DEMONSTRATIVPRONOMEN (ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ)

Найбільш вживаними вказівними займенниками є:

dieser, dieses, diese — цей, це, ця

jener, jenes, jene    — той, те, та

solcher, solches, solche — такий, таке, така

das — те, це

es — те, це

Займенники dieser, jener і solcher відмінюються, як означе­ний артикль.

Відмінок

Однина

Чоловічий рід Середній рід

Жіночий рід

Nom.

Gen.

Dat.

Akk.

dieser Garten

dieses Gartens

diesem Garten

diesen Garten

jenes Mädchen

jenes Mädchens

jenem Mädchen

jenes Mädchen

solche Stadt

solcher Stadt

solcher Stadt

solche Stadt

Відмінок

Множина всіх трьох родів

Nom. diese Gärten jene Mädchen solche Städte
Gen. dieser Gärten jener Mädchen solcher Städte
Dat. diesen Gärten jenen Mädchen solchen Städten
Akk. diese Gärten jene Mädchen solche Städte

Зверніть увагу на збіг форм вказівних займенників у різних відмінках.

Займенники dieser, jener і solcher вживаються здебільшого як прикметники.

Dieser Junge heißt Peter, und jener Junge heißt Willi. – Цього хлопця звуть Петро, а того хлопця звуть Віллі.

Solche Regeln haben wir nicht gelernt. – Такі правила ми не вчили,

Займенник solcher, -es, -е звичайно вживається в однині з не­означеним артиклем: ein solcher, ein solches, eine solche або solch ein, solch eine.

В першому випадку займенник solcher відмінюється як прикметник після неозначеного артикля, в другому випадку він не. змінюється.

Порівняйте:

ein solcher Mensch

solch ein Mensch

така людина
einem solchen Menschen

solch einem Menschen

такій людині
eine solche Übersetzung

solch eine Übersetzung

такий переклад
Mit solch einer Freude агbeitete er! Він працював з такою радістю!
ln diesem Winter herrschte eine solche Kälte, dass viele Obstbäume erfroren. Цієї зими панував такий холод, що багато плодових дерев замерзло

Дуже часто трапляються в розмові вказівні займенники das і es.

Наприклад:

Wer ist das? Das ist ein Vertreter unserer Uni.

Es ist ein Vertreter unserer Uni.

Хто це? Це представник нашого університету.
Was ist das? Das (Es) ist das berühmte Goethe- Schiller-Denkmal.

Що це?

Це знаменитий пам’ятник Гете і Шіллеру.
Diesen Sommer fahren wir in die USA. Weißt du das? Ja, ich weiß es. Цього літа ми їдемо в США. Ти  це знаєш? Так, я це знаю.

DAS REFLEXIVPRONOMEN (ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК)

В німецькій мові є тільки один зворотний займенник sich. Він вживається з інфінітивом дієслова, в 3-й особі однини і множини і у формі ввічливого звертання.

Наприклад:

sich setzen             — сідати

er setzt sich           — він сідає

sie setzt sich          — вона сідає

sie setzen sich       — вони сідають

Sie setzen sich      — Ви сідаєте

В інших особах при відмінюванні дієслів з sich вживається знахідний відмінок відповідних особових займенників.

Німецьким дієсловам із зворотним займенником sich не зав­жди відповідають українські дієслова з часткою -ся.

Порівняйте:

Jeden Morgen wäscht sie sich mit kaltem Wasser.

Кожного ранку вона вми­вається холодною водою.

In diesem Sommer erholte er sich ausgezeichnet.

Цього літа він чудово від­почив.

Примітка. Іноді займенник sich може відповідати українському себе, собі.

 Er sieht sich im Spiegel. – Він бачить себе в дзеркалі.

Sie hat sich eine Uhr gekauft. – Вона купила собі годинник.

POSSESSIVPRONOMEN (ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ

До присвійних займенників належать:

mein — мій, моє; meine — моя

dein — твій, твоє; deine — твоя

sein, seine — його

ihr, ihre — її

unser — наш, наше; unsere — наша

euer — ваш, ваше; eure — ваша

ihr, ihre — їхній

Ihr — Ваш, Ваше; Ihre—Ваша

Присвійні займенники вживаються звичайно як прикметни­ки. Вони стоять перед іменником і узгоджуються з ним у роді, числі і відмінку.

Порівняйте:

Mein Vater ist Ingenieur, und meine Mutter ist Ärztin.

Nimm meinen Bleistift!

Ihr Heft ist immer sauber.

Мій батько — інженер, а моя мати — лікар.

Візьми мій олівець!

Її зошит завжди чистий.

Присвійні займенники відмінюються в однині як неозначе­ний артикль, а у множині як означений.

 

Відмінок

Однина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Nom.

Gen.

Dat.

Akk.

mein Bleistift

meines Bleistiftes

meinem Bleistift

meinenBleistift

mein Heft

meines Heftes

meinem Heft

mein Heft

meine Klasse

meiner Klasse

meiner Klasse

meine Klasse

Відмінок

Множина всіх трьох родів

Nom. meine Bleistifte, Klassen, Hefte
Gen. meiner Bleistifte, Klassen, Hefte
Dat. meinen Bleistiften, Klassen, Heften
Akk. meine Bleistifte, Klassen, Hefte

На зразок займенника mein відмінюються і всі інші при­свійні займенники.

Зверніть увагу на збіг форм присвійних займенників у різ­них відмінках.

Примітка. Займенник, euer втрачає -е перед -г, якщо після нього є за­кінчення:

Відмінок

Однина

Множина всіх трьох родів

Чоловічий

рід

Середній

рід

Жіночий

рід

Nom. euer euer eur-e eur-e
Gen. eur-es eur-es eur-er eur-er
Dat. eur-em eur-em eur-er eur-en
Akk. eur-en euer eur-e eur-e

Вживання присвійних займенників

В німецькій мові кожна особа має свій присвійний займенник, а в українській мові в тих випадках, коли присвій­ний займенник належить до підмета, звичайно вживається в усіх особах один і той самий займенник свій.

Порівняйте:

ich halte mein Buch

du hältst dein Buch

er hält sein Buch

sie hält ihr Buch

es hält sein Buch

wir halten unser Buch

ihr haltet euer Buch

sie halten ihr Buch

Sie halten ihr Buch

я тримаю свою книжку

ти тримаєш свою книжку

він тримає свою книжку

вона тримає свою книжку

воно тримає свою книжку

ми тримаємо свою книжку

ви тримаєте свою книжку

вони тримають свою книжку

Ви тримаєте свою книжку

Вживаючи присвійний займенник 3-ї особи однини sein і ihr, треба звертати увагу на рід тієї особи, якій належить пред­мет. Для чоловічого і середнього роду вживається займен­ник sein, а для жіночого — ihr; у 3-й особі множини незалежно від роду — займенник ihr.

Die Frau hält ihr Buch. Sie hält ihr Buch.

Der Mann hält sein Buch. Er hält sein Buch.

Das Kind hält seinen Ball. Es hält seinen Ball.

Die Schüler halten ihre Bücher. Sie halten ihre Bücher.

Присвійні займенники 3-ї особи од­нини sein і ihr відносяться не тільки до осіб, але часто і до назв предметів або до абстрактних понять. Правило вибору присвійного займенника зали­шається в цьому випадку те саме.

Порівняйте:

Die Tanne mit ihren grünen Zweigen …

Die Wiese mit ihren bunten Blumen …

Der Fluss mit seinen steilen Ufern …

Das Haus mit seinem roten Dach …

Ялина з своїми зеленими гілками …

Луг із своїми різнобарвни­ми квітами …

Річка з своїми крутими бе­регами …

Будинок з своїм червоним дахом …

Закінчення присвійного займенника залежить від роду, числа і відмінка того іменника, перед яким він стоїть.

Порівняйте:

Ich nehme

meinen Bleistift /

mein Heft.

Я беру

свій олівець /

свій зошит,

Er schreibt

mit seinem Bleistift

in seinem Heft.

Він пише

своїм олівцем

у своєму зошиті

Зверніть увагу на переклад присвійних займенників. Присвійним займенникам mein, dein, unser, euer, Ihr відпо­відає український займенник свій або займенники мій, твій, наш, ваш, Ваш залежно від узгодження з підметом.

Ich nehme mein Wörter­buch. Я беру свій (або мій) слов­ник.

Wir gehen in unser Zimmer. Ми йдемо в свою (або нашу) кімнату.

Присвійні займенники 3-ї особи однини sein і ihr і при­свійний займенник 3-ї особи множини ihr перекладаються українською мовою залежно від змісту речення. Цим займенникам можуть відповідати в українській мові займенник свій або за­йменники його, її, їхній, -ня, -не.

Порівняйте:

Mit fünf Jahren komponierte Mozart seine ersten Melodien, mit fünfzehn Jahren schrieb er seine erste Oper.

Der junge Beethoven wollte Mozart sehen, sein Spiel wollte er hören, sein Schüler wollte er werden.

Die Großmutter von Goethe hatte ihre Enkelkinder, den kleinen Wolfgang und seine Schwester, sehr lieb.

Die Kinder kamen oft in ihr Zimmer und spielten dort.

Ihre Spiele waren lustig und interessant.

Einmal schenkte die Großmutter ihren Enkelkindern ein Puppentheater.

У п’ять років Моцарт скла­дав свої перші мелодії, в п’ят­надцять років він написав свою першу оперу.

Молодий Бетховен хотів по­бачити Моцарта, він хотів по­чути його гру, він хотів стати його учнем.

Бабуся Гете дуже любила своїх онуків, маленького Вольфганга і його сестру.

Ді­ти часто приходили в її кімна­ту і гралися там.

їхні ігри бу­ли веселими і цікавими.

Одно­го разу бабуся подарувала своїм онукам ляльковий театр.

У німецькій мові присвійні займенники вживаються частіше, ніж в українській.

Порівняйте:

Der Mann zog seinen Man­tel an, setzte seinen Hut auf und ging zur Arbeit.

Чоловік надів пальто, ка­пелюх і пішов на роботу.

PERSONALPRONOMEN (ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ)

До особових займенників належать:

Singular (однина)

Plural (множина)

1 особа ich — я wir — ми
2 особа du — ти ihr — ви

3 особа

er

sie

es

— він

— вона

— воно

sie

Sie

— вони

— Ви (форма ввічливого

звертання)

Відмінювання особових займенників:

Відмінок

Однина

Множина

1-а особа

2-а особа 1-а особа

2-а особа

Nom.

Dat.

Akk.

ich — я

mir — мені mich — мене

du — ти

dir — тобі

dich — тебе

wir — ми

uns — нам

uns — нас

ihr — ви

euch — вам euch — вас

Відмінок

Однина

Множина

всіх трьох

родів

3-я особа

Чоловічий і середній рід

Жіночий рід

Nom.

Dat.

Akk.

er — він

ihm — йому

ihn —- його

es — воно

ihm — йому

es — його

sie — вона

ihr — їй

sie — її

sie — вони

ihnen — їм

sie —їх

Відмінок

Форма ввічливого звертання

Nom. Sie — Ви
Dat. Ihnen — Вам
Akk. Sie — Вас

Примітка. В таблиці немає родового відмінка особових займенників, оскільки ці форми в сучасній німецькій мові не вживаються.

Деякі особові займенники мають однакову форму, але різне значення. Особливо це стосується займенника sie.

Порівняйте:

Sie arbeitet hier. – Вона працює тут.

Dort steht meine Freundin; ich sehe sie gut. – Там стоїть моя подруга; я бачу її добре.

Dort stehen meine Freundin­nen; ich sehe sie gut. – Там стоять мої подруги; я бачу їх добре.

Meine Freunde arbeiten in einem Werk. Sie arbeiten gut. – Мої друзі працюють на за­воді. Вони працюють добре.

Herr Meier, Ihre Ar­beit gefällt uns. Sie ar­beiten gut. – Пане Майоре,  Ваша робота нам дуже подобається. Ви працюєте добре.

Особовий займенник Sie вживається:

  1. При звертанні до однієї особи, якщо той, хто говорить, з ним на Ви. Наприклад:

Die Schüler fragten den Klassenleiter: „Wann können Sie mit uns ins Museum gehen?“ – Учні запитали класного ке­рівника: «Коли Ви зможете піти з нами в музей?»

  1. При звертанні до багатьох осіб, якщо той, хто говорить, з кожним із них на Ви. Наприклад:

Der Professor sagte den Studenten: „Nächste Woche haben wir eine Konferenz, und Sie müssen daran teilnehmen.“

Професор сказав студентам: «Наступного тижня у нас буде конференція, і Ви повинні взяти участь у ній».

Займенник ihr вживається при звертанні до багатьох осіб, якщо той, хто говорить, з кожним із них на ти. Наприклад:

Der Lehrer sagte den Schü­lern: „Diese Regel kennt ihr noch schlecht. Ihr müsst sie noch einmal wiederholen.“

Учитель сказав учням: «Це правило ви знаєте ще погано. Ви повинні повторити його ще раз».

DIE KOMPARATIONSSTUFEN DER ADJEKTIVE (СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ)

Якісні прикметники мають у німецькій мові, як і в українській, три ступені порівняння: звичайний (der Posi­tiv), вищий (der Komparativ) і найвищий (der Super­lativ).

Якщо після прикметника у звичайному ступені стоїть порівняння, то вживається сполучник wie.

Наприклад:

Dieses Modell ist ebenso interessant wie das andere. Ця модель така ж цікава, як і інша.

Вищий ступінь утворюється за допомогою суфікса -ег. Більшість прикметників з кореневими голосними а, о, u приймають умлаут. Наприклад:

kalt — холодний  kält-er          — холодніший

rot — червоний   röt-er — червоніший

kurz — короткий kürz-er        — коротший

Найвищий ступінь утворюється за допомогою су­фікса -(e)st. Більшість прикметників з кореневими голосними а, о, u приймають умлаут.

Прикметники мають у найвищому ступені суфікс -est, якщо їхня основа закінчується на d, t, z, ß, sch, а в інших випадках суфікс -st:

kalt — der, die, das kält-est-e

rot — der, die, das röt-est-e

kurz —der, die, das kürz-est-e

klein — der, die, das klein-st-e

Крім цієї форми найвищого ступеня, є ще й інша — am… (e)sten:

am kältesten am kürzesten

Примітка 1. Форма am… sten—застигле сполучення даваль­ного відмінка з прийменником, що злився з артиклем: an+dem = am.

Примітка 2. Деякі прикметники не приймають умлаута у ви­щому і найвищому ступенях:

  • mit dem Diphtong au: laut – lauter – am lautesten
  • auf-el, -er, -en, -bar, -sam, -haft, -ig, -lich, -e: dunkel, folgsam, nahrhaft, schuldig, gerade
  • die einsilbigen Adjektive:blank, brav, bunt, froh, falsch, flach, hohl (полый), kahl, klar, knapp, matt, platt, plump, rasch, roh, sanft, satt, schlaff (вялый, обессиленный, дряблый), schlank, starr, stolz, stumpf, toll, voll, wahr, zahm (ручной, домашний (о звере), кроткий, послушный), zart

а) прикметники з дифтонгом au:

laut (голосний), faul (лінивий) та ін

Пор.: laut    lauter am lautesten der (die, das) lauteste

б) прикметники з суфіксами -ig, -er, -el, -bar, -en,  -sam, -haft,  -lich, -e: mutig (мужній), munter (бадьорий), dunkel (темний), dankbar (вдячний) та ін.

Пор.: mutig mutiger am mutigsten der (die, das) mutigste

в) Деякі односкладові прикметники, наприклад: froh (радісний), klar (ясний), rasch (швидкий), voll (повний), blank (яскравий), brav (добрий), bunt (барвистий), froh (радісний), falsch (помилковий, неправильний), flach (плаский), hohl (порожнистий), kahl (лисий), klar (ясний), knapp (обмежений), matt (тьмяний), platt (плаский), plump (незграбний), rasch (стрімкий), roh (грубий), sanft (м’який), satt (ситий), schlaff (в’ялий), schlank (стрункий), starr (жорсткий), stolz (гордий), stumpf (тупий), toll (шалений), voll (повний), wahr (правдивий), zahm (ручний, покірний), zart (ніжний) та ін.

Пор.:

klar — klarer — am klarsten — der (die, das) klarste

Komparativ вживається у реченні:

 а) як о з н а ч е н н я:

Das Flugzeug TU 104 hat eine größere Geschwindigkeit als das Flugzeug IL 18.

Літак ТУ-104 має більшу швидкість, ніж літак 1Л-18. (größere — означення)

б) як предикатив:

In der Antarktis ist das Klima kälter als in der Arktis. В Антарктиці клімат холод      ніший, ніж в Арктиці. (kälter — предикатив)

Якщо після прикметника у вищому ступені вживається порівняння, то вживається, як це видно з наведених прикладів, сполучник als (ніж). Перед als у німецькій мові кома не ставиться (на відміну від українського ніж).

Superlativ вживається у реченні так само, як і Komparativ.

а) як о з н а ч е н н я:

Das kälteste Klima auf der Erde ist in der Antarktis und in der Arktis.

Найхолодніший клімат на землі в Антарктиці і Арктиці.

Найвищий ступінь як означення вживається, як правило, з означеним артиклем.

б) як предикатив:

Як предикатив вживаються обидві форми найвищого ступе­ня: з означеним артиклем і форма аm …sten.

Наприклад:

In Berlin gibt es viele breite Straßen; die Gartenstra­ße ist die breiteste.

Am Goetheplatz ist die Gartenstraße am breitesten.

У Берліні багато широких вулиць; Садова — найширша.

Біля площі Гете Садова найширша.

Деякі прикметники та прислівники утворюють ступені порівняння не за загальними правилами:

а) Ступені порівняння утворюються від різ­них коренів:

gut — besser —  am besten — der (die, das) beste

viel — mehr — am meisten — die meisten

gern — lieber — am liebsten — der (die, das) liebste

oft — öfter — am häufigsten — der (die, das) häufigste

Порівняйте з українськими прикметниками:

гарний — кращий — найкращий; поганий — гірший — найгірший.

gut — besser — am besten, der (die, das) beste)

б) прикметники, які утворюють ступені порівняння за допомогою чергування приголосних:

nah(e) —  näher — am nächsten — der (die, das) nächste

hoch — höher — am höchsten — der (die, das) höchste

DIE DEKLINATION DER ADJEKTIVE (ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ)

Відмінювання прикметників у німецькій мові на від­міну від української мови залежить від того, чи стоїть перед іменником, крім прикметника, супровідне слово (артикль або займенник), чи його немає.

Якщо супровідне слово (артикль, займенник) ясно визна­чає відмінок, рід або число, то прикметник приймає закінчення -е або -еn.

Наприклад:

Der letzte Roman dieses berühmten Schriftstellers hatte einen großen Erfolg. Останній роман цього видатного письменника, мав великий успіх.

Якщо супровідного слова немає або якщо воно не досить чітко показує відмінок, рід або число, то сам прикметник при­ймає закінчення, з яких видно відмінок, рід і число іменника, до якого відноситься прикметник.

Наприклад:

Dieser Artikel war von großer Bedeutung. Ця стаття мала велике значення.

Wir besuchen dieses Theater mit großem Vergnügen. Ми відвідуємо цей театр звеликим задоволенням.

Залежно від того, які закінчення приймає прикметник, роз­різняють три види відміни: слабку, сильну і змішану.

Слабка відміна прикметників

(Die schwache Deklination der Adjektive)

Прикметник відмінюється за слабкою відміною:

  1. l. після означеного артикля;
  2. після вказівних займенників: dieser, jener, solcher, derjenige, derselbe;
  3. після питального займенника: welcher
  4. після невизначеного займенника: jeder
  5. після займенників: alle, beide, irgendwelche , keine, sämtliche im Pl.;
  6. після присвійних займенників у множині: meine, deine, seine, ihre, unsere, eure

Singular

(однина)

Plural

(множина)

Kasus

(відмінок)

Maskulinum

(чол. рід)

Femininum

(жін. рід)

Neutrum

(сер. рід)

Nom. der alte Mann die junge Frau das kleine Kind die kleinen Kinder
Gen. des alten Mannes der jungen Frau des kleinen Kindes der kleinen Kinder
Dat. dem alten Mann der jungen Frau dem kleinen Kind den kleinen Kindern
Akk. den alten Mann die junge Frau das kleine Kind die kleinen Kinder

Запам’ятайте:

Прикметники, які належать до слабкої відміни, приймають у називному відмінку однини всіх трьох родів і в знахідному відмінку однини середнього і жіночого роду закінчення -е, а в усіх інших відмінках однини і множини закінчення -еп.

Сильна відміна прикметників

(Die starke Deklination der Adjektive)

Прикметники відмінюються за сильною відміною, якщо перед ними не стоїть супровідне слово (займенник, артикль).

Запам’ятайте:

Прикметники, які належать до сильної відміни, приймають у всіх відмінках однини і множини закінчення означеного ар­тикля, але в родовому відмінку чоловічого і середнього роду замість закінчення -es вживається закінчення -en.

Singular

Plural

Kasus Maskulinum Femininum Neutrum
Nominativ heißer Tee heiße Milch heißes Wasser gute Taten
Genitiv heißen Tees heißer Milch heißen Wassers guter Taten
Dativ heißem Tee heißer Milch heißem Wasser guten Taten
Akkusativ heißen Tee heiße Milch heißes Wasser gute Taten

У множині після: viele (багато), wenige (небагато), einige (декілька), etliche (кілька), mehrere (кілька), manche (деякі), andere (інші), folgende (наступні), verschiedene (різні), після кількісних числівників (Kardinalzahlen) – zwei, drei, та ін.

Kasus

Plural

Nominativ drei neue Zeitschriften viele nette Leute
Genitiv dreier neuer Zeitschriften vieler netter Leute
Dativ dreien neuen Zeitschriften vielen netten Leuten
Akkusativ drei neue Zeitschriften viele nette Leute

У множині і однині – після відносних займенників dessen, deren, wessen.

Відмінювання прикметників з неозначеним артиклем, заперечним займенником kein, присвійними займенниками mein, dein та ін.

Змішана відміна прикметників

(Die gemischte Deklination der Adjektive)

Неозначений артикль, заперечний займенник kein і присвійні займенники не в усіх відмінках однини показують від­мінок, рід і число іменників чоловічого і середнього роду. В цьому випадку відмінок, рід або число виражається самим прикметником, який приймає закінчення сильної (займеннико­вої) відміни; в інших відмінках він має закінчення слабкої (іменної) відміни.

Прикметник відмінюється за змішаною відміною:

  1. l. після неозначеного артикля в однині;
  2. після присвійних займенників у однині;
  3. після kein.

Kasus

Maskulinum Femininum

Neutrum

Nominativ ein alter Mann eine junge Frau ein kleines Kind
Genitiv eines alten Mannes einer jungen Frau eines kleinen Kindes
Dativ einem alten Mann einer jungen Frau einem kleinen Kind
Akkusativ einen alten Mann eine junge Frau ein kleines Kind

Примітки:

  1. l. Після ihr та після wir прикметник відмінюється переважно за слабкою відміною (wir frohen Menschen, ihr fleißigen Kinder).

але: wir alle, ihr alle, wir beide, ihr beide, auch wir beiden, ihr beiden

  1. Прикметники, що закінчуються на -a, які походять від іменників, не відмінюються (eine rosa Blume, eine prima Idee).
  2. Прикметники, що закінчуються на -er, які утворилися з географічних назв, не відмінюються (Der Hamburger Hafen; in der Berliner S – Bahn).
  3. Прикметники, які закінчуються на -el, при відмінюванні втрачають -e (dunkel – dunkler).
  4. Два або більше прикметників, які вживаються один за одним, при відмінюванні отримують однакові закінчення (der interessante neue italienische Film).

DIE DEKLINATION DER SUBSTANTIVE (ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ )

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 Іменник у німецькій мові, як і в українській, змінюєть­ся за відмінками. Але в німецьких іменниках на відміну від українських у більшості відмінків нема закінчень. Відмінок іменників виражається головним чином словами, які супрово­джують іменник: артиклями і займенниками. Читать далее «DIE DEKLINATION DER SUBSTANTIVE (ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ )»