestaltet: zum Teil wird es abgerissen und neu aufgebaut.

Ми з великим задоволенням прочитали роман Е. Штріттматтера «Тінко».

Центр міста буде пере­творено: частково його буде знесено і побудовано заново.

У короткій формі Partizip II є частиною іменного присудка.

Dieses Museum war 1950 gegründet. Цей музей було засновано в 1950 році.

У повній формі Partizip II відмінюється як прикметник і вживається в реченні як узгоджене означення.

Auf dem Tisch lag ein auf­geschlagenes Buch.

Die durchgeführten Versu­che waren von großer Bedeu­tung.

На столі лежала розкрита книжка.

Проведені досліди мали ве­лике значення.

Як означення Partizip II вживається не від усіх дієслів, а лише від перехідних і деяких неперехідних.

Partizip II перехідних дієслів означає закінчену дію і має пасивний характер.

Partizip II перехідних дієслів 

Форма

дієприк­метника

Який

член

речення

Приклад Переклад

Пояснення

Повна

(відмі­нювана)

Узгоджене озна­чення

Die neugebauten Metrolinien verbin­den das Zentrum der Stadt mit ihren Vororten.

In Tallinn gibt es neben breiten as­phaltierten Stra­ßen und hohen Häusern kleine Gäßchen mit alten Gebäuden.

Заново побудо­вані лінії метро з’єднують центр міста з його око­лицями.

У Талліні є по­ряд з широкими асфальтованими вулицями і висо­кими будинками маленькі провулки з старовинними бу­дівлями.

Partizip II пере­хідних дієслів, що вживається як оз­начення, відпові­дає в українській мові пасивному дієприкметнику минулого часу.

Partizip II неперехідних дієслів вживається як озна­чення лише в тому випадку, коли ці дієслова означають або можуть означати закінчену, доконану дію.

Німецькою не можна, наприклад, сказати: „die geschlafe­nen Kinder“ або „die gegangenen Menschen“, але можна сказати „die eingeschlafenen Kinder“ (діти, які заснули) і „die fortgegange­nen Menschen“ (люди, що пішли), тому що дієслова einschlafen і fortgehen можуть виражати дію закінчену, доконану, а діє­слова schlafen і gehen цього значення не можуть мати.

Partizip II неперехідних дієслів, який може вживатися як означення, означає закінчену дію, доконану, і має активний ха­рактер. Здебільшого як означення вживається Partizip II непе­рехідних дієслів, що мають префікси і відмінюються з допоміж­ним дієсловом sein.

Partizip II неперехідних дієслів

Форма

дієприк­

метника

Який

член

речення

Приклад Переклад

Пояснення

Повна

(відмінювана)

Узго­джене

озна­чення

Es war Abend. Im Kindergarten war es still. Die fest eingeschlafe­nen Kinder lagen in ihren Bettchen.

Die Pioniere sa­ßen am Lagerfeu­er und besprachen die Ereignisse des vergangenen Ta­ges.

Був вечір. У ди­тячому садку було тихо. Міцно засну- лі діти лежали в своїх ліжках.

Піонери сиділи біля вогнища і об­говорювали події минулого дня.

Partizip II непе­рехідних дієслів, вжитий як озна­чення, відповідає в українській мові активному дієпри­кметнику минуло­го часу.

Der Konjunktiv (Умовний спосіб)

Кон’юнктив, як і український умовний спосіб, служить для вира­ження нездійсненного бажання, нереальної умови, можливості, припущення. Проте між українським умовним способом і німецьким кон’юнктивом є ве­лика різниця як в утворенні, так і у вживанні.

Ця різниця полягає ось у чому:

1. Кон’юнктив має ті самі часові форми, що й індикатив (Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum), і описову форму — кондиціоналіс (der Konditionalis). 1. Умовний спосіб не має часо­вих форм.
2. Präsens і Präteritum кон’юнкти­ва утворюється за допомогою суфік­са -є-, який приєднується до осно­ви Präsens і до основи Präteritum Indikativ. У сильних дієсловах ко­реневі голосні а, о, u приймають в Präteritum умлаут. 2. Умовний спосіб утворюється з дієслова в минулому часі і частки би: Я пішов би, ти сказав би тощо.
Indikativ

Präs, du schreib-st

Imp. ich ging

er kam

es flog

sie fuhr

Konjunktiv

du schreib-e-st

ich ging-e

er käm-e

es flög-e

sie führ-e

3. Кожна часова форма кон’юнк­тива має своє значення і вживання, причому інше, ніж в індикативі.

Wenn wir jetzt auf dem Stadion wären! (Präteritum Konj. виражає те­перішній час).

Gestern wäre ich mit Vergnügen aufs Land gefahren! (Plusquamperfekt Konj. виражає минулий час).

Morgen ginge er gern ins Mu­seum (Präteritum Konj. виражає май­бутній час).

3. Єдина форма умовного спосо­бу (сполучення дієслова в минулому часі з часткою би) використовується для вираження дій в теперішньому, минулому і майбутньому часі.

Якби ми зараз були на стадіоні! (Умовний спосіб виражає теперішній час).

Я з задоволенням поїхала б вчо­ра за місто. (Умовний спосіб вира­жає минулий час).

Завтра він охоче пішов би в му­зей. (Умовний спосіб виражає май­бутній час).

4. Кон’юнктив вживається шир­ше, ніж умовний спосіб. Він вира­жає не тільки нездійсненне бажан­ня, нереальну умову, порівняння, можливість, припущення, розпоря­дження; кон’юнктив використовуєть­ся також в непрямій мові. 4. Умовний спосіб вживається для вираження нездійсненного ба­жання, нереального порівняння, мож­ливості, припущення.

Істотна різниця є між часовими формами кон’юнктива і індикатива. Вони відрізняються як за утворенням, так і за вживанням.

Утворення кон’юнктива

Відмінювання дієслів у Präsens Konjunktiv

Схема утворення

Однина Множина
1-а особа -e -е-n
2-а особа -e-st -e-t
3-Я особа -е-n
Форма ввічливого звертання -е-n
Слабкі дієслова

Сильні дієслова з кореневим голос­ним а

Сильні дієслова з кореневим голос­ним е

Правила дієвідмі­нювання

ich mach-e

du mach-e-st

er

sie }  mach-e

es

wir mach-e-n

ihr mach-e-t

sie mach-e-n

Sie mach-e-n

ich fahr-e

du fahr-e-st

er

sie }  fahr-e

es

wir fahr-e-n

ihr fahr-e-t

sie fahr-e-n

Sie fahr-e-n

ich nehm e

du nehm-e-st

er

sie }  nehm-e

es

wir nehm-e-n

ihr nehm-e-t

sie nehm-e-n

Sie nehm-e-n

1. Präsens Konjunktiv утворюється за допомогою суфікса -e-, який додається до основи Präsens Indikativ, і особових закінчень Präteritum Indikativ.

2. Кореневі го­лосні у сильних дієсловах в Prä­sens Konjunktiv не змінюються.

Відмінювання модальних дієслів у Präsens Konjunktiv

können dürfen müssen mögen sollen wollen

Модальні дієслова зберігають в усіх особах умлаут, ха­рактерний для інфінітива.

ich könn-e dürf-e müss-e mög-e soll-e woll-e
du könn-e-st dürf-e-st müss-e-st mög-e-st soil-e-st woll-e-st
er

sie } könn-e

es

wir könn-e-n

dürf-e müss-e mög-e soll-e woll-e
dürf-e-n müss-e-n mög-e-n soll-e-n woll-e-n
ihr könn-e-t dürf-e-t müss-e-t mög-e-t soll-e-t woll-e-t
sie könn-e-n dürf-e-n müss-e-n mög-e-n soil-e-n woll-e-n
Sie könn-e-n dürf-e-n müss-e-n mög-e-n soll-e-n woll-e-n

Відмінювання допоміжних дієслів у Präsens Konjunktiv

haben

werden

sein

ich hab-e

du hab-e-st

er

sie } hab-e

es

wir hab-e-n

ihr hab-e-t

sie hab-e-n

Sie hab-e-n

ich werd-e

du werd-e-st

er

sie } werd-e

es

wir werd-e-n

ihr werd-e-t

sie werd-e-n

Sie werd-e-n

ich sei

du sei (-e)-st

er

sie } sei

es

wir sei-e-n

ihr sei-e-t

sie sei-e-n

Sie sei-e-n

Допоміжні дієслова haben і werden відмі­нюються за загальним правилом; дієслово sein має в Präsens Kon­junktiv особливі форми (див. таблицю).

Відмінювання дієслів у Präteritum Konjunktiv

Схема утворення Präteritum Konjunktiv сильних дієслів

Особа

Однина

Множина

1-а особа

2-а особа

3-я особа

Форма ввіч­ливого звер­тання

¨ e

¨ e-st

¨

¨ -е-n

¨ -e-t

¨ -е-n

¨ -е-n

Примітка. Схема утворення Präteritum Konjunktiv слабких дієслів збігається з схемою утворення Präteritum Indikativ слабких дієслів.

Слабкі    дієслова

Сильні  дієслова Сильні дієслова з кореневими голосними        а, о, u.

Правила

ich mach-te ging-e nähm-e flög-e führ-e 1. Präteritum Konjunktiv слабких дієслів збігається з Präteritum Indika­tiv.
du mach-te-st ging-e-st nähm-e-si flög-e-st führ-e-st
er

sie } mach-te

es

ging-e

nähm-e flög-e führ-e

wir mach-te-n ging-e-n nähm-e-n flög-e-n führ-e-n 2. Präteritum Kon-

junktiv сильних

дієслів утворюєть-

ся від основи Präteritum Indik. за допомогою суф. -е- і особових за­кінчень Präteritum Indikativ; корене­ві голосні а, о, u приймають ум­лаут.

ihr mach-te-t ging-e-t nähm-e-t flög-e-t führ-e-t
sie mach-te-n ging-e-n nähm-e-n flög-e-n führ-e-n
Sie mach-te-n ging-e-n nähm-e-n flög-e-n führ-e-n

Схема утворення Präteritum Konjunktiv м одальних дієслів

ich könn-te du könn-te-st

er

sie } könn-te

es

wir könn-te-n

ihr könn-te-t

sie könn-te-n

Sie könn-te-n

dürf-te

dürf-te-st

dürf-te

dürf-te-n

dürf-te-t

dürf-te-n

dürf-te-n

müsste

müss-te-st

müss-te

müss-te-n

müss-te-t

müss-te-n

müss-te-n

möch-te

möch-te-st

möch-te

möch-te-n

möch-te-t

möch-te-n

möch-te-n

1. Модальні дієсло­ва приймають умла­ут, крім дієслів sollen і wollen.
ich soll-te

du soll-te-st

er

sie } soll-te

es

wir soll-te-n

ihr soll-te-t

sie soll-te-n

Sie soll-te-n

woll-te

woll-te-st

woll-te

woll-te-n

woll-te-t

woll-te-n

woll-te-n

2. Präteritum Kon­junktiv дієслів sollen, wollen збігається з Präteritum Indikativ.

Схема утворення Präteritum Konjunktiv д опоміжних дієслів

sein

werden haben

Правило

ich wär-e würd-e hätt-e Допоміжні дієслова sein і werden утворюють Imperfekt Konjunktiv як сильні дієслова.

Допоміжне дієслово haben приймає умлаут.

du wär-e-st würd-e-st hätt-e-st
er

sie } wär-e

es

würd-e

hätt-e

wir wär-e-n würd-e-n hätt-e-n
ihr wär-e-t würd-e-t hätt-e-t
sie wär-e-n würd-e-n hätt-e-n
Sie wär-e-n würd-e-n hätt-e-n

Відмінювання дієслів у Perfekt, Plusquamperfekt, Fu­turum І Konjunktiv

Perfekt Konjunktiv

Правило

ich habe gemacht

du habest gemacht

er

sie } habe gemacht

es

wir haben gemacht

ihr habet gemacht

sie haben gemacht

Sie haben gemacht

ich sei gekommen

du seiest gekommen

er

sie } sei gekommen

es

wir seien gekommen hr seiet gekommen

sie seien gekommen

Sie seien gekommen

Perfekt і Plusquamper­fekt Konj. утворюються так само, як Perfekt і Plusquamperfekt Indika­tiv. Різниця полягає в тому, що допоміжні діє­слова стоять в Konjunk­tiv: в Perfekt—в Präsens Konjunktiv, в Plusquam­perfekt — в Präteritum Konjunktiv.

Plusquamperfekt Konjunktiv

ich hätte gemacht

du hättest gemacht

er

sie } hätte gemacht

es

wir hätten gemacht

ihr hättet gemacht

sie hätten gemacht

Sie hätten gemacht

ich wäre gekommen

du wärest gekommen

er

sie } wäre gekommen

es

wir wären gekommen

ihr wäret gekommen

sie wären gekommen

Sie wären gekommen

Futurum I Konjunktiv

Правило

ich werde machen

du werdest machen

er

sie > werde machen

es

wir werden machen

ihr werdet machen

sie werden machen

Sie werden machen

Futurum I Konjunktiv утворюєть­ся так само, як Futurum 1 Indikativ. Різниця полягає в тому, що допо­міжне дієслово werden стоїть в Präsens Konjunktiv.

Konditionalis І (Кондиціоналіс І)

Схема утворення

                            Konditionalis I =      Präteritum Konjunktiv дієслова werden

+ Infinitiv відмінюваного дієслова

Приклад відмінювання дієслова „gehen“ в Konditionalis І

ich würde gehen (я пішов би)

du würdest gehen

er

sie } würde gehen

es

wir würden gehen

ihr würdet gehen

sie würden gehen

Sie würden gehen

Вживання кон’юнктива

Часові форми кон’юнктива лише частково служать для вираження часу. Основне їх призначення — висловлення нездійс­ненного бажання, нереальної умови, припущення тощо.

Präteritum Konjunktiv виражає залежно від змісту тексту теперішній або майбутній час (а не минулий, як в індикативі).

Наприклад:

Wenn ich doch heute in der Bib­liothek arbeiten könnte!

Wenn ich doch morgen in der Bibliothek arbeiten könnte!

Якби я сьогодні могла попра­цювати в бібліотеці.

Якби я завтра могла попрацю­вати в бібліотеці.

Plusquamperfekt Konjunktiv виражає минулий час (а не передминулий, як в індикативі).

Hätten wir es doch früher er fahren!   Якби ми про це довідались раніше!

 

Вживання кон’юнктива для вираження нереального бажання

Кон’юнктив вживається в реченнях, що виражають нереальне, тобто нездійсненне або невиконане бажання. За своєю формою ці речення збігаються з підрядними реченнями з сполучником wenn (якби), але спо­лучник wenn часто опускається. В цьому випадку відмінювана частина при­судка стоїть на першому місці.

Для теперішнього і майбутнього часу вживається Präteritum Konjunktiv.

Для минулого часу вживається Plusquamperfekt Konjunktiv.

Теперішній і майбутній час

Wenn ich diese Neuigkeit früher erfahren hätte!

Hätte ich diese Neuigkeit früher erfahren!

Wenn es heute (morgen) nicht so kalt wäre!

Wäre es heute (morgen) nicht so kalt!

Якби я про цю новину довіда­лась раніше!

Довідалась би я про цю новину раніше!

Якби сьогодні (завтра) не було так холодно!

Було б сьогодні (завтра) не так холодно!

Минулий час

Wenn es gestern nicht so kalt gewesen  wäre!

Wäre es gestern nicht so kalt gewesen!

Якби вчора не було так         холодно!

Було б вчора не так холодно!

У реченнях цього типу для підсилення бажання вживається слово doch.

Wenn ich doch frei wäre!

Wäre ich doch frei!

Якби я була вільна!

Була  б я вільна!

У реченнях, що висловлюють нереальне бажання, часто вживаються модальні дієслова в Präteritum Konjunktiv.

Könnte ich doch Klavier spielen! Якби я міг грати на роялі! (Міг би я грати на роялі!)

 

Вживання кон’юнктива для вираження нереальної умови

Кон’юнктив вживається в нереальних умовних підрядних реченнях, тобто в підрядних, що виражають нездійсненну чи невиконану умову. Спо­лучник підрядного речення wenn (якби) може опускатися. В цьому випадку змінюється порядок слів, і на першому місці в підрядному реченні стоїть відмінювана частина присудка.

Для теперішнього і майбутнього часу вживається Präteritum Konjunktiv і Konditionalis І.

Для минулого часу вживається Plusquamperfekt Konjunktiv.

Кондиціоналіс вживається замість імперфекта зазвичай лише в голов­ному реченні.

Теперішній і майбутній час 

Wenn ich heute (morgen) mehr Zeit hätte, besuchte ich dich (würde ich dich besuchen).

Hätte ich heute (morgen) mehr Zeit, besuchte ich dich (würde ich dich besuchen).

Якби у мене сьогодні (завтра) було більше часу, я б тебе відвідав.

Було б у мене сьогодні (завтра) більше часу, я б тебе відвідав.

 Минулий час

Wenn ich gestern mehr Zeit ge­habt hätte, hätte ich dich besucht.

Hätte ich gestern mehr Zeit ge­habt, hätte ich dich besucht

Якби у мене вчора було більше часу, я б тебе відвідала.

Було б у мене вчора більше часу, я б тебе відвідала.

Вживання кон’юнктива в непрямій мові

Непряма мова може бути виражена додатковим підрядним речен­ням, сполучниковим або безсполучниковим.

Вживання кон’юнктива обов’язкове в письмовій непрямій мові, коли вона виражена безсполучниковим додатковим реченням. В цьому випадку кон’юнктив є лише засобом, який вказує на те, що передаються чужі слова.

В сполучниковому додатковому реченні може бути вжитий як індика­тив, так і кон’юнктив.

Порівняйте:

Er sagte, dass er unbedingt kommt (komme).                                               }

Er sagte, er komme unbedingt.

Він сказав, що він обов’язково прийде.

В непрямій мові вживаються головним чином три форми кон’юнктива: Präsens, Perfekt, Futurum І.

Перша форма означає одночасність двох дій, друга — передування дії непрямої мови дії головного речення, третя — початок дії непрямої мови після дії головного речення.

Вживання часових форм кон’юнктива в непрямій мові у порівнянні з прямою мовою. 

Пряма мова (Indikativ)

1. Präsens Indikativ

Er sagte: „Ich habe gute Schlitt­schuhe.“

(Він сказав: «У мене (є) хороші ковзани».)

2. Präteritum  

    Perfekt               } Indikativ

    Plusquamperfekt

Er sagte: „Ich hatte gute Schlitt­schuhe“

„Ich habe gute Schlitt­schuhe gehabt.“

(Він сказав: «У мене були хороші ковзани».

3. Futurum І Indikativ

Er sagte: „Ich werde gute Schlittschuhe haben“ (Він сказав: «У мене будуть хороші ковзани».

Непряма мова (Konjunktiv)

1. Präsens Konjunktiv

Er sagte, er habe gute Schlitt­schuhe.

Він сказав, що у нього (є) хо­роші ковзани.

2. Perfekt Konjunktiv

Er sagte, er habe gute Schlitt­schuhe gehabt.

(Він сказав, що у нього були хороші ковзани.)

 3. Futurum І Konjunktiv

Er sagte, er werde gute Schlitt­schuhe haben. (Він сказав, що у нього будуть хороші ковзани.)

 Примітка. Іноді в непрямій мові зустрічаються й інші форми кон’юнк­тива: Präteritum, Plusquamperfekt і описова форма кон’юнктива — Konditio­nalis І. Ці форми вживаються лише при збігові форм Präsens, Perfekt і Fu­turum І Konjunktiv з формами Indikativ (наприклад, у слабких дієсловах). Якщо форми збігаються, то замість Präsens вживається Präteritum, замість Perfekt — Plusquamperfekt, замість Futurum І — Konditionalis І.

Порівняйте:

Sie sagten, sie besuchen uns. (Präsens Konjunktiv)

заміна — besuchten (Präteritum Konjunktiv)

Sie sagten, sie haben uns besucht. (Perfekt Konjunktiv)

заміна — hätten besucht (Plusquamperfekt Konjunktiv).

Sie sagten, sie werden uns besuchen. (Futurum I Konjunktiv)

заміна— würden besuchen (Konditionalis I).

 Кон’юнктив в непрямій мові часто зустрічається в газетних статтях і працях політичного і публіцистичного характеру.

Кон’юнктив у непрямій мові перекладається українською мовою тепе­рішнім, минулим і майбутнім часом дійсного способу, крім тих випадків, коли той, хто говорить, має сумнів в істинності чужих слів.

Тому речення типу:

Der Junge sagte, dass seine Schwester krank sei — aбo:

Sie behauptete, dass nicht sie diese Arbeit gemacht habe — можуть бути перекладені по-різному в залежності від загального смислу висловлювання.

Якщо той, хто говорить, сумнівається в істинності сказаного, слід пе­рекладати:

Хлопчик сказав, що його сестра ніби хвора.

Вона твердила, що ніби не вона зробила цю роботу.

 

 Вживання кон’юнктива для вираження побажань, припущень, у порадах і розпорядженнях

Для вираження побажань, припущень, в інструкціях, порадах і розпорядженнях (наукових і технічних) вживається Präsens Konjunktiv.

Вживання

кон’юнктива

Приклади Переклад

прикладів

Пояснення

а) У лозун­гах (для вира­ження поба­жань); Es lebe unsere Freundschaft! Хай живе наша друж­ба! У побажаннях (в лозунгах і плакатах) Präsens Konjunktiv стоїть у 3-й особі од­нини і перекладається теперішнім часом.
б) У припу­щеннях; Die Geschwin­digkeit des Zuges sei 80 km in der Stunde. Нехай швид­кість поїзда буде (або: досягне) 80 км на годину. Або: Припустимо, що швидкість по­їзда дорівнює (до­сягає) 80 км на годину. У припущеннях (напр., задачах) Prä­sens Konjunktiv пере­кладається дієсловом у теперішньому або майбутньому часі з додаванням слова не­хай або припустимо, що…
в) в інструк­ціях, наказах, вказівках (нау­кових і техніч­них). Man stelle die Mischung aufs Feuer und erwär­me sie 20 Minu­ten. Суміш треба (слід) поставити на вогонь і піді­грівати 20 хвилин. (Або: Поставте суміш на вогонь і підігрівайте її 20 хвилин). В інструкціях, на­казах, порадах підме­том буває неозначе­но-особовий займен­ник man.

Präsens Konjunktiv перекладається неоз­наченою формою діє­слова з додаванням слів треба або слід, або дієсловом нака­зового способу 2-ої особи множини.

Der Imperativ (Наказовий спосіб)

Наказовий спосіб (Imperativ) в німецькій мові має чотири форми:

  1.  “du” – Form – 2-а особа однини;
  2.  “wir” – Form – 1-а особа множини;
  3.   “ihr” – Form – 2-а особа множини;
  4.  “Sie” – Form – форма ввічливого звертання;

 

Утворення Imperativ

Особа

Початкова форма імператива Імператив

Спосіб утворення

“du” – Form –

2-а особа однини

du arbeit-est – ти працюєш

du steh-st auf – ти встаєш

du bekomm-st – ти одержуєш

du erzähl-st – ти розповідаєш

Arbeite! -Працюй!

Steh(e) auf! –Вставай!

Bekomm (е)! –Одержуй!

Erzähl (е)! –розповідай!

1. Випускається особо­вий займенник 2-ї особи однини і до основи діє­слова додається закін­чення -е; відокремлюва­ний префікс відокрем­люється. Закінчення -е обов’язкове тільки у діє­слів з основою на d, t, tmі, dn, chn, gn, ffn.
du fähr-st – ти їдеш Fahr(e)! – їдь! 2. Сильні дієслова втра­чають умлаут.
du nimm-st – ти береш

du sieh-st – ти бачиш (дивишся)

Nimm! – Візьми!

Sieh! – Дивись!

3. Сильні дієслова з кореневим -е зберігають зміну голосного кореня Закінчення -е у цих діє­слів ніколи немає.
 “wir” – Form – 1-а особа множини; wir nehmen – ми беремо

wir sehen – ми бачимо (дивимося)

wir stehen auf – ми встаємо

wir fahren – ми їдемо

wir nehmen – ми беремо

Nehmen wir! (Wollen wir nehmen!) Давайте візьмемо!

Sehen wir! (Wollen wir sehen!) Давайте подивимося!

Stehen wir auf! – Встанемо!

Fahren wir! – Поїдемо!

Nehmen wir! –Візьмемо!

1. Змінюється порядок слів: особовий займенник стоїть після дієслова.

2. Форма 1-ї особи множини „Wollen wir …“ є синонімічною формою.

“ihr” – Form – 2-а особа множини; ihr steht auf – ви встаєте

ihr fahrt – ви їдете

ihr nehmt – ви берете

Steht auf! – Встаньте!

Fahrt! – їдьте!

Nehmt! – Візьміть!

Випускається тільки особовий займенник 2-ї особи множини.
“Sie” – Form – форма ввічливого звертання; Sie stehen auf. – Ви встаєте.

Sie fahren. – Ви їдете

Sie nehmen. – Ви берете

Stehen Sie auf! – Встаньте!

Fahren Sie! –їдьте!

Nehmen Sie! – Візьміть!

Змінюється порядок слів: особовий займенник стоїть після дієслова.

Зверніть увагу на особливості утворення імператива дієслів із зворотним займенником:

sich waschen

sich freuen

2-а особа однини

1-а особа множини

2-а особа множини

Форма ввічливого звер­тання

Wasch(е) dich! – Умивайся!

Waschen wir uns! – Умиємось!

Wascht euch! – Умивайтесь!

Waschen Sie sich! – Умивайтесь!

Freu(e) dich! – Радій!

Freuen wir uns! – Порадіємо!

Freut euch! – Радійте!

Freuen Sie sich! – Радійте!

Імператив дієслова sein утворюється не за загальним пра­вилом.

Запам’ятайте його форми.

Sei gesund! – Будь здоровий!

Seid gesund! – Будьте здорові!

Seien Sie gesund! – Будьте здорові!

Seien wir gesund! – Будьмо здорові!

Модальні дієслова імператива не мають.

DAS PRONOMEN (ЗАЙМЕННИК) ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

В німецькій мові існують такі займенники:

Особові займен­ники:

ich (я), du (ти) та ін.

Присвійні займенни­ки: mein (мій), dein (твій) та ін.

Зворотний за­йменник

sich (-ся)

Безособовий займен­ник es (не перекла­дається)

Займенники

Вказівні займенники:

dieser, -е, -es (цей, -я, -е), jener, -е, -es (той, та, те)

та ін.

Неозначені і за­перечні займен­ники: kein (ні­який) та ін. Відносні займенники: der, die, das (який, -а, -е) Питальні за­йменники: wer? (хто?), was? (що?) та ін.

Займенники можуть виступати в ролі іменника або прикмет­ника. Залежно від цього вони можуть бути у реченні підметом, до­датком, предикативом або означенням.

Das Adjektiv (Прикметник) Загальні відомості

Прикметники в німецькій мові, як і в українській, по­діляються на якісні (klein — маленький, gut — добрий, spät — пізній та ін.) і відносні (golden — золотий, jährlich — щорічний, freudig — радісний та ін.).

Але в німецькій мові відносних прикметників менше, ніж в українській. В більшості випадків українським відносним прикметникам відповідає перша части­на складного іменника.

Порівняйте:

польові роботи — die Feldarbeiten

письмовий стіл — der Schreibtisch

весняний місяць — der Frühlingsmonat

Німецькі прикметники мають дві форми: повну і коротку. Прикметники в повній форм: бувають у реченні означенням. Повна форма прикметників відмінюється, змінюється за родами і числами і стоїть перед визначуваним іменником, узгоджую­чись з ним у роді, числі і відмінку.

ein großer Erfolg — великий успіх

eine große Wirtschaft— велике господарство

ein großes Ereignis — велика подія

große Erfolge        —      великі успіхи

Прикметник у короткій формі є у реченні імен­ною частиною присудка (так званим предикативом — das Prä­dikativ). Він не відмінюється і на відміну від української мови не узгоджується з підметом у роді і числі.

Порівняйте:

Der Berg ist hoch. Гора висока.

Die Arbeit ist schwer.  Праця тяжка.

Das Gebäude ist schön. Будинок гарний.

Die Berge sind hoch. Гори високі.